Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №334/4299/24 — Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 334/4299/24

Провадження номер 2/317/22/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі судового засідання Шевченко В.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Штабовенка Д.В.,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки Ткаченко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Штабовенко Дениса Всеволодовича до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 в особі представника адвоката Кравченко Ольги Василівни до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року до Запорізького районного суду Запорізької області з Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за підсудністю.

Ухвалою суду від 08.07.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

09.07.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із квитанцією про сплату судового збору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.11.1996 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб.

На момент подання позову шлюб не розірвано, однак відповідачем подано позов про його розірвання (справа 334/3577/24).

За час шлюбу подружжям було набуте наступне майно:

1) земельна ділянка, кадастровий номер 2322188800:10:003:0142, площею (га): 0.026, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельна ділянка, кадастровий помер 2322188800:10:003:0143, площею (га): 0.1797, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

14.05.2007 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 .

Того ж дня між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.2057 га за адресою АДРЕСА_1 яка складалася з двох окремих ділянок 2322188801:10:003:0003 та 2322188801:10:003:0004

На ОСОБА_2 оформлено державні акти на право власності на земельну ділянку №283278 від 18.08.2008, №283279 від 18.08.2008.

В подальшому будинок було знесено, що підтверджується рішенням реєстратора ОП «ЗМБТІ» від 10.09.2010, згідно якого будинок АДРЕСА_1 знесено, такого об`єкту нерухомості не існує.

03 листопада 2009 рішенням №33 Сонячної сільської ради Запорізького район Запорізької області ОСОБА_2 надано дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,2057 га за адресою АДРЕСА_1 під цільове призначення «автостоянка та магазин».

05 квітня 2011 року розпорядженням №292 голови Запорізької районної державної адміністрації затверджено містобудівне обґрунтування зміни цільового призначення містобудівні умови та обмеження щодо земельних ділянок площею 0.1240 га та площею 0,0557 га для розміщення відкритої стоянки легкових автомобілів.

12 червня 2013 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 , а саме земельну ділянку, кадастровий номер 2322188800:10:003:0142, площею (га): 0.026, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

12 червня 2013 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , а саме земельну ділянку, кадастровий номер 2322188800:10:003:0143 площею (га): 0.1797, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

2) земельна ділянка, кадастровий номер 2322184900:03:001:0060, площею (га): 0.7 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Так, 15 грудня 2009 року за договором купівлі-продажу №1440, ОСОБА_2 придбала зазначену земельну ділянку, що підтверджується записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

3) земельна ділянка, кадастровий номер 2322184900:03:001:0061, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Так, 15 грудня 2009 року за договором купівлі-продажу №1442, ОСОБА_2 придбала зазначену земельну ділянку, що підтверджується записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4) земельна ділянка, кадастровий номер 2322184900:03:001:0062, площею (га): 0.7. з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Так, 15 грудня 2009 року за договором купівлі-продажу №1444, ОСОБА_2 придбала зазначену земельну ділянку, що підтверджується записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, придбання всього переліченого нерухомого майна відбулося в період шлюбу за спільні кошти подружжя.

Разом з тим, відсутність визначення частки у праві спільної сумісної власності подружжя ставить позивача в залежне становище від відповідача та позбавляє можливості реалізувати своє право на користування, розпоряджання та володіння часткою у майні, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить суд:

1.Визнати право власності за позивачем на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0060, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

2.Визнати право власності за відповідачем на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0061, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

3.Визнати за позивачем право власності на 1/2 частку в праві спільної часткової власності на інші земельні ділянки, а саме:

-земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0062, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

-земельну ділянку, кадастровий номер 2322188800:10:003:0142, площею (га): 0.026, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

-земельну ділянку, кадастровий номер 2322188800:10:003:0143, площею (га): 0.1797, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Ухвалою суду від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

02.08.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання зустрічного позову, обґрунтоване тим, що відповідачка не згодна з позовними вимогами і для подання відзиву необхідний час для збирання додаткових доказів та оцінці рухомого та нерухомого майна, яке не включено до позовних вимог, а також нерухомого майна, з оцінкою яка надана позивачем.

Ухвалою суду від 07.08.2024 клопотання представника відповідача задоволено, продовжено ОСОБА_2 строк для подання зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

12.08.2024 до суду від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява, аргументована тим, що 22.11.1996 сторони зареєстрували шлюб.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2024 шлюб між подружжям розірвано. Рішення набрало законної сили 27.06.2024.

За час шлюбу сторони набули право спільної сумісної власності на таке майно:

1. Земельну ділянку, площею 0,7000 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Лисогірська сільська рада садове, цільове призначення - 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322184900:03:001:0060, що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим Банковською Ю.В. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 15.12.2009 за р. №1440. Право власності на земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 (з відкриттям розділу) 04.07.2016. Ринкова вартість земельної ділянки становить 161490,00 гривень.

2. Земельну ділянку, площею 0,7000 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Лисогірська сільська рада садове, цільове призначення - 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322184900:03:001:0062. Право власності на земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 (з відкриттям розділу) 04.07.2016. Ринкова вартість земельної ділянки становить 161490,00 гривень.

3. Земельну ділянку, площею 0,7000 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Лисогірська сільська рада садове, цільове призначення - 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322184900:03:001:0061. Право власності на земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 (з відкриттям розділу) 04.07.2016. Ринкова вартість цієї земельної ділянки становить 161490,00 гривень.

4. Земельну ділянку, площею 0,1797 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:10:003:0143. Право власності на земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 4757328 від 12.06.2013, номер запису про право власності 1273769. Ринкова вартість земельної ділянки становить 413256,00 гривень.

5. Земельну ділянку, площею 0,026 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:10:003:0143, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.06. 2013, індексний номер 4751550. Право власності на земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 4752332 від 12.06.2013, номер запису про право власності 1272432. Ринкова вартість земельної ділянки становить 64345,00 гривень.

6. Земельну ділянку, площею 0,0500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення-02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 2322188801:10:003:0062, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯК №522226, виданого 18.05.2010 відділом Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області. Право власності на земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 109852679 від 03.01.2018, номер запису про право власності 24284532. Ринкова вартість земельної ділянки становить 116440,00 гривень.

