Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №466/888/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/888/26

Провадження № 2/466/1734/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 квітня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Якубів І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

у с т а н о в и в:

05 лютого 2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 127182 у розмірі 44 144,59 грн. та стягнути з відповідача cуму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Стислий виклад позиції позивача.

Обґрунтування позивача.

Відповідно до викладеного у позовній заяві, між ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було укладено з ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» договір про споживчий кредит № 127182.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за Кредитним договором в сумі 44 144,59 грн., в тому числі: борг по тілу: 43 530,00 грн., борг по відсотках: 13,59 грн., борг по комісії: 601 грн. Загалом сума заборгованості за Кредитним договором складає 44 144,59 грн.

16.05.2024 року між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40474269) та ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697) укладено договір факторингу № 16/05/2024-01, відповідно до якого ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає (відступає) ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» за плату, а ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» приймає належні ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за Кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між клієнтом і боржниками (портфель заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

20.05.2024 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» на ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43231894) на підставі договору факторингу № 20240520-01 (договір факторингу додається). Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

12.12.2024 року рішенням № 12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

За ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За доводами позивача, Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за Кредитним договором складає 22 048, 37 грн.

Обґрунтування заперечень відповідача.

Відзив на позовну заяву відповідачем ОСОБА_1 у встановлений судом строк до суду подано не було. Заяв чи клопотань на адресу суду подано не було.

Процесуальні дії суду по справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2026 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, 02.03.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» подала заяву, у якій просила задовольнити позов в повному обсязі та не заперечила проти винесення заочного рішення у справі та проведення судового засідання за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням та довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», заяви про розгляд справи у її відсутності не подала, причин неявки не повідомила. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступне.

Між ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було укладено з ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» договір про споживчий кредит № 127182.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Позичальник ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за Кредитним договором в сумі 44 144,59 грн., в тому числі: борг по тілу: 43 530,00 грн., борг по відсотках: 13,59 грн., борг по комісії: 601 грн. Загалом сума заборгованості за Кредитним договором складає 44 144,59 грн., що стверджується розрахунком заборгованості.

16.05.2024 року між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40474269) та ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697) укладено договір факторингу № 16/05/2024-01, відповідно до якого ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає (відступає) ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» за плату, а ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» приймає належні ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за Кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між клієнтом і боржниками (портфель заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

20.05.2024 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» на ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43231894) на підставі договору факторингу № 20240520-01 (договір факторингу додається). Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

12.12.2024 року рішенням № 12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України, передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 1055 ЦК України, визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТзОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» не повернуті, суд вважає, що останній вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню Кредитного договору № 127182 у розмірі 44 144,59 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, розглянувши справу в межах визначених предметом спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження судовим розглядом, суд вважає, що позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» та адвокатом Матулою Вікторією Юріївною укладено Договір про надання правничої допомоги №25/09/25 від 25 вересня 2025 року, умовами якого погоджено гонорар адвоката в розмірі 2 000,00 грн. за одну годину витрачену адвокатом на надання правової допомоги. За спірних правовідносин, на надання правової допомоги адвокатом витрачено 3 год. (підготовка та подання позовної заяви), що стверджується актом наданих послуг.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом, окрім договору про надання правничої допомоги №25/09/25 від 25 вересня 2025 року, додано Акт наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги від 25 вересня 2025 року №25/09/25, від 20 жовтня 2025 року на суму 6000,00 грн., копію ордеру про надання правничої допомоги серія ВС № 1409470 від 25.09.2025 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №002885.

З урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, а також того, що представник позивача не з`являвся в судові засідання, суд дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТзОВ «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» послуг у вигляді правової допомоги складає суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 43231894) заборгованість за кредитним договором № 127182 у розмірі 44 144,59 грн. (сорок чотири тисячі сто сорок чотири гривнi 59 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 43231894), cуму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривнi 40 копійок) та 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», ЄДРПОУ 43231894, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., 4, каб. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П. Т. Едер