Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №450/5566/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5566/25 Провадження № 3/450/250/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , -

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

05.11.2025 о 08 год. 46 хв. в с.Нагоряни, вул.Тургенєва, 23, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyndai Accent д.н.з. НОМЕР_1 із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що було зафіксовано на нагрудні бодікамери поліцейських. Від керування транспортним засобом відсторонений. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав. Вказав, що вважає, що він був безпідставно зупинений працівниками поліції. А відтак у нього не було обов`язку проходити медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння. Вважаючи дії працівників поліції незаконними він відмовився від проходження огляду. Окрім того, згідно долученого до матеріалів справи довідки, за результатами медичного дослідження, жодних ознак наркотичного сп`яніння або наявності наркотичних чи психотропних речовин в його організмі виявлено не було. Підтримав клопотання про закриття адміністративного провадження.

Представник ОСОБА_1 – Кузь М.В. подала письмове клопотання про закриття адміністративного провадження. Вказала, що із матеріалів справи не вбачається жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт порушення, що стало підставою зупинки транспортного засобу, а саме: неподання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті. За відсутності доведеного порушення ПДР відсутня законна підстава для зупинки транспортного засобу.

Оскільки первинна зупинка транспортного засобу була здійснена без законних підстав, усі подальші дії працівників поліції ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП. Зазначене, узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.

Зазначає, що другий працівник патрульної поліції не здійснював відеофіксацію своїх дій за допомогою нагрудної камери, відеозапис з його портативного відеореєстратора у матеріалах справи відсутній, що унеможливлює перевірку законності, повноти та змісту його дій і висловлювань.

Після завершення перевірки документів, за відсутності як зафіксованих порушень Правил дорожнього руху, так і будь-яких інших підстав, працівники патрульної поліції у наполегливій формі почали вимагати від ОСОБА_1 відкрити багажне відділення транспортного засобу, а потім повідомили ОСОБА_1 , що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння і йому необхідно проїхати до лікарні для проведення медичного огляду.

Усвідомлюючи сумнівність та протиправність поведінки працівників поліції, ОСОБА_1 неодноразово наполягав на виклику слідчо-оперативної групи для належної фіксації події і самостійно здійснив їхній виклик. Натомість працівники патрульної поліції у зухвалій та демонстративно зневажливій формі повідомляли, що «сюди ніхто не приїде».

Зазначає, що на місце події прибули представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Водночас зазначена обставина не відображена та не зафіксована на жодному з наданих відеозаписів, а лише побіжно згадується в електронному рапорті лейтенанта поліції Лозинського Р. С., що викликає обґрунтовані сумніви щодо повноти, об`єктивності та достовірності відображення реального перебігу подій у матеріалах справи.

Як підтверджується наданими матеріалами відеофіксації, у момент спілкування з працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 перебував у вираженому стресовому стані, внаслідок чого у нього різко погіршився стан здоров`я. Зокрема, у нього було зафіксовано суттєве підвищення артеріального тиску, загальну дезорієнтацію та симптоми, які за своїм характером могли свідчити про наявність загрозливого неврологічного стану. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 був госпіталізований бригадою екстреної медичної допомоги до медичного закладу з попередньою підозрою на інсульт з метою негайного проведення додаткових обстежень та надання спеціалізованої медичної допомоги. 06.11.2025 року, ОСОБА_1 , усвідомлюючи серйозність висунутих щодо нього звинувачень та прагнучи їх повного і остаточного спростування, самостійно пройшов медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у спеціалізованому медичному закладі — КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узагальнень», зазначеному у направленні. За результатами медичного дослідження, станом на 11 год. 13 хв. жодних ознак наркотичного сп`яніння або наявності наркотичних чи психотропних речовин в організмі ОСОБА_1 виявлено не було.

Зазначає, що транспортний засіб для ОСОБА_1 виступає єдиним реальним засобом забезпечення життєдіяльності, виконання трудових обов`язків та отримання доходу, оскільки за станом здоров`я — зокрема, через артеріальну гіпертонію та порушення в роботі серця — він об`єктивно обмежений у можливості виконувати більшість видів фізичної або напруженої трудової діяльності. Саме можливість керування транспортним засобом безпосередньо пов`язана з його працевлаштуванням та стабільним джерелом заробітку, що підтверджується матеріалами справи. На підставі викладеного просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 вказав, що знає ОСОБА_1 з літа 2025 року як сусіда та у них хороші стосунки. Зазначив, що в день, коли відбувались події до нього зателефонував ОСОБА_1 та попросив його під`їхати, оскільки йому стало погано. ОСОБА_2 заїхав до спільно знайомого, взяв тискомір та під`їхав до ОСОБА_1 . Останній поміряв тиск та сказав, що піднявся 190-200. Спілкувався з працівниками швидкої медичної допомоги, які повідомили, що забирають ОСОБА_1 у медичний заклад з підозрою на інсульт. Працівників ТЦК свідок не бачив, чув, що працівники поліції вказували, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку ТЦК.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, приходжу до наступного висновку.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Покликання ОСОБА_1 та його представника про безпідставність причини зупинки транспортного засобу не заслуговують на увагу, оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів. В даному випадку причиною зупинки є порушення правил ПДР ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом та постановою серія ЕНА № 6087459.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Суддя вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

З представленого відеозапису вбачається, що працівником поліції було повідомлено водія ОСОБА_1 про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння (09: 23, 9:34 відеозапису) та складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.11.2025р. Також працівниками поліції роз`яснено, що у випадку відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Також на відеозаписі зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (09:31, 09:34, 9:36 відеозапису). Після цього працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та ознайомлено останнього із даним протоколом о 09:51год.

Щодо доказів сторони захисту про погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , що стало причиною виклику швидкої медичної допомоги, то такі події відбувались після завершення оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи наданий стороною захисту ОСОБА_1 результати дослідження № 050 пацієнта ОСОБА_1 від 06.11.2025, проведеного КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узагальнень», то такі до уваги не беруться та не може слугувати доказом відсутності складу адміністративного правопорушення в його діях, оскільки ОСОБА_1 ставиться в провину порушення п.2.5 ПДР, а саме відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи працівниками поліції було застосовано технічні записи відеозапису у відповідності до ч.2 ст.266 КУпАП.

Розглядаючи матеріали справи в межах наявних доказів, незважаючи на заперечення вини ОСОБА_1 приходжу до висновку, про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 503808 від 05.11.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.11.2025р., реєстрацією в ЄО; постановою про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6087459, відеозаписами, які містять фіксацію обставин події та підтверджують вину водія ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 , достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи представника наведенні в клопотанні є формальними і жодним чином не свідчать про ОСОБА_3 , а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави 655, 60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

СуддяН. Б. Добош