7. Автомобіль марки CHEVROLET, модель VOLT тип кузову хетчбек В, 2017 року випуску, сірого кольору, номер шаси (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 695409,00 гривень, що зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 26.03.2019 року. Вказане підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , оригінал якого знаходиться у відповідача.

Таким чином, позивачем за первісним позовом до складу спільного сумісного майна подружжя безпідставно не включено земельну ділянку площею 0,0500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення-02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 2322188801:10:003:0062 та автомобіль марки CHEVROLET, модель VOLT, тип кузову хетчбек В, 2017 року випуску, сірого кольору, номер шаси (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 надає власні аргументи щодо поділу спільного майна подружжя.

1. Автомобіль марки CHEVROLET, модель VOLT тип кузову хетчбек В, 2017 року випуску, сірого кольору, номер шаси (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, перебуває у володінні та користуванні відповідача, зареєстрований на його ім`я.

З огляду на те, що автомобіль є неподільною річчю, з урахуванням інтересів сторін та принципу розумності, позивачка за зустрічним позовом просить суд виділити відповідачеві та визнати за ним право особистої приватної власності на вказаний автомобіль, з одночасним стягненням з відповідача на її користь 1/2 (однієї) другої частки його вартості, яка становить 347 704, 50 грн.

2. Щодо земельної ділянки, площею 0,0500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення-02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 2322188801:10:003:0062.

17.09.2008 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Банковською Ю.В. приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу за реєстровим №1668 на ім`я ОСОБА_1 було придбано 25/44 часток земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

12.02.2010 на підставі договору про виділ земельної ділянки в натурі та припинення спільної часткової власності, посвідченого Карташовою Т.М. приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області за реєстровим №866 сформовані дві земельні ділянки: ділянка площею 0,050 га та ділянка площею 0,0380 га. З метою припинення спільної часткової власності співвласники домовились провести поділ спільної власності, відповідно до якого ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 0,050 га за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯК №822226, виданого Відділом Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області.

Подружжям за час перебування у шлюбі за рахунок спільних коштів був побудований житловий будинок, літ. А-2, за номером АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею 0,0500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 2322188801:10:003:0062.

02.07.2018 на підставі договору, посвідченого Вовк I.I. приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу за реєстровим №4880, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились про зміну режиму спільної сумісної власності подружжя на режим спільної часткової власності на цей житловий будинок та визначили частки у спільному майні подружжя: ОСОБА_1 є власником 12/25 часток цього житлового будинку, ОСОБА_2 - власницею 13/25 часток житлового будинку.

В подальшому сторони провели реконструкцію вказаного житлового будинку, внаслідок якої ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення, загальною площею 187,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 135802711, номер запису про право власності 27673483, а ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок, загальною площею 119,2 кв.м., житловою площею 109,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 135805418, номер запису про право власності 27673788.

Зміна режиму спільної сумісної власності подружжя на режим спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та подальша його реконструкція була проведена з метою забезпечення здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, з урахуванням проведеної реконструкції, ОСОБА_1 має належати 61/100, а ОСОБА_2 39/100 часток земельної ділянки, площею 0,0500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 2322188801:10:003:0062.

3. Щодо земельних ділянок: площею 0,1797 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:10:003:0143 та площею 0,026 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:10:003:0143.

ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем з основним видом діяльності «52.21. Допоміжне обслуговування наземного транспорту».

Саме для здійснення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на її ім`я було придбано на підставі договору купівлі-продажу 14.06. 2007, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу Карташовою Т.М. за реєстровим №3854 земельну ділянку площею 0,2057 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 , що був на ній розташований на підставі договору купівлі-продажу 14.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу Карташовою Т.М. за реєстровим №1898, який в подальшому було знесено.

03.11.2009 рішенням Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_2 надано дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,2057 га за адресою АДРЕСА_1 під цільове призначення «автостоянка та магазин».

05.04. 2011 розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації №292 затверджено містобудівне обґрунтування зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки.

12.06. 2013 ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_7 на земельну ділянку, площею 0,1797 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:10:003:0143.

12.06.2013 ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 на земельну ділянку, площею 0,026 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення-02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:10:003:0143.

В подальшому ОСОБА_2 отримала дозвіл на встановлення малої архітектурної форми на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого така споруда з навісами була встановлена.

Враховуючи, що земельними ділянками площею 0,1797 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:10:003:0143 та площею 0,026 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:10:003:0143, володіє і користується ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець, тому просить суд виділити їй ці земельні ділянки та визнати за нею право особистої приватної власності на них. Вартість вказаних земельних ділянок становить 477 601 грн.

Натомість виділити позивачеві та визнати за ним право особистої приватної власності на:

- земельну ділянку, площею 0,7000 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Лисогірська сільська рада садове, цільове призначення - 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322184900:03:001:0060, вартість якої становить 161490 гривень;

- земельну ділянку, площею 0,7000 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Лисогірська сільська рада садове, цільове призначення - 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322184900:03:001:0062, вартість якої становить 161490 гривень;

- земельну ділянку, площею 0,7000 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Лисогірська сільська рада садове, цільове призначення - 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322184900:03:001:0061, вартість якої становить 161490 гривень. Сукупна вартість вказаних земельних ділянок становить 484470 гривень.

Такий спосіб поділу є найбільш прийнятним для сторін і цілком відповідає засадам розумності і справедливості.

За такого підходу компенсація вартості спільного майна становить 351 139 грн. (484 470 грн.+ 477 601 грн. + 695 409 грн. = 1 657 480 грн. : 2 = 828 740 грн. – 477 601 грн.), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Ухвалою суду від 04.09.2024 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 в особі представника адвоката Кравченко Ольги Василівни до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, об`єднано в одне провадження вимоги за первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом.

13.09.2025 від представника відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначає, що за час шлюбу між сторонами було придбано транспортний засіб марки CHEVROLET, модель VOLT, однак, позивач за первісним позовом свідомо не включав його до складу сумісного майна подружжя, оскільки його придбання здійснювалось виключно на грошові кошти позивача за первісним позовом.

Так, 03 серпня 2017, відповідно до нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, ОСОБА_1 було продано:

- земельну ділянку площею 0,25га кадастровий номер 2322188805:13:001:0089 адресою: АДРЕСА_4 за 125275,00грн.

