Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №675/1599/25 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1599/25

Провадження № 2/675/159/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., з секретарем судового засідання Гонтарук А. С.,

з участю представника позивача – адвоката Мукомел Л. А.,

представника Служби у справах дітей Ізяславської міської ради – Ткаченко Р. І.,

представника відповідачки – адвоката Каруна В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Служба у справах дітей Ізяславської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у спілкуванні та вихованні дитини,

В С Т А Н О В И В :

24 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про усунення перешкод з боку ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у спілкуванні та вихованні дитини, в якій просив суд визначити способи участі у спілкуванні та вихованні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 у виді систематичних побачень з дитиною кожного тижня щосуботи та щонеділі з 15 до 17 години за попереднім узгодженням місця з матір`ю дитини, з урахуванням стану здоров`я дитини. Позов ОСОБА_1 про участь у вихованні дитини обґрунтований тим, що сторони з 01 жовтня 2022 року по 12 червня 2025 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області 12 травня 2025 року. Під час спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року з позивача стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі частки усіх видів доходу (заробітку). Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом з відповідачкою. В зв`язку з воєнними діями позивач проходить військову службу, по місцю служби характеризується позитивно. Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 сумлінно та добровільно виконує покладені на нього обов`язки по утриманню дитини, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, має рівні з відповідачкою права на участь у вихованні сина ОСОБА_4 , відповідачка не надає можливості ОСОБА_1 бачитись з дитиною, чим порушує право дитини на нормальний духовний розвиток та розвиток особистості, порушує права батька на особисте спілкування з дитиною, тому позивач був змушений звернутись з цією позовною заявою до суду.

08 грудня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, яка була прийнята до розгляду ухвалою суду від 08 грудня 2025 року. У вказаній заяві позивач просив визначити способи участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 у виді систематичних побачень з дитиною кожного тижня щосуботи та щонеділі з 15 до 17 години; надати батькові право на безперешкодне спілкування та перебування з дитиною протягом усього строку його щорічної або додаткової відпустки, підтвердженої наказом командира за попереднім узгодженням місця з матір`ю дитини, з урахуванням стану здоров`я дитини.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання ня е з`явився.

Представник позивача адвокат Мукомел Л. А. в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась.

Представник відповідачки адвокат Карун В. П. у судовому засіданні частково заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Служби у справах дітей Ізяславської міської ради Ткаченко Р. І. в судовому засіданні повністю підтримала позицію, викладену у Висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору про визначення ОСОБА_1 способів участі у вихованні малолітньої дитини, затвердженому рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 19 листопада 2025 року № 275.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши їх позицію, дослідивши письмові докази, додані до матеріалів справи, суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області № 675/619/25 від 12 травня 2025 року, яке набрало законної сили 12 червня 2025 року, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією вказаного рішення.

Згідно доданої до матеріалів справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01 квітня 2025 року сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області № 675/626/25 від 15 квітня 2025 року, яке набрало законної сили, з позивача стягнуті аліменти на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі частки усіх видів доходу (заробітку), що підтверджується доданою до матеріалів справи копією вказаного рішення.

Після розірвання шлюбу позивач фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , а відповідачка ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_2 , що підтверджується доданими до матеріалів справи копією довідки № 65/10.9-15, виданої виконавчим комітетом Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області від 07 травня 2025 року, відповіддю № 1819309 з Єдиного державного демографічного реєстру від 25 вересня 2025 року, поясненнями сторін, що також не спростовувалось доводами сторін.

Згідно доданої до матеріалів справи копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 19 листопада 2024 року ОСОБА_1 являється учасником бойових дій.

Доданою до матеріалів справи копією службової характеристики за місцем служби ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Відповідно до доданої до матеріалів справи копії довідки КНП «Хмельницький обласний медичний центр психіатричного здоров`я» № 007298 про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин від 15 липня 2025 року, жодних питань до ОСОБА_1 не виникло.

З доданої до матеріалів справи копії талону-повідомлення єдиного обліку № 3965 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 повідомив про те, що 18 червня 2025 року близько 15:39 в АДРЕСА_2 , колишня дружина перешкоджала позивачу спілкуватись з сином ОСОБА_3 , по даному факту проводилась перевірка, відомості до ЄРДР не вносились. Суду не було надано жодних належних та допустимих доказів притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вказаним фактом.

