Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №465/3641/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/3641/25

Провадження 2/465/1800/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мигаль Г.П.,

з участю секретаря судового засідання – Білінській С.Б.

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Голуба С.І.,

представника відповідачки Зубача А.З.

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

Представник позивачки звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просив стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду в сумі 28804,98 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 02 листопада 2024 року близько 12:25 год. у м. Львові по вул. В. Великого,5А відбулось зіткнення автомобілія Toyota Prado д.н.з. номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 з автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача на автомобіль Toyota Prado д.н.з. НОМЕР_1 забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №218864559 в AT СК «ІНГО». Автомобіль Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до Полісу ЕР №219913912 був застрахований в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». За згодою учасників, на місці події було складено Повідомлення про ДТП (Європротокол), в якій ОСОБА_2 визнала себе винуватою у скоєнні даного ДТП. Сторони діяли добровільно без примусу, працівників поліції не викликали для складання матеріалів про ДТП, позивачка погодилася, що сума 80 тисяч гривень по Європротоколу є достатньою для відновлювального ремонту автомобіля. Страхова компанія AT СК «ІНГО» відповідно до звіту від 03.02.2025 року №35-D/16/33 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власникові Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням фізичного зносу запчастин, виплатила 24478,00 грн. Відповідно до видаткової накладної №НФ-2610 від 24 березня 2025 року, рахунку №0000002260 від 29.03.2025 року та Акту виконаних робіт №ГМ00003879 від 29.03.2025 року, вартість витрат на купівлю запчастин та матеріалів на ремонт автомобіля становить 53282,98 грн. Отже, різниця між витратами яких зазнала позивачка та страховою виплатою, становить 28804,98 (53282,98 - 24478,00 = 28804,98) грн. З огляду на вказане, винуватість відповідачки у ДТП, внаслідок якої позивачці завдано майнову шкоду, доведена вище наведеними доказами.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 19.06.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ухвалою суду від 14.10.2025 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.11.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечує з таких підстав.

Сума заявленої позивачем матеріальної шкоди відповідно до наданих доказів становить 53282,98 грн. Таким чином, сума шкоди у розмірі 53282,98 грн., на яку посилається позивач, повністю охоплюється лімітом страхової виплати, що становить 80000 грн. Жодних доказів, які б підтверджували перевищення цієї суми або неможливість отримання виплати від страхової компанії, позивачем не надано. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача на автомобіль Toyota Prado д.н.з. НОМЕР_1 забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №218864559 в АТ СК «ІНГО». Таким чином, належним відповідачем у цій справі є страховик – АТ СК «ІНГО», а не ОСОБА_2 , яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Позивачкою подано відповідь на відзив, в якому зазначила, що страхова компанія AT CK «ІНГО» відповідно до звіту від 03.02.2025 року №35-D/16/33 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власникові Volkswagen Passat д.н.з НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу запчастин, виплатила 24478,00 грн. При виплаті страхового відшкодування враховувався знос запчастин. Позивачка понесла реальні збитки на відновлення автомобіля Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , надала докази, які відповідач не оспорює і з ними згідний.

Відповідно до видаткової накладної №НФ-2610 від 24 березня 2025 року, рахунку №0000002260 від 29.03.2025 року та Акту виконаних робіт №ГМ00003879 від 29.03.2025 року, вартість витрат на купівлю запчастин та матеріалів на ремонт автомобіля становить 53282,98 грн. Отже, різниця між витратами, яких зазнала позивачка, та страховою виплатою становить 28804,98 (53282,98- 24478,00 = 28804,98) грн.

Відповідно до норм статті 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує оцінену в порядку визначену Законом шкоду, а саме витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Норми даного Закону діяли до внесення змін до Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) до 01 січня 2025 року. Після 01 січня 2025 року при виплаті страхового відшкодування знос не враховується. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди автомобіль відповідачки був застрахований до вступу в силу нового Закону, тобто виплата проводилась відповідно до Закону, який діяв до 01 січня 2025 року.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задоволити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив. Позивача в судовому засіданні пояснила, що під час ДТП відповідачка запропонувала їй скласти європротокол і обіцяла допомогти в цій ситуації, але відповідачка ігнорує її, тому вона просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивачки пояснив, що 02.11.2024 року в м. Львові відбулась ДТП за участю його довірительки, на місці події обидві сторони дійшли висновку про те, що відповідачка визнає свою провину та засвідчує це у європротоколі. Його довірителька звернулась в страхову компанію відповідачки і страхова компанія виплатила їй 24478 грн. Після того позивачка звернулась в автосервіс для проведення ремонтних робіт. Сума, витрачена на ремонт автомобіля, перевищила суму відшкодування. Позивачка звернулась в страхову компанію, яка подала звіт про проведення оцінки транспортного засобу, а саме автомобіля Vollksvagen Passat. Відповідно до звіту, який є в матеріалах справи, вартість ремонтних робіт складає 53282,98 грн. Враховуючи те, що ДТП відбулось в 2024 році, згідно зі ст.29 ЗУ «Про обов`язкове страхування наземних транспортних засобів» є умова, що збитки відшкодовуються страховою компанією, пов`язані з відновлювальними роботами з урахуванням зносу. Страхова компанія порахувала знос і виплатила його довірительці 24478 грн. Проте сума збитків перевищувала суму, відшкодовану страховою компанією, тому позивачка звернулась до суду, оскільки відповідачка відмовилась відшкодовувати шкоду.