- житловий будинок площею 45м2, що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_4 , розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер| 2322188805:13:001:0089, за 25250,00 грн.

- земельну ділянку площею 0,0449 га кадастровий номер 2322188805:13:001:0251 за адресою: АДРЕСА_4 за 21920,00грн.

Загальна сума отриманих коштів склала 172 445 грн.

Як вбачається із нотаріальних договорів та достеменно відомо позивачці за зустрічним позовом, окреслені земельні ділянки належали ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07.12.2016 приватним нотаріусом ЗМНО Банковською Ю.В.

За отримані від продажу земельних ділянок та будинку грошові кошти, ОСОБА_1 вирішив придбати транспортний засіб із аукціону транспортних засобів США.

Отже, вбачається, що транспортний засіб марки CHEVROLET, модель VOLT реєстраційний номер НОМЕР_8 було придбано саме за власні грошові кошти ОСОБА_1 отримані від продажу земельних ділянок, що були його спадковим майном.

Позивач за первісним позовом не погоджується з варіантом розподілу спільного майна подружжя запропонований позивачем за зустрічним позовом, оскільки окреслена земельна ділянка використовується як стоянка транспортних засобів та є діючим дохідним бізнесом, отримання всіх дозволів для створення цього бізнесу потребувало значних сил, які сторони спору послідовно вчиняли під час шлюбу. А отже, із всіх земельних ділянок, набутих за час шлюбу, вона представляє найбільшу цінність і, більш того, не є просто земельною ділянкою, а є саме бізнесом, що приносить стабільний дохід.

Відповідно, виділення цієї земельної ділянки у власність відповідачці (а не запропонований позивачем поділ по 1/2 кожному) не відповідає принципам справедливості та пропорційності, адже створює істотний економічний дисбаланс для ОСОБА_1 , який в такому разі залишиться у значно гіршому становищі ніж ОСОБА_2 .

Також вважає незмістовними твердження про те, що оскільки ОСОБА_2 зареєстрована як підприємець, то доцільне залишити цю земельну ділянку за нею, оскільки ОСОБА_1 також зареєстрований який ФОП та має необхідні КВЕДи для здійснення підприємницької діяльності на цій ділянці.

При цьому, ОСОБА_1 ніколи не займався селянським господарством, а отже виділення цих ділянок лише по принципу економічних видів діяльності фізичної особи-підприємця, вважаємо незмістовним, оскільки при поділу майна подружжя необхідною умовою для поділу є дотримання рівності та справедливості поділу, а не реєстрації чи не реєстрації певних видів економічної діяльності.

Більш того, варто зазначити, що саме позивач за зустрічним позовом здає вищезазначені ділянки сільськогосподарського призначення в оренду та отримує за них дохід.

Відповідно, розподіл земельних ділянок таким чином, що усі ті, що мають призначення для селянського господарства залишаються за позивачем, а стоянка залишається за відповідачкою вважаємо непропорційним.

Запропонований заявницею спосіб поділу на відміну від запропонованого позивачем, створює необхідність виплати компенсації, хоча у своєму зустрічному позові заявниця посилається на правову позицію Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 565/495/18 та від 09 червня 2021 року у справі № 537/5528/16, якими сформульовано висновок про те, що у випадку множинності об`єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов`язувати сторону сплачувати надмірну компенсацію; створює непропорційний поділ земельних ділянок, за яким заявниця набуває права власності на діючий «актив» (земельну ділянку на якій розташована стоянка), натомість позивач залишається із «пасивними» земельними ділянками, оскільки не використовує їй у підприємницькій діяльності або для власного господарства; прагне проводити розділення присадибної ділянки, хоча враховуючи знаходження там об`єктів нерухомості такий поділ є не тільки недоцільним, а й фактично неможливим; передбачає поділ транспортного засобу, придбаного позивачем за особисті грошові кошти, що були отримані від продажу спадкового майна.

На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Крім того, 13.09.2025 від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог, яка аргументована тим, що 03 серпня 2017, відповідно до нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, ОСОБА_1 було продано земельну ділянку площею 0,25га кадастровий номер 2322188805:13:001:0089 за 125 275 грн.; житловий будинок площею 45 м2, за адресою: АДРЕСА_4 , розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер| 2322188805:13:001:0089, за 25250,00 грн та земельну ділянку площею 0,0449 га кадастровий номер 2322188805:13:001:0251 за 21 920 грн.

Загальна сума отриманих коштів склала 172 445,00 грн.

Як вбачається із нотаріальних договорів та достеменно відомо позивачці за зустрічним позовом, зазначені земельні ділянки належали ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07.12.2016 приватним нотаріусом ЗМНО Банковською Ю.В.

За отримані від продажу земельних ділянок та будинку грошові кошти, ОСОБА_1 вирішив придбати транспортний засіб із аукціону транспортних засобів США.

Зазначає, що транспортний засіб марки CHEVROLET, модель VOLT реєстраційний номер НОМЕР_8 було придбано саме за власні грошові кошти ОСОБА_1 отримані від продажу земельних ділянок, що були його спадковим майном, тобто існують підстави для визнання транспортного засобу особистою власністю позивача за первісним позовом, а отже просить суд прийняти збільшення розміру позовних вимог і вважати їх наступними:

1. Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на транспортний засіб марки CHEVROLET, модель VOLT тип кузову хетчбек В, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 ;

2. В порядку поділу майна подружжя:

- визнати право власності за позивачем на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0060, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

- визнати право власності за відповідачем на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0061, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

- визнати за позивачем право власності на 1/2 частку в праві спільної часткової власності земельних ділянок:

- кадастровий номер 2322184900:03:001:0062, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

- кадастровий номер 2322188800:10:003:0142, площею (га): 0.026, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- кадастровий номер 2322188800:10:003:0143, площею (га): 0.1797, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

17.09.2024 від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог та відповіді на відзив на зустрічний позов.

01.10.2024 від представника відповідача за первісним позовом надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд відмовити в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, враховуючи, що представником позивача змінено і предмет і підставу позову, на що законом установлена імперативна заборона.

Щодо суті вимог, викладених у заяві про збільшення позовних вимог відносно визнання автомобіля марки CHEVROLET, модель VOLT, реєстраційний номер НОМЕР_8 особистою власністю позивача за первісним позовом, зазначає, що автомобіль придбано за особисті кошти ОСОБА_2 не відповідає дійсності.

Для придбання вказаного автомобіля ОСОБА_2 зареєструвалась на сайті, внесла гарантійний внесок, після чого отримала можливість участі в аукціоні з продажу автомобілів, саме ОСОБА_2 придбала на аукціоні автомобіль, отримала інвойс та оплатила зі свого рахунку 4953,00 USD після чого отримала рахунок на продаж вказаного автомобіля та уклала угоду про надання логістичних послуг.

На відновлення цього автомобіля із сімейного бюджету були витрачені значні грошові кошти, у томи числі, але не виключно від продажу спільного майна подружжя, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 2322188801:10:001:0570 та автомобіля марки NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_9 .

Надані ОСОБА_1 договори купівлі-продажу спадкового майна не є належним доказом, оскільки не підтверджують факту оплати відповідачем вартості вказаного автомобіля саме за рахунок коштів отриманих відповідачем від продажу особистого майна.

01.10.2024 до суду від представника позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначає, що доводи відповідача ОСОБА_1 викладені у відзиві є необґрунтованими.

Щодо автомобіля марки CHEVROLET, модель VOLT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 695409 гривень 00 копійок, що зареєстрований на ім?я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Твердження відповідача про те, що вказаний автомобіль придбаний за його особисті кошти не відповідає фактичним обставинам справи.

ОСОБА_2 зареєструвалася на сайті AutoBidMaster, внесла гарантійний внесок за користування цим сайтом, після чого отримала можливість участі в аукціоні з продажу автомобілів.

28.12. 2017 саме ОСОБА_2 на аукціоні придбала автомобіль марки CHEVROLET, модель VOLT, отримала інвойс № XYPBM27A7S, відповідно до якого, 29.12.2017 зі свого рахунку у банку сплатила 4953,00 USD, що підтверджується інформацією та платіжною інструкцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

02.01.2018 позивачка на своє ім?я отримала рахунок на продаж вказаного автомобіля з описом технічного стану автомобіля, який потребував значних витрат на його ремонт.

02.01.2018 року позивачка розмістила на сайті компанії EasyHaul замовлення на доставку автомобіля в Україну, після чого між позивачкою і вказаною компанією була укладена угода про надання логістичних послуг.

Оскільки на ім?я позивачки 18.11.2017 був придбаний автомобіль марки NISSAN, моделі JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_9 , подружжя вирішило зареєструвати спірний автомобіль на ім?я відповідача, тому документи, що надані до відзиву на зустрічний позов (товарно-транспортна: накладна, форма МД-2 від 27.03.2018) і були оформлені на ім?я ОСОБА_1 .

На відновлення цього автомобіля із сімейного бюджету були витрачені значні грошові кошти, у тому числі, але не виключно від продажу спільного майна подружжя.

Надані договори купівлі-продажу спадкового майна не є належним доказом, бо не підтверджують факту оплати відповідачем вартості вказаного автомобіля саме за рахунок коштів отриманих відповідачем від продажу особистого майна.

3 огляду на викладене, позивачем за первісним позовом до складу спільного сумісного майна подружжя безпідставно не включено вказаний автомобіль, а його аргументи, викладені у відзиві на зустрічний позов, є неспроможними.

Щодо земельних ділянок: площею 0,1797 га, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:10:003:0143 та площею 0,026 га, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:10:003:0143.

Саме для здійснення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на її ім?я було придбано:

- на підставі договору купівлі-продажу 14.06. 2007 року, посвідченого Карташовою Т.М. приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу за реєстровим №3854 земельну ділянку площею 0,2057 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок АДРЕСА_1 , що був на ній розташований на підставі договору купівлі-продажу 14.06. 2007 року, який в подальшому було знесено.

03.11. 2009 рішенням Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_2 надано дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,2057 га за адресою АДРЕСА_1 під цільове призначення «автостоянка та магазин».

В подальшому ОСОБА_4 отримала дозвіл на встановлення малої архітектурної форми на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого така споруда з навісами була встановлена.

Реєстрація відповідача фізичною особою-підприємцем та наявність у нього необхідного КВЕДу для здійснення підприємницької діяльності не свідчить про здійсненням ним такої діяльності і не є його беззаперечним правом отримати частину бізнесу позивачки, на розвиток якого, крім коштів отриманих від цього бізнесу, вона вкладала і вкладає і особисті кошти.

Щодо створення економічного дисбалансу, то таке твердження відповідача є безпідставним, оскільки для здійснення саме відповідачем підприємницької діяльності відповідачка у добровільному порядку, побудований у шлюбі за рахунок спільних коштів житловий будинок літ. A-2, за номером АДРЕСА_2 , спочатку надала згоду на зміну режиму спільної сумісної власності подружжя на режим спільної часткової власності на цей будинок та визначення частки у спільному майні подружжя: внаслідок чого ОСОБА_1 став власником 12/25 часток цього житлового будинку, ОСОБА_2 - власницею 13/25 часток житлового будинку.

Зміна режиму спільної сумісної власності подружжя на режим спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та подальша його реконструкція була проведена з метою забезпечення здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, яку він у цьому приміщенні здійснює.

На підставі викладеного, просить суд задовольнити зустрічний позов.

02.10.2024 від представника позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення в яких зазначає, що підставами позову є наявність спору між колишнім подружжям щодо набутого під час шлюбу майна. Відповідно позивач своєю заявою про збільшення позовних вимог фактично розширив перелік об`єктів спільного майна, що підлягало поділу.

Відповідно позивачем не змінено підстави позову, оскільки вони полягають у наявності спору щодо поділу майна набутого під час шлюбу, таким чином позивач просив змінити предмет спору, тобто вимоги, що заявлені до відповідача, в той час як підстави позову, тобто обставини, якими позовну заяву обґрунтовано залишаються незмінними.