Разом з тим судом був прийнятий в якості доказу та оглянутий в судовому засіданні відеозапис з нагрудної відеокамери працівників поліції, котрі прибули за викликом ОСОБА_1 . На відеозапису зафіксована поведінка відповідачки, котра пояснювала, що малолітній син захворів, дії батька, які не подобаються дитині, рознервували сина, тому матір дитину забирає, в подальшому зафіксована сварка між ОСОБА_1 з одного боку і ОСОБА_2 та членом її родини – з іншого.

Представник відповідачки адвокат Карун В. П. мотивував зафіксовану на відеозаписі подію тим, що в той день дитина була хвора, але мати дозволила зустріч батька з дитиною, виходячи з інтересів дитини та батька, при цьому, коли дитина стала хандрити вирішила припинити зустріч з метою зберегти здоров`я дитини. На підтвердження того, що ОСОБА_3 хворів з 16 червня 2025 року по 23 червня 2025 року, відповідача надала суду довідку лікаря від 03 жовтня 2025 року.

Щодо прийняття участі кожного з батьків у житті та вихованні дитини судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 являється військовослужбовцем та періодично виїжджає в зону бойових дій.

Серед іншого, суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізяславської міської Шепетівського району Хмельницької області щодо розв`язання спору про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини, затверджений рішенням № 275 від 19 листопада 2025 року, за яким орган опіки та піклування вважає, що ОСОБА_1 може брати участь у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 шляхом встановлення систематичних побачень щосуботи та щонеділі за попередньою домовленістю з матір`ю дитини про час побачень з урахуванням стану здоров`я дитини.

Відповідно до частин 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Разом з тим, зважаючи на викладене, суд вважає, що між позивачем та відповідачкою дійсно наявний спір щодо можливості ОСОБА_1 спілкуватися з сином ОСОБА_3 .

Щодо визначення графіку часу зустрічей слід вказати наступне.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Відповідно до ст. 141 СК України мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ст. 153 СК України).

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. І таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст. 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши наявні у справі докази, врахувавши принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, а також інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини та режим її розпорядку дня, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог позову ОСОБА_1 , проте виходячи передусім з якнайкращих інтересів дитини та у спосіб визначений судом.

Визначаючи позивачу спосіб участі у вихованні малолітнім сином, суд враховує висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору від 19 листопада 2025 року. Проте дані зустрічі і побачення мають проводитись з врахуванням стану здоров`я дитини та за його бажанням.

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити частково вимоги позивача у порядку та способі виховання сина шляхомособистих побачень з малолітнім сином ОСОБА_3 , з урахуванням стану здоров`я дитини, кожної суботи та кожної неділі місяця з 15 до 17 години без присутності матері ОСОБА_2 , за місцем проживання дитини, та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина.

Проте, зустрічі та побачення проводити із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, бажанням, інтересів та потреб дитини.

Такий спосіб участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам дитини, забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 752/9697/19 (провадження №61-13706св20) про зміну порядку участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними, здійснивши системний аналіз ст. 159 СК України у сукупності із ст. ст. 2 та 5 ЦПК України, дійшов висновку про те, що зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини .

З урахуванням висновків Верховного Суду визначений судом графік побачень у даній справі може бути змінено в подальшому позивачем у зв`язку зі зміною віку дитини та інших обставин, в зв`язку з чим позивач не позбавлений права в майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі батька у вихованні дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 368 ЦПК України, суд ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 08 січня 2009 року, жителя АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт № НОМЕР_6 , жительки АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Служба у справах дітей Ізяславської міської ради (місце знаходження 30300, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Шевченка, буд. 10В, код ЄДРПОУ 44112512) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у спілкуванні та вихованні дитини задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 наступний порядок та спосіб участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом:

- особистих побачень з малолітнім сином ОСОБА_3 , з урахуванням стану здоров`я дитини, кожної суботи та кожної неділі місяця з 15 до 17 години без присутності матері ОСОБА_2 , за місцем проживання дитини, та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина;

- в разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену з батьками дату, враховуючи інтереси дитини, її стан здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

Зустрічі та побачення проводити із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, інтересів та потреб дитини.

При неможливості виконання графіку батько ОСОБА_1 повинен завчасно повідомити матір ОСОБА_2 , а матір – батька дитини.

У решті задоволення позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 квітня 2026 року.

Суддя: О. С. Янішевська