Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №333/1261/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1261/26

Провадження № 2-а/333/44/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Симоненко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 року адвокат Працевитий Г.О., що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №3846 від 06.01.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2025 р. у одному з центральних районів міста Запоріжжя до позивача на вулиці під`їхало авто з європейськими номерними знаками, з якого вийшло декілька осіб: одна особа була у формі поліцейського, одна особа була у військовій формі, та дві особи у цивільному одязі. Ці особи, які не представились, вказали позивачу, аби він негайно пред`явив документи, що посвідчують його особу.У відповідь на їх вказівку, позивач надав паспорт громадянина України, а також надав для ознайомлення мобільний застосунок «Резерв » із здійсненою авторизацією відображенням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів щодо себе. Після того, як позивач пред`явив документи, що посвідчують його особу, особи почали казати, що він є порушником і його має бути затримано негайно. У цей же день - 03.01.2025 р. позивача доставили до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .03.01.2025 р., коли позивач опинився у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , він почав вимагати пояснити йому, чому та на якій підставі його було затримано, та доставлено до приміщення ТЦК та СП. Однак, особи у формі, які його затримали зрозумілої та однозначної відповіді не надали, а згодом залишили приміщення ТЦК та СП, залишивши позивача там. У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач пояснив представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , що ним не скоювалось жодних правопорушень, та надав для ознайомлення додаток «Резерв+» і паспорт громадянина України. Згодом, у цей же день (03.01.2025 р.), позивачу дозволили залишити приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , переконавшись у тому, що позивач має при собі документи що встановлюють особу, що він перебуває на військовому обліку. При цьому, позивача не повідомляли, що має відбутись розгляд справи про адміністративне правопорушення, жодних документів представниками ТЦК та СП не складалось і не видавалось позивачу.Позивач від відповідача в період з 03.01.2025 р. по 21.01.2026 р. не отримував жодних повідомлень, листів, дзвінків, тощо, про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Засобами поштового зв`язку на адресу позивача не направлялись ані повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, ані постанова №3846 від 06.01.2025 р.

21.01.2026 р. через додаток «Дія» позивач помітив повідомлення про відкриття відносно нього виконавчого провадження №80040564. 21.01.2026 скориставшись функціоналом додатку «Дія» та засобами Автоматизованої виконавчого провадження, позивач ознайомився із Постановою про відкриття провадження №80040564 від 21.01.2026 р., та з`ясував, що 06.01.2025 р. було винесено постанову №3846 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 2101 КУпАП та накладено стягнення на ОСОБА_1 штрафу розміром у вигляді 17000,00 грн.

Із постановою позивач не погоджується, зазначає що ним було надано на перевірку військово-облікові документи. Вважає що справа про адміністративне правопорушення підлягала закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення) адже уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов`язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

ОСОБА_1 пред`явив представнику РТЦК електронний військово-обліковий документ, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», Утім, відповідач не надав до матеріалів справи жодних доказів не пред`явлення позивачем 03.01.2025 року військово-облікового документу.

Вважають, що розгляд справи був не об`єктивний, оскільки проводився без його присутності, доказів повідомлення такої особи про виклик, місце, дату та час проведення розгляду справи немає, - що є прямим порушенням порядку, визначеного КУпАП.

На підставі викладеного, просить скасувати вказану постанову та стягнути судові витрати, понесені позивачем.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09.02.2026 відкрито провадження по справі, призначено судове засідання, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов з відповідними доказами, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України, із одночасним наданням суду доказів направлення такого відзиву позивачу.

26.02.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому вказано таке.Під час складання протоколу №3846 від 03.01.2026 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ознайомлено під особистий підпис з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від громадянина ОСОБА_1 не надходило. Доказом підтвердження присутності ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення №3846 від 03.01.2026 є той факт, що останній власноруч поставив свій підпис у самому протоколі. Про час, дату та місце розгляду адміністративної справи Позивач також повідомлявся під особистий підпис. Відповідно до відомостей ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач 03.01.2026 року перебуваючи у м. Запоріжжя, не мав при собі військово- обліковий документ та не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, чим порушив вимоги частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 25 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 оку №560.Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 з 25.05.2011 року. Отже, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як Позивач перебував у громадському місці без військово-облікового документу та не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.

