Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №454/673/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/673/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, на обґрунтування якого зазначила, що після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,09га в с.Бутини Шептицького району Львівської області призначену для обслуговування житлового будинку, земельну ділянку площею 0,40га в с.Бутини, призначену для ведення особистого підсобного господарства, а також на право на земельну частку (пай) площею 1,65га без контурного визначення зовнішніх меж цієї ділянки на місцевості.

Вона проживала з матір`ю на день відкриття спадщини, користується спадковими земельними ділянками та обробляє їх.

Нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальних дій та рекомендовано звернутися з позовом до суду, оскільки сертифікат на земельну частку (пай) видано сільською радою, а не районною державною адміністрацією, а також мати не завершила приватизації земельних ділянок для обслуговування будинку і для ведення особистого підсобного господарства.

Позивач в позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала.

Від відповідачів надійшли заяви про визнання позову та розгляд справи у їх відсутності.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_5 належить право на земельну ділянку площею 1,65га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с.Бутини Бутинської сільської ради (на даний час Великомостівської міської ради Львівської області), що встановлено з сертифіката.

З рішення Бутинської сільської ради від 10.01.1997р. встановлено, що ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 0,09га призначену для обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0,40га призначену для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до свідоцтва про смерть, довідки №124 від 09.05.2025р. та свідоцтва про народження, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день смерті з нею проживала позивачка ОСОБА_1 , яка є її дочкою.

Відповідно до ст. ст. 524, 529 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Статтею 549 ЦК Української РСР (1963р.) регламентовано, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у володіння або управління спадковим майном.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995р. №801 затверджено форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.04. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995р. №801 затверджено форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Згідно ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

В той же час, судом встановлено, що сертифікат на земельну частку (пай) видано сільською радою, а не районною державною адміністрацією, що є перешкодою вчинення нотаріальних дій щодо цих спадкових прав.

Позивач є спадкоємцем майна після смерті матері, однак не має змоги успадкувати майно в позасудовому порядку.

Також, відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на наведені норми закону, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, постановах Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі №128/1911/15-ц, від 30.06.2020 року у справі № 623/633/17, від 25.03.2020 року у справі №158/1672/17, від 17.04.2019 року у справі №723/1061/17, від 29.08.2019 року у справі №554/1195/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц (провадження № 61-14127св18) зроблено висновок, що "у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації".

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 отримала право на безоплатну передачу земельних ділянок.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_4 , проживала з нею на день відкриття спадщини та вступила у фактичне володіння та управління спадковим майном.

Оскільки спадкодавець помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію (передання у приватну власність, відведення), то до позивача в порядку спадкування, відповідно до положень до абзацу 2 пункту 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, переходить право вимагати такої приватизації та реєстрації права власності за ним на підставі рішення про передачу у власність та технічної документації із землеустрою.

В свою чергу, з врахуванням того, що право власності в спадкодавця ще не виникло, вищезазначене унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, а тому звернення до суду з позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа про право власності на землю є належним способом захисту.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну ділянку (пай) площею 1,65га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с.Бутини Бутинської сільської ради (на даний час Великомостівської міської ради Львівської області), яка належить спадкодавцю на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серія ЛВ №16997 від 26.05.1997 року, реєстраційний №575.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,09га для обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0,40га для ведення особистого підсобного господарства, які передані у власність спадкодавиці Рішенням 11-ї сесії 22-го скликання Бутинської сільської ради Сокальського району Львівської області від 10.01.1997 року (п.263 додатку №1 до рішення).

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо рішення не було вручена в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: с.Бутини, Шептицький район, Львівська область.

Головуючий: О. А. Веремчук