Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №446/836/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/836/26

УХВАЛА

02.04.2026 м.Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Ляшко О. П. ,розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно, -

встановив :

27.03.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Фрей А.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття124), а статтею18 ЗаконуУкраїни «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (стаття 3 СК України).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.1, 2 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Проте, всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст.177 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначені (і до позову не додані) докази на підтвердження її спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , ведення ними спільного побуту та наявності взаємних прав і обов`язків (як-то:показання свідків, листи ділового та особистого характеру, докази про спільне придбання майна (квитанції, чеки, правовстановлюючі документи про право власності.

Також всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позові з вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю не вказано чи може це впливати на спадкові права і обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, як зазначено в п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Окрім того, позивачем не вказані чи наявні інші спадкоємці за законом чи за заповітом після смерті ОСОБА_2 , які прийняли спадщину; - яке спадкове майно входить у спадкову масу після смерті останнього.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Згідно з ч. 1ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Цивільно-правовим спором є спір, який виникає внаслідок відсутності згоди суб`єкта цивільного права щодо умов виконання тих чи інших прав або обов`язків, що випливають з закону чи договору. В основному, під спором про право розуміють опір, перешкода у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Спір про право може виникнути в разі порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів особи. З іншого боку, необхідною умовою порушення судового провадження є наявність певного спору, конфлікту, що виник із суспільних відносин, які опосередковуються правом.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Як встановлено зі змісту позовної заяви позивачем зазначено в якості відповідача Кам`янка-Бузька міська рада Львівської області, предметом позову є встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно, проте позивачем не обґрунтовано яким чином Кам`янка-Бузька міська рада порушила її права та яка позовна вимога до нього пред`явлена.

Також позивачем не зазначено та не залучено до участі у справі інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , не вказано чи існує спір щодо спадкового майна, не надані докази, які свідчать про те, що є особи, які усунені від права на спадкування, не прийняли спадщину або відмовилися від її прийняття і не зазначено посилання на ці докази.

Таким чином, позивачу необхідно обґрунтувати, якими діями відповідача саме Кам`янка-Бузькою міською радою порушене оспорене чи невизнане право позивача або ж уточнити коло учасників справи, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені.

Отже, у відповідності до вимог ст.175ЦПК України позивачем у позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме не зазначено про наявність спору між позивачем і відповідачем, не зазначено доказів, які підтверджують вказані обставини та не вказано чи оспорюються, порушуються або не визнаються відповідачем права, свободи чи законні інтереси позивача і чим саме.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суд вважає заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175 ЦПК України та пропонує позивачу:

- уточнити обставини, які вказують саме на проживання позивачки однією сім`єю з спадкодавцем з посиланням на докази;

- обґрунтувати, якими діями відповідача саме Кам`янка-Бузькою міською радою порушене оспорене чи невизнане право позивача або ж уточнити коло учасників справи.

- зазначити на наявність або відсутність інших спадкоємців за законом чи за заповітом після смерті ОСОБА_2 або залучити їх до участі у справі, вказати яке спадкове майно входить у спадкову масу після смерті останнього, вказати чи існує спір щодо спадкового майна, надати докази, які свідчать про те чи є особи, які усунені від права на спадкування, чи прийняли вони спадщину або відмовилися від її прийняття і зазначити посилання на ці докази.

Частиною 1ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175,177,185,260 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява залишається без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.П.Ляшко