Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №515/2/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/2/26

Провадження № 1-кп/515/396/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області кримінальне провадження № 12025168240000090 від 17 листопада 2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Татарбунари Татарбунарського району Одеської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, військовозобов`язаного, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, непрацюючого офіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Суд визнав доведеним, що 17 листопада 2025 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщені Татарбунарської багатопрофільної лікарні за адресою: вул. Романа Гульченка, буд.16, м. Татарбунари, Білгород-Дністровський район, Одеська область, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з потерпілою ОСОБА_6 , яка заважала йому провести відеозйомку їхнього конфлікту та махаючи руками, вибила з рук останнього мобільний телефон марки «Редмі 10 С» чорного кольору. Обурившись вказаними діями потерпілої обвинувачений, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно кулаком правої руки наніс потерпілій один удар в ліву частину голови в область лівого вуха.

Внаслідок умисних, неправомірних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, синця лівої щічної ділянки та у основи лівої вушної раковини. Вказане ушкодження спричинене щонайменше одноразовою ударною дією тупого предмета конструктивні особливості контактуючої поверхні якого в ушкодженні не відобразилися. Воно могло бути спричинене «в результаті нанесення удару рукою стиснутою в кулак або відкритою долонею», або іншими подібними предметами. Враховуючи морфологічні особливості зовнішніх ушкоджень (синець синюшного кольору з нечіткими межами, не набряклий) та дані медичної документації, воно могло бути спричинене незадовго до надходження в медичний заклад, тобто може відноситись до подій 17 листопада 2025 року. Закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку та синця обличчя, при звичайному своєму перебігу, призводить до розладу здоров`я терміном понад 6 днів, але не більше 21 дня (трьох тижнів), і за цим критерієм відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, дав показання у відповідності з встановленими обставинами, згодився з обсягом здобутих по справі доказів і не оспорювала їх. Просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що 17 листопада 2025 року близько 11 години 00 хвилин у приміщенні лікарні її вдарив рукою ОСОБА_4 , після чого вона була непритомна, підійшла медична сестра та надала їй допомогу. Щодо призначення обвинуваченому покарання погодилась з позицією прокурора.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд переконався у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю вказаних доказів, які узгоджуються між собою. Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров`я.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що на час вчинення кримінального правопорушення мав вік 24 роки, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утримання малолітню дитину, непрацевлаштований офіційно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, в силу ст. 89 КК України не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд приймає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії проступків, обставини та мотиви його вчинення, наслідки його вчинення для потерпілої особи, її думку з приводу реального покарання для обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що обвинувачений офіційно непрацевлаштований, та призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах ч. 2 ст. 125 КК у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі складає 1 020,00 грн (одна тисяча двадцять грн 00 к).

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим у той самий строк з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1