З урахуванням викладеного, просить суд прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.10.2024 прийнято заяву про збільшення позовних вимог первісного позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 в особі представника адвоката Кравченко Ольги Василівни до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

04.10.2024 від представника ОСОБА_1 – адвоката Штабовенка Д.В, надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, аргументовані тим, що у своїй відповіді на відзив, ОСОБА_2 , заперечуючи проти того, що транспортний засіб було придбано на особисті грошові кошти позивача, одержані від продажу спадкового майна, зазначила, що саме вона зареєструвалася на сайті AutoBidMaster, внесла гарантійний внесок за користування цим сайтом, після чого на аукціоні придбала автомобіль марки CHEVROLET, модель VOLT, отримала інвойс №XYPBM27A7S відповідно до якого, 29.12.2017 зі свого рахунку у банку сплатила 4953,00 USD, отримала рахунок на продаж вказаного автомобіля з описом і технічного стану автомобіля, розмістила на сайті компанії EasyHaul замовлення на доставку автомобіля в Україну, після чого між позивачкою і вказаною компанією булі укладена угода про надання логістичних послуг.

Позивач не погоджується з тим, що викладені позивачкою за зустрічним позовом відомості спростовують факт того, що автомобіль був придбаний за особисті кошти відповідача.

У заяві про збільшення позовних вимог, надані всі підтвердження того, що Т3 марки CHEVROLET, модель VOLT було придбано за рахунок коштів позивача.

Натомість, у своїй відповіді на відзив, відповідачка, на спростування того, що транспортний засіб було придбано за рахунок позивача, вказує на те, що саме вона реєструвалась на аукціоні та здійснювала грошовий переказ, однак, оминає тему джерела походження грошових коштів у розмірі 4953 доларів США.

Інакше кажучи, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що станом на 29.12.2017 (тобто дату придбання ТЗ), вона мала особисті грошові кошти у розмірі 4953 доларів США для здійснення оплати за замовлений Т3 або якесь джерело походження таких саме особистих коштів.

Факт того, що саме ОСОБА_2 реєструвалася на сайті AutoBidMaster та вчиняла інші перелічені нею дії, є наслідком того, що раніше так само подружжя придбало в Америці за рахунок спільних коштів автомобіль марки NISSAN, моделі JUKE, яким повинна була користуватись відповідачка. Отже, саме вона вчиняла всі дії з його придбання, а у випадку придбання автомобілю CHEVROLET, модель VOLT, вона вже мала досвід вчинення всього необхідного. Отже, за проханням чоловіка, але за його особисті кошти, вчиняла всі необхідні дії до моменту надходження авто в Україну, де воно було розмитнено та зареєстровано саме на його ім?я.

Також, відповідачка зазначає, що начебто на відновлення транспортного засобу CHEVROLET, модель VOLT було витрачено грошові кошти, що отримані подружжям від продажу земельної ділянки, кадастровий номер 2322188801:10:001:0570 та автомобіля марки NISSAN, моделі JUKE, 2016 року випуску.

По-перше, продаж вище окресленої земельної ділянки та автомобіля марки NISSAN, моделі JUKE, 2016 року випуску відбувався у липні-вересні 2018 року, тобто значно пізніше за придбання ТЗ CHEVROLET, модель VOLT.

По-друге, заперечує факт того, що отримані від продажу транспортного засобу та земельної ділянки були вкладені у ремонт CHEVROLET, модель VOLT, адже очевидним є той факт, що ремонт транспортного засобу не потребує таких великих вкладень.

По-третє, як витікає із вищевикладеного, жодних доказів того, що спірний транспортний засіб потребував значний та дорого вартісний ремонт, або того, що подружжям або відповідачкою здійснювалось замовлення деталей, проведення ремонту - не надається. Тобто відповідачка стверджує про те, що грошові кошти від продажу були витрачені на ремонт, однак жодних доказів на підтвердження цього не надає.

Щодо земельних ділянок загальна позиція відповідачки відносно земельної ділянки, що використовується нею як стоянка автомобілів та є діючим бізнесом, фактично зводиться до того, що оскільки саме на неї реєструвались необхідні дозволи щодо розміщення на земельній ділянці стоянки транспортний засобів, то відповідно, вона повинна мати пріоритетне право на цю високоліквідну та дохідну частину спільного майна подружжя. Натомість інший з подружжя повинен отримати ту частину майна, яка не приносить дохід.

Однак, оскільки процес створення автостоянки на спірній земельній ділянці тривав з 2008 по 2013 рік та в цей процес вкладалися значні спільні кошти та зусилля подружжя, передати її у особисту власність позивачки лише тому, що на її ім?я все оформлювалось - суперечить як засадам справедливості, так і нормам права.

Так само, не заслуговують на увагу аргументи щодо того, що оскільки сторони добровільно поділили АДРЕСА_5 , 15 тепер ОСОБА_5 має можливість вести бізнес в частині цього будинку, значить ведення бізнесу з послуг автостоянки для нього буде вже «занадто».

18.10.2024 від представника позивача за зустрічним позовом надійшла заява про виклик свідків та доповнення до відзиву на заяву про збільшення позовних вимог, аргументовані тим, що сторона позивача за зустрічним позовом зазначає, що спірний автомобіль був набутий сторонами саме за спільні сумісні кошти, у період шлюбу, а відтак він становить спільну сумісну власність сторін, внаслідок чого підлягає поділу між таким сторонами.

Зазначає, що навіть якщо припустити, що спірний ТЗ був придбаний на особисті кошти ОСОБА_1 (хоча чого в дійсності не існувало), то відповідно факт участі ОСОБА_2 у його фактичному придбанні та вчиненні дій щодо ремонту Т3 за спільні кошти сторін, вже свідчить про поширення режиму спільної сумісної власності сторін на такий автомобіль.

Що стосується поділу земельних ділянок варто зазначити наступне.

Як слідує з обставин справи, сторонами у період шлюбу у власність було набуто земельні ділянки з кадастровими номерами: 2322184900:03:001:0060; 2322184900:03:001:0061; 2322184900:03:001:0062; 2322188800:10:003:0142; 2322188800:10:003:0143; 2322188801:10:003:0062.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якої за КВЕД с «52.21. Допоміжне обслуговування наземного транспорту». Вказану підприємницьку діяльність Позивачка за зустрічним позовом здійснює за адресою: АДРЕСА_1 на земельних ділянках.

Таким чином, присудження у особисту приватну власність ОСОБА_2 у порядку поділу майна земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188800:10:003:0142 та 2322188800:10:003:0143 є таким, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 71 СК України та зазначений поділ майна відповідатиме засадам справедливості добросовісності та розумності цивільних відносин, що передбачені п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Спираючись на зазначене, варто наголосити на тому, що судова практика в контексті спірних правовідносин щодо способу поділу майна, схиляється до присудження майна, що використовується у підприємницькій діяльності тому, хто здійснює таку підприємницьку діяльність.

24.10.2024 від представника позивача надійшла відповідь на доповнення до відзиву, відповідно до яких позивач зазначає, що як слідує з довідки АТ «Ощадбанк», у період з 13.09.2016 по 22.08.2017, ОСОБА_2 отримувала на своє ім?я міжнародні перекази, з призначенням платежу «допомога родичів» на загальну суму 5 950 доларів США.

Разом з тим, отримані грошові кошти у сумі 5 950 доларів США не були витрачені на придбання т.з. CHEVROLET, модель VOLT, а, як сама вказує відповідачка, одночасно із придбанням т.з. для позивача було придбано т.з. Nissan Juke, який в подальшому було оформлено на ОСОБА_2 .

Так, вартість т.з. Nissan Juke, відповідно до інвойсу №105572 від 19.06.2017, склала 5853,00 доларів США, що є співставним із отриманою грошовою допомогою.

ОСОБА_2 у відповідності до наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є фізичною особою підприємцем, внаслідок чого отримує стабільний дохід, частина з якого також була спрямована на купівлю транспортного засобу.

Зазначені доводи є непідтвердженим припущенням, адже доказів отримання таких доходів від підприємницької діяльності у 2017 році (придбання т.3. CHEVROLET, модель VOLT) та у 2018 році (відновлення авто за твердженням відповідачки), матеріали справи не містять. Натомість наявна виписка із реєстру ФОП, не є підтвердженням отримання доходів, а є лише свідченням реєстрації відповідача як підприємця, що сторонами не заперечується.

Зазначає, що грошові кошти, що були отримані позивачем від продажу земельних ділянок, витрачені на придбання т.з. CHEVROLET VOLT, грошові кошти, що отримані відповідачем як грошова допомога - витрачені нею на придбання т.з. Nissan Juke; перерахування коштів або оформлення інвойсу на інших осіб ( ОСОБА_2 на CHEVROLET VOLT або ОСОБА_6 на ОСОБА_7 ) не є принциповим, адже важливим є джерело походження коштів та на кого з рештою було розмитнено авто; доведення обставин проведення ремонту авто 7-річної давнини, а також джерела фінансування цього ремонту за допомогою світлин та показів свідків свідчить про неналежність цих доказів. Без сумнівів, основним питанням цієї справи про поділ майна - є питання поділу земельної ділянки, що використовується відповідачкою як стоянка автотранспорту та є діючим бізнесом, що кожного дня приносить суттєвий дохід.

Договори оренди з земельних ділянок сільськогосподарського призначення приносять дохід 3% грошової оцінки землі або 300 кг. зернових на рік кожна.

Отже, сукупно 3 земельних ділянок сільськогосподарського призначення приносять приблизно 1500 грн. доходу на рік або 900 кг зерна.

В той час, як земельна ділянка, що використовується відповідачкою як стоянка автотранспорту, у 2023 році принесла доходу 78 800 грн., у 2024 році 212 161, 99 грн. доходу - що підтверджується наданими відповідачкою документами.

Отже, такий варіант поділу майна буде визначено без дотриманням принципів рівного та справедливого поділу майна подружжя.

31.10.2024 від представника відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на доповнення до відзиву, аргументовані тим, що у своїй відповіді, позивач зазначає, що отримані ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 5950 доларів США, згідно довідки АТ «Ощадбанк» не були витрачені на придбання Т3 Chevrolet Volt, а були витрачені на придбання Т3 Nissan Juke, який в подальшому було оформлено на її ім?я.

Однак, в частині даного, ОСОБА_2 не може погодитися з вказаними твердженнями, оскільки ОСОБА_8 придбавався сторонами за отримані кошти від продажу житлового будинку та земельної ділянки, що були зареєстровані на ОСОБА_2 .

Крім того, позивачем не надано жодних доказів того, що кошти отримані ОСОБА_2 як допомога родичів у сумі 5 950 доларів США були спрямовані на купівлю саме ТЗ Nissan Juke, як він про це стверджує.

Позивач також зазначає, що Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, не свідчить про те, що вона отримувала доходи у 2017-2018 р. (на момент придбання спірного Т3 та його ремонту).

В частині даного, на спростування вказаних обставин, надано до суду податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017-2019 роки, з яких слідує, що ФОП ОСОБА_2 , від провадження господарської діяльності було отримано: у 2017 році - 72 000 грн., у 2018 році - 144 000 грн., у 2019 році - 144 000 грн.

Керуючись зазначеним, можна констатувати, що станом на період купівлі спірного ТЗ Chevrolet Volt y 2017 році та на період його ремонту у 2018-2019 роках, відповідачка за первісним позовом мала у наявності дохід від провадження підприємницької діяльності, частину якого й спрямовувала на ремонтування Т3 Chevrolet Volt.

Таким чином, факт того, що ОСОБА_2 здійснювала придбання Т3 Chevrolet Volt за вказівкою, в інтересах та за рахунок особистих коштів ОСОБА_1 є спростованим.

Крім того позивач зазначає, що ОСОБА_1 отримує дохід набагато більший, ніж ОСОБА_2 від земельних ділянок, на яких провадить підприємницьку діяльність з приводу розміщення автостоянки, а тому варіант поділу майна запропонованого позивачем за зустрічним позовом є прийнятним.

04.11.2024 від представника позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що отримані грошові кошти у сумі 5 950 доларів США не були витрачені на придбання т.з. CHEVROLET, модель VOLT, натомість для відповідача було придбано т.з. Nissan Juke, який в подальшому було оформлено на ОСОБА_2 . Так, вартість т.з. ОСОБА_7 , відповідно до інвойсу №105572 від 19.06.2017р., склала 5853,00 доларів США, що є співставним із отриманою грошовою допомогою.

Тим не менш, отриманні від продажу нерухомості кошти в розмірі 346 442 грн. подружжя направило на придбання двох квартир в будинку АДРЕСА_6 .

Так, 06.07.2017 між ТОВ «Мега Девелопмент» та ОСОБА_9 (син сторін) було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 .

Придбання квартири відбувалось за 418 573 грн (або еквівалент 16025 доларів США), які були внесені в день укладання попереднього договору.

Також, 06.07.2017р. між ТОВ «Мега Девелопмент» та відповідачкою було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_8 .

Придбання квартири відбувалось за 489 677 грн. (або еквівалент 18747 доларів США), які були внесені в день укладання попереднього договору.

Оскільки раніше відповідачка не посилалася на те, що 07.06.2017 року відповідачем було укладено договори купівлі-продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_9 в та земельної ділянки під ним, то відповідно й позивач не знав, що йому необхідно буде спростовувати напрям використання коштів від цієї продажі.

Строк на подання доказів, у вигляді попередніх договорів, пропущено позивачем з поважних причин та просив суд його поновити.

17.12.2024 від представника ОСОБА_2 надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження.

19.12.2024 від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, просить суд відхилити клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта, оскільки вважає, що вказаний висновок не відносить до предмету спору.

27.12.2024 від представника ОСОБА_2 надійшла заява про поновлення строку для подання доказів та надання заперечень на додаткові пояснення щодо висновку експерта, просить суд поновити строк для подання доказів та просить задовольнити заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 13.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

15.04.2025 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про поновлення строків та витребування доказів, а саме витребувати у ОСОБА_1 інформацію щодо здійснених платежів пов`язаних із транспортною доставкою та розмитненням автомобіля марки CHEVROLET, модель VOLT на території України, зокрема виписку з рахунку на підтвердження таких платежів та докази вартості проведеного ремонту вказаного автомобіля, які було здійснено у період з 01.02.2018 по 26.03.2019.

24.09.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та Розпорядження керівника апарату Запорізького районного суду Запорізької області № 476-к-2025 від 24.09.25 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», зазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Громової І.Б., у зв`язку із відрядженням судді Ткаченко М.О. до Ірпінського районного суду Київської області для здійснення правосуддя строком на 1 рік, що унеможливлює продовжувати розгляд справи (Рішення Вищої ради правосуддя за № 1811/0/15-25 від 28.08.2025.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 25.09.2025 вказана цивільна справа прийнята в провадження судді Громової І.Б. та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 04.11.2025 закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначене судове засідання по суті.

08.12.2025 до Запорізького районного суду Запорізької області від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Ткаченко О.С. надійшла уточнена зустрічна позовна заява про збільшення позовних вимог, проте 10.12.2025 суд повернув позивачу за зустрічним позовом уточнену позовну заяву позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 до відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

14.01.2026 до Запорізького райнного суду Запорізької області надійшла заява від представника позивача за зустрічним позовом Ткаченко О.С. про залишення без розгляду частини позовних вимог, а саме: п.п. 2-3 зустрічної позовної заяви:

«в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на – 39/100 часток земельної ділянки, площею 0, 0500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення – 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 2322188801:10:003:0062;

в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на – 61/100 частку земельної ділянки, площею 0, 0500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення – 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 2322188801:10:003:0062».

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 19.01.2026 залишено без розгляду частину позовоних вимог позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в частині поділу між подружжям земельної ділянки, площею 0, 0500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення – 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 2322188801:10:003:0062 (пункти 2-3 зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовну заяву, пррсили суд її задовольнити у повномиу обсязі.

Відповідачка та її представник заперечували проти позову, проте просили суд задовольнити зустрічний позов.

Вислухваши думку учасників провадження, дослідивши надані документи, суд приодить до наступного висновку.

22 листопада 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зреєстрований відділом реєстрації актів громаднського стану міськвиконкому у м. Запоріжжі, актовий запис №1357, що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_10 .

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 23.05.2023 по справі № 337/1752/23 шлюб між сторонами розірвано.

В судовому засіданні сторони надали пояснення, щодо набуття ними в спільну власність майна подружжя аналогічні викладеному в позовах, відзивах та запереченнях.

Представниками сторін також було надано аналогічні пояснення та аргументування.

Свідків в судовому розгляді не допитувалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, приходить до наступного:

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 69, 70 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Як роз`яснено в пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

У ч. 2 ст. 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач за первісним позовом після збільшення позовних вимог просив:

1.Визнати за ОСОБА_1 - позивачем право особистої приватної власності на транспортний засіб марки CHEVROLET, модель VOLT тип кузову хетчбек В, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8

2.В порядку поділу майна подружжя:

-визнати право власності за позивачем на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0060, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

-визнати право власності за відповідачем на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0061, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

-визнати за позивачем право власності на 1/2 частку в праві спільної часткової власності земельних ділянок:

-кадастровий номер 2322184900:03:001:0062, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

-кадастровий номер 2322188800:10:003:0142, площею (га): 0.026, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

-кадастровий номер 2322188800:10:003:0143, площею (га): 0.1797, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Сторона відповідача за зустрічним позовом просить зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, задовольнити.

При цьому посилається саме на те, що, поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки за правилами ч. 2 ст. 364 ЦК України.

За змістом ч. 2 ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно із пунктом 22 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.11.2007 вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

ОСОБА_2 при визначені варіантів поділу посилається саме на те, що згідно висновку експерта № 2024-10-26 за результатами проведення експертного будівельн6о-технічного дослідження технічна можливість розділити земельну ділянку кадастровий номер 2322188800:10:003:0142, площею (га): 0.026, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та кадастровий номер 2322188800:10:003:0143, площею (га): 0.1797, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства – відсутня.

ОСОБА_2 пропонує інший варіант розподілу майна, а саме: залишити за позивачем 3 земельні ділянки із призначенням для селянського господарства, а за собою – земельну ділянку що використовується як стоянка для транспортних засобів

Щодо транспортного засобу марки CHEVROLET, модель VOLT, однак, позивач за первісним позовом свідомо не включав його до складу сумісного майна подружжя, оскільки як він стверджує, його придбання здійснювалось виключно на грошові кошти позивача за первісним позовом. Так, 03 серпня 2017р., відповідно до нотаріально посвідчених договорів купівлі- продажу, ОСОБА_1 було продано:

- земельну ділянку площею 0,25га кадастровий номер 2322188805:13:001:0089

адресою: АДРЕСА_4 за 125275,00грн.

- житловий будинок площею 45м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер| 2322188805:13:001:0089, за 25 250,00грн.

- земельну ділянку площею 0,0449га кадастровий номер 2322188805:13:001:0251 за адресою: АДРЕСА_4 за 21920,00грн.

Загальна сума отриманих коштів склала 172 445,00грн.

Позивач за первісним позовом зазначає, що як вбачається із нотаріальних договорів та достеменно відомо ОСОБА_2 , окреслені земельні ділянки належали ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 07.12.2016р. приватним нотаріусом ЗМНО Банковською Ю.В. За отримані від продажу земельних ділянок та будинку грошові кошти, ОСОБА_1 вирішив придбати транспортний засіб із аукціону транспортних засобів США.

Як вбачається із інвойсу № XYPBM27A7S від 28.12.2017р. транспортний засіб було

придбано за 4953 Доларів США, а вже 27.03.2018р. транспортний засіб було розмитнено на території України. Відповідно до п.п. 45, 46 митної декларації №UA112080/2018/006931 від 27.03.2018р., оціночна вартість транспортного засобу складає 143437,84грн. Тому позивач, вважає, що ним достатньо та послідовно підтверджується те, що транспортний засіб марки CHEVROLET, модель VOLT тип кузову хетчбек В, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 було придбано саме за власні грошові кошти ОСОБА_1 отримані від продажу земельних ділянок, що були його спадковим майном.

Але в судовому засіданні обидві сторони підтвердили той факт, що автомобіль, що був придбаний, мав цілий ряд пошкоджень, та підлягав суттєвому ремонту. Ремонт проводивася протягом року, купувалися та замовлялися вартісні запасні частини та деталі. Гроші, що використовувалися на вказане не були власністю лише ОСОБА_1 , а були коштами подружжя, яке на той час шлюб не розірвало. Додаткових домовленостей між сторонами не було.

Саме тому, виходячи з вищевикладеного та на підставі норм законодавства, на які посилаються обидві сторони, суд приходить до висновку, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу згідно вимог законодавства.

Щодо поділу земельних ділянок – земельна ділянка, площею 0,7000 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Лисогірська сільська рада садове, цільове призначення – 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322184900:03:001:0060;

– земельна ділянка, площею 0,7000 га, що розташована за адресою: Запорізька

область, Запорізький район, Лисогірська сільська рада садове, цільове призначення– 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322184900:03:001:0062;

– земельна ділянка, площею 0,7000 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Лисогірська сільська рада садове, цільове призначення– 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2322184900:03:001:0061.- суд зазначає, що вони однакової площі, розташовані поруч, мають однакове призначення, спору про вартість земельних ділянок між сторонами не було - а тому вони можуть бути поділені між сторонами, або виділені одному з подружжя.

Щодо земельної ділянка площею 0,1797 га, що використовується як стоянка транспортних засібів та є діючим дохідним бізнесом, суд зауважує на тому, що предметом розгляду є саме поділ майна подружжя, а не поділ бізнесів, а тому приймає до уваги лише характеристики земельних ділянок, як майна.

У постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-21цс15, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-1109цс15, від 13 червня 2016 року у справі № 6- 1752цс15, у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 2107/3988/2012, від 06 листопада 2019 року у справі № 161/11764/15-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 553/1271/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 279/6459/14-ц сформульовано висновок про те, що системний аналіз статей 57, 60, 61 СК України дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи - підприємця може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між ними з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення спільного майна подружжя та способів поділу його між ними. Під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (частина друга статті 364 ЦК України).

Отже виділення ділянок лише по принципу економічних видів діяльності фізичної особи-підприємця, суд вважає незмістовним, оскільки при поділі майна подружжя необхідною умовою для поділу є дотримання рівності та справедливості поділу, а не реєстрації чи не реєстрації певних видів економічної діяльності.

Суд вважає, що прийнятним є наступний варіант поділу:

1. Визнати право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0060, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

2. Визнати право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0061, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

2. Визнати право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0062, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства

3. Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частки за кожним в праві спільної часткової власності на земельні ділянки, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 2322188800:10:003:0142, площею (га): 0.026, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- земельну ділянку, кадастровий номер 2322188800:10:003:0143, площею (га): 0.1797, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Такий варіант поділу, з урахуванням того, що земельні ділянки 2322184900:03:001:0060 та 2322184900:03:001:0061, 2322184900:03:001:0062 мають однакові характеристики та вартість, є оптимальним.

Визнати за ОСОБА_1 - право власності на транспортний засіб марки CHEVROLET, модель VOLT тип кузову хетчбек В, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 .

Оскільки запропонований ОСОБА_2 спосіб поділу створює необхідність виплати компенсації, хоча у своєму зустрічному позові заявниця посилається на правову позицію Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 565/495/18 та від 09 червня 2021 року у справі № 537/5528/16, якими сформульовано висновок про те, що у випадку множинності об`єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов`язувати сторону сплачувати надмірну компенсацію.

При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.

Зазначене відповідає правовим висновкам КЦС ВС, викладеним у постанові від 15

квітня 2020 року по справі №671/922/18.

Суд вирішує спір в межах заявленого позову про поділ спільного майна подружжя, та визначає спосіб поділу майна, який за установлених у кожній конкретній справі обставин, є найбільш прийнятним для обох сторін та відповідає засадам розумності та справедливості (позиція Верховного суду викладена у постанові від 12 жовтня 2022

року справа № 757/64512/16-ц).

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

На підставі вищевикладеного, керуючись Пленумум Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 57, 60, 61, 63, 65, 69, 70 СК України, ст.ст. 267, 368, 369, 372 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-82, 89, 133, 137, 139, 141, 247, 258-259, 263-265, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_10 ) в особі представника – адвоката Штабовенко Дениса Всеволодовича (РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_11 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_13 , адреса реєстрації: АДРЕСА_10 ) про поділ майна подружжя – задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 в особі представника адвоката Кравченко Ольги Василівни до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя –задовольнити частково.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0060, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0061, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322184900:03:001:0062, площею (га): 0.7, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частки за кожним в праві спільної часткової власності на земельні ділянки, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 2322188800:10:003:0142, площею (га): 0.026, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- земельну ділянку, кадастровий номер 2322188800:10:003:0143, площею (га): 0.1797, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Визнати за ОСОБА_1 - право власності на транспортний засіб марки CHEVROLET, модель VOLT тип кузову хетчбек В, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Б. Громова