Представник відповідачки в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Пояснив, що позивачкою подано позов до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у справі має бути страхова компанія, так як сума шкоди, яка підлягає відшкодуванню охоплюється полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Важає, що сума, яку просить позивачака, є завищеною. звернув увагу, що акт, складений ФОП ОСОБА_3 є недостовірним доказом в розумінні ст. 79 та 80 ЦПК України. Зазначив, що ціни вказані у акті, є недостовірними, а саме ціни за роботу шиномонтажу та фарбування 4 колісних дисків, в той час як пошкоджено 1 диск.

Суд, заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні, дійшов такого висновку.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін та мають значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 02 листопада 2024 року близько 12:25 год. у м. Львові по вул. В. Великого,5А відбулось зіткнення автомобілів Toyota Prado д.н.з. номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 , з автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Обидва учасники ДТП склали Європротокол про ДТП, згідно з яким ОСОБА_2 визнала вину у вчиненому ДТП.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

У повідомленні про ДТП від 02.11.2024 року вказано, що власником транспортного засобу Toyota Prado д.н.з. номер НОМЕР_1 вказано ОСОБА_4 .

Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, №35-D/16/33 від 03.02.2025 року вартість відновлюваного ремонту становить 44039,33 грн. AT CK «ІНГО» здійснило ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування в розмірі 24478 грн., що підтверджується довідкою з АТ КБ «Приватбанк» від 02.04.2025 року № FE4VU67R4ILBRVOS про зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 03.04.2025 року звернулась з претензією до ОСОБА_2 щодо виплати 28804,98 грн.

Згідно з видатковою накладною №НФ-2610 від 24.03.2025 року ОСОБА_1 здійснила оплату за товар: ліве крило Volkswagen Passat (В6), 2005 в сумі 10600 грн.

Відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_3 №0000002260 від 29.03.2025 року вартість виконаних робіт становила 42682,98 грн.

ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_3 42682,98 грн за виконану роботу, що підтверджується платіжною інструкцією №2.111456907.1 від 29.03.2025 року та актом виконаних робі ФОП ОСОБА_3 №ГМ00003879 від 29.03.2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору, та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до ст. 29 даного закону встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 33.2 ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Порядок використання та відшкодування по Європротоколу регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Європротокол це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол».

Європротоколом можна скористатися при умовах коли відсутні травмовані (загиблі) люди, водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності, наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин, у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Якщо водії скористались Європротоколом, то вони мають право залишити місце ДТП, звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про настання ДТП, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП, повинні не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого Європротоколу до страховика, з яким укладали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У травні 2022 року збільшено ліміт страхової виплати за Європротоколом та з 01 липня 2022 року відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 108 від 30.05.2022 року, такий ліміт становить 80 000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стаття 1194 ЦК України передбачає, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Обов`язок проводити оцінку при визначенні розміру завданого збитку зазначений в статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Розмір матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» і Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

При цьому, у постанові від 06 липня 2018 року по справі № 924/675/17 Верховний Суд дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 30.10.2019 року у справі №753/19288/14-ц, системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати. Встановивши відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на здійснення відновлювального ремонту автомобіля, і їх розміру, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у стягненні відповідного відшкодування. Оскільки автомобіль фактично відремонтований, тому розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів та проведених робіт. У такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем.

Згідно з постановою Верховного суду від 25.03.2019 у цивільній справі №591/3152/16-ц факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та проведення позивачем оплати за його проведення підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією про сплату грошових коштів.

Це також підкреслено і в п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»: якщо особа після ДТП виконала роботи по ремонту, то відшкодування збитків відбувається на підставі тих документів, що підтверджують перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів і саме ці витрати мають бути їй відшкодовані».

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, стосується відшкодування таких витрат страховою компанією, а не винною особою. Саме така правова позиція була висловлена Верховним судом України у справі N 6-691 цсі5 від 02 грудня 2015 року, відповідно до якої правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновілюваного ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

З огляду на зазначене, у разі виплати страхового відшкодування, на винну особу покладається обов`язок щодо відшкодування шкоди у повному обсязі відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд відхиляє доводи представника відповідачки про те, що ОСОБА_5 є неналежним відповідачем у справі, так як сума шкоди, повністю охоплюється лімітом страхової виплати, що становить 80000 грн, оскільки страховик, відповідно до ст.29 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», (в редакції закону, який на момент ДТП), відшкодовує оцінену в порядку, визначеному Законом від 01 липня 2004 року № 1961-IV, шкоду, пов`зязану з відновлювальним ремонтом автомобіля з урахуванням зносу. Страховик відшкодував шкоду у розмірі 24478 грн. У зв`язку з недостатністю страхової виплати, згідно зі ст. 1194 ЦК України, на відповідача покладається обов`язок щодо відшкодування позивачці різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Суд бере до уваги звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №35-D/16/33 від 03.02.2025 року, відповідно до якого вартість відновлюваного ремонту становить 44039,33 грн. З відповідачки в корсить позивачки підлягає стягненню 19561,33 грн. (44059,33 грн - 24478 грн). Позивачкою, на думку суду, не доведено необхідність здійснених витрат на ремонт автомобіля, відповідно до рахунку ФОП "Пасєка" в частині, що перевищує вартість відновлювального ремонту, відповідно до звіту, а тому суд бере до уваги звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №35-D/16/33 від 03.02.2025 року.

З урахуванням вищевказаного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: з відповідачки в корить позивачки підлягає стягненню 19561,33 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у виді судового збору в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану ДТП, в сумі 19561 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят одну) гривню 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 03.04.2026 року.

Головуючий суддя Г.П. Мигаль