Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №125/349/26 — Барський районний суд Вінницької області

125/349/26

3/125/106/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2026 м. Бар Вінницької області

Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, не працевлаштованої, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 748775, складеного інспектором СРПП Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Стрижевським В.С., 13.02.2026 близько 23:20 ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного та фізичного характеру, висловлювалася нецензурною лайкою, намагалася вчинити бійку, чим могла бути заподіяна шкода психічному та фізичному здоров`ю останнього.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства.

У судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснила, що ввечері 13.02.2026 її чоловік ОСОБА_2 прийшов додому напідпитку, вони з побратимами поминали побратима, який загинув. Коли чоловік вип`є, то поводить себе збуджено, тому вони з донькою просили його лягати спати, він не хотів та поводився збуджено, висловлювався нецензурно, у відповідь ОСОБА_3 також висловлювалася нецензурно, однак не вчиняла домашнього насильства. Додатково зазначила, що чоловік нещодавно повернувся з війни, мав контузії, його здоров`я погіршилося, у тому числі і моральний та психічний стан. Вони з донькою підтримують його.

На запитання суду ОСОБА_1 повідомила, що про виклик чоловіком поліції їй не було відомо, він казав, що зателефонує на "112", ОСОБА_1 думала, що то жарт. Коли приїхали поліцейські, то всі вони вже лягли спати.

На запитання суду також повідомила, що поліцейським пояснювали те саме, що і зараз пояснюють суду.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив пояснення дружини ОСОБА_1 .

На запитання суду ОСОБА_2 суду пояснив, що дії дружини не викликали у нього тривогу чи побоювання за себе, вони з донькою справді намагалися його заспокоїти та покласти спати, однак, через стан сп`яніння та стан після пережитого на війні не дозволяли йому адекватно мислити. Рішення про виклик поліції теж було прийнято під дією алкоголю, вважав, що до нього чиниться домашнє насильство. Пояснив, що раніше відвідував психолога, а зараз найкращий психолог для нього - це дружина.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, стосовно якої складено протокол, потерпілого, приходжу висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з огляду на таке.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення, які визначені статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зі змісту статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, адміністративна відповідальність за статтею 173-2 КУпАП настає за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з пунктом 14 вказаної статті психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У протоколі про адміністративне правопорушення, який є одночасно актом обвинувачення і джерелом доказів, не зазначено наслідків, які спричинені потерпілому діянням ОСОБА_4 , які б згідно із зазначеними вище у законодавстві ознаками психологічного домашнього насильства мали б спричинити у потерпілого побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, або інші наслідки, які б могли завдати шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, у протоколі та доданих до нього документах відсутні відомості, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 виступила кривдником, а ОСОБА_2 – жертвою домашнього насильства у розумінні норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Встановлені під час судового розгляду обставини ніяким чином не підтверджують, що ОСОБА_1 вчинила домашнє психологічне насильство відносно чоловіка, яке б відповідало критеріям домашнього насильства, наведеним у законодавстві.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, ч. 1 ст. 173-2, п. 1 ч. 1. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя