Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №446/428/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/428/26

Провадження № 3/446/322/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 року м. Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Ляшко О. П., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця, солдат відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії К №4/2026 відомо, що 18.02.2026 о 12-30 год. солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_4 , в умовах особливого періоду (воєнного стану) перебував при виконанні обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння, за адресою АДРЕСА_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. Від проведення медичного огляду відмовився, про що складено акт фіксації відмови від 18.02.2026.

У судове засідання ОСОБА_1 прибув, пояснив, що вживав напередодні алкогольні напої, зранку 18.02.2026 нічого не вживав, командир, почувши запах алкоголю, запропонував пройти огляд, на що він відмовився.

Заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд вважає, щопровадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому склад правопорушення має бути чітко визначеним у відповідності до диспозиції кожної окремої норми, становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної, зокрема, адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або 2) поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або 3) виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також 4) відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою в умовах особливого пеіоду.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП є суспільні відносини у сфері військових правопорушень.

З наявних документів вбачається, що ОСОБА_1 є солдатом відділення охорони взводу ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже така особа є суб`єктом адміністративної відповідальності.

18.02.2026 о 12:30 год ТВО начальника другого відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 майор ОСОБА_2 , склав протокол серії К № 4/2026 відносно солдата ОСОБА_1 , який будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_4 , в умовах особливого періоду (воєнного стану) перебував при виконанні обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Як видно з рапорту від 18.02.2026 старший лейтенант ОСОБА_3 , доповів командиру взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , що 18.02.2026 близько 12.30 год, під час ранкового шикування особового складу, ним було виявлено солдата ОСОБА_1 з ознаками вживання алкогольних напоїв, що проявлялося у різкому запаху алкоголю, поганій вимові, нечіткій координації рухів.

З метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 не погодився пройти медичний огляд, про що складено акт фіксації від 18.02.2026 про відмову від добровільного проходження медичного огляду.

З приводу виявленого порушення було складено протокол про адміністративне правопорушення серії К № 4/2026 за появу і виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП. Складений з приводу виявленого адміністративного правопорушення протокол про адміністративне правопорушення порушник не підписав, без зазначення причин.

Відтак, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення за появу ОСОБА_1 на території військової частини в нетверезому стані.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Обов`язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 6 ст. 266-1 КУпАП під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 266-1 КУпАП порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Постановою КМУ від 12.01.2024 р. № 32 затверджено Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду;

Відповідно до п. 8 Порядку військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Також, згідно п.11 Порядку у разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів – у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучений рапорт про виявлення ОСОБА_1 на території в/ч з ознаками вживання алкогольних напоїв та акт фіксації відови від добровільного проходження медичного огляду.

Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних допустимих доказів про обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме перебування при виконанні обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, суд враховує, що обов`язок доказування покладено на сторону обвинувачення, функції якої у даному випадку виконує ТВО начальника другого відділення ЛРТЦК та СП майор ОСОБА_2 , який на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично висунув обвинувачення та разом із протоколами скерував до суду одержані ним письмові докази. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що таке адміністративне правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у вчиненні цього адміністративного правопорушення. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред`явленого їй обвинувачення.

Отже, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)». Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що складений відносно ОСОБА_1 протокол серії К № 4/2026 фактично містить формулювання про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби, тобто за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. Водночас із матеріалів справи вбачається, що медичний огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проведений не був, а зафіксовано лише відмову особи від його проходження. За таких обставин, з урахуванням вимог ст.266-1 КУпАП та Порядку, затвердженого постановою КМУ №32 від 12.01.2024, у разі відмови від проходження огляду протокол мав би складатися саме за факт відмови від огляду із належним дотриманням передбаченої процедури, а не за перебування у стані сп`яніння, який не підтверджено допустимими та належними доказами. Оскільки об`єктивна сторона інкримінованого правопорушення належними доказами не доведена, а кваліфікація дій особи не відповідає фактичним обставинам, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні не здобуто належних та допустимих доказів в розумінні ст. 251 КУпАП, які б давали підстави для висновку поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Крім того, в силу приписів ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності з іншими доказами, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 не є доведеною, його діяння не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

З таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Також, оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, а провадження у справі закривається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст.40-1 КУпАП не сплачується.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 40-1, 172-20, 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст .247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.П. Ляшко