04.03.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, щовідповідачем до суду не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення: відсутній протокол про адміністративне правопорушення, на який відповідач посилається у відзиві, не долучено матеріалів фото- чи відеофіксації процесу перевірки документів, як це прямо передбачено законодавством, а також не подано жодних інших доказів, визначених статтею 251 КУпАП. Таким чином, твердження відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджені жодними доказами, що унеможливлює встановлення складу адміністративного правопорушення та виключає можливість притягнення позивача до відповідальності.

Представник позивача адвокат Працевитий Г.О. надав через канцелярію заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач, будучи належно та завчасно повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

06.01.2025 року постановою №3846 по справі про адміністративне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_4 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачається, що під час загальної мобілізації ОСОБА_1 , 03 січня 2025 року, перебуваючи у м. Запоріжжі, не мав при собі військово-облікового документа та не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки та поліцейського, чим порушив вимоги частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 25 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.

Спірним питанням у справі є правомірність прийняття вищевказаної постанови та накладення на позивача адміністративного штрафу.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (№3543) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Частина 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, в даній статті унормовано, що вимоги, зазначені у частині 6 статті 22, стосовно проведення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX .

Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінетом Міністрів України Постановою №559 від 16.05.2024 року затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

За правилами пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

-в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

-у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.

Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:

-Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;

-Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;

-Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).

За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.

Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі.

Роздрукований витяг з електронного реєстру "Резерв+", сформований через відповідний мобільний додаток або вебпортал та містить унікальний QR-код, має юридичну силу документа, що підтверджує взяття на військовий облік.

Такий документ:

- формується безпосередньо із державної інформаційної системи (відповідно до постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 "Про Реєстр військовозобов`язаних");

- не вимагає нотаріального завірення чи додаткових підписів або печаток;

- є дійсним протягом 12 місяців з дати формування, якщо інше не зазначено в самому документі.

QR-код забезпечує верифікацію даних у режимі реального часу, що повністю відповідає вимогам електронного документообігу в умовах правового режиму воєнного стану.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 надано роздрукований витяг з електронного реєстру "Резерв+", сформований через відповідний мобільний додаток. Вказаний витяг сформовано 25.12.2025 року строк його дії до 30.01.2026 року. У Витязі міститься інформація про те, що ОСОБА_1 19.05.2025 року уточнено дані, останній перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Наданий Витяг містить QR-код.

Система "Резерв+" працює як цифрове відображення даних з Реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів (ЄРКВ), який веде Міністерство оборони України

Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951) регулюється функціонування «Резерв+»

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (№1951) електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Отже аналіз викладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.

За таких обставин, пред`явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов`язаним вимог частини 6 статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідач не надав до суду жодних доказів не пред`явлення ОСОБА_1 03.01.2025 року військово-облікового документу.

Не є спростованими обставини, що ОСОБА_1 03.01.2025 року пред`явив представнику РТЦК електронний військово-обліковий документ, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», адже відповідач не скористався правом надання відзиву на позову, будь-які докази які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення , зокрема фото- і відео процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, не подав.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно примітки до ст.ст. 210,210-1 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

В матеріалах справи відсутні дані, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови вживав заходи щодо отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних позивача, відомості про якого, як зазначено вище, в наявності у вказаному Реєстрі. Відомості про відсутність такої можливості з боку відповідача в матеріалах справи відсутні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).

Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (пункт 4.1)

Оскільки суб`єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в тому числі відеозапису події, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Центральним об`єднаним районним у місті ІНФОРМАЦІЯ_7 не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що спірна постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 1331,20 грн., витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 5000 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 121, 134, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити повністю.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №3846 від 06.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1331 /одна тисяча триста тридцять одну/ гривні 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 /п`ять тисяч/ гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.В. Ковальова