Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №457/283/26 — Трускавецький міський суд Львівської області

Суд: Трускавецький міський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 09 березня 2026 р.

Справа: №457/283/26

Суддя: Марчук В. І.

Справа № 457/283/26

провадження №2/457/202/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Ярова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовна заява мотивована тим, що сторони перебувають у шлюбних відносинах з 19 липня 2024 року.У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син – ОСОБА_3 . У липні 2025 року між позивачем та відповідачкою відбувся конфлікт, після чого ОСОБА_2 зібрала речі та переїхала проживати за адресою реєстрації в м.Трускавець де живе зараз. У сторін виникали постійні сварки, причиною яких були майнові питання та розбіжності у поглядах на майбутнє. Фактично сім`я припинила своє існування, у сторін відсутні спільні інтереси, відсутнє взаєморозуміння та повага. Позивач та відповідачка не ведуть спільного господарства з липня 2025 року, а тому Позивач просить шлюб розірвати. Також просить стягнути з відповідачки судові витрати.

На позовну заяву представник відповідачки – адвокат Вернієвська О.Б. подала відзив в якому зазначила що не заперечує щодо задоволення позову. Припинення сімейних відносин відбулось внаслідок систематичних конфліктів та проявів фізичного і психоемоційного тиску з боку позивача, що унеможливило збереження сімї та створило небезпечну психологічну атмосферу, а тажож через відсутність у позивача бажання добровільної участі у забезпеченні належного рівня життя їх малолітньої дитини.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак його захисник – адвокат Огородник О.І. подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача. Зазначивши про надання протягом п`яти днів доказів понесених судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак її захисник – адвокат Вернієвська О.Б. подала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи за їх відсутності. Не заперечує щодо розірвання шлюбу. Крім цього було подано клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.

У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони 19 липня 2024 року зареєстрували шлюб у Стрийському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 239, що стверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , виданим повторно 06 лютого 2026 року.

Від даного шлюбу у сторін є дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

З позовної заяви встановлено, що подружнє життя у сторін фактично припинилось, не ведуть спільного господарства, шлюб існує лише формально, а тому подальше його збереження є неможливим.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 СК України, вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006року у справі "Проніна проти України").

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак тривалий час не підтримують подружніх стосунків.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Оскільки шлюб між сторонами фактично розпався, сторони не підтримують подружніх відносин, відновлення сім`ї неможливе та суперечить інтересам сторін, а тому суд приходить до переконання, що вимоги позивача є доведеними та такими що підлягають задоволенню. Суд вважає, що шлюб слід розірвати.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачки судових витрат по справі, то суд зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розподіл судових витрат позивача на правничу допомогу буде здійснено в порядку ст. 270 ЦПК України у випадку виконання стороною позивача вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 110-112 СК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений 19 липня 2024 року у у Стрийському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 239.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривень 96 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: В. І. Марчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua