Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №766/12643/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/12643/25

н/п 2/766/3285/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Зуб І.Ю.,

за участю секретаря Федорової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом адвоката Лошкарьова Федора Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки звернувся до суду із даною позовною заявою, в які просить стягнути недоотриману пенсію в порядку спадкування в розмірі 106 550,62 грн. (сто шість тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 62 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані таким.

Позивачка є єдиною спадкоємицею за законом після смерті свого чоловіка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , – який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не отримавши за своє життя суму пенсійної доплати, нараховану на виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 1 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в загальному позовного провадженні.

12 вересня 2025 року відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в особі свого представника Васіної Вікторії Вікторівни – подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав і просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Відзив мотивований таким. Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши таке. По-перше, відповідно до статті 61 Закону № 2262 суми недоотриманої пенсії військового пенсіонера не включаються до складу спадщини та виплачуються виключно визначеному колу членів сім`ї. По-друге, проведення виплат можливе лише після надходження цільового фінансування з Державного бюджету України в порядку загальної черговості відповідно до дати набрання судовим рішенням законної сили. По-третє, на момент розгляду справи відповідні кошти не були передбачені у тимчасовому розписі доходів і видатків Головного управління на третій квартал 2025 року. По-четверте, відповідач є одержувачем, а не розпорядником бюджетних коштів і не має правових підстав для здійснення видатків понад виділені бюджетні асигнування.

12 вересня 2025 року, представник позивачки ОСОБА_3 подав до суду відповідь на відзив. Яка мотивована таким. Позивачка обґрунтовує свої вимоги такими аргументами. По-перше, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 540/4257/20 встановлено право ОСОБА_2 на отримання пенсійної доплати у розмірі 106 550,62 грн. Вказане рішення набрало законної сили, однак за життя спадкодавця виплачено не було. По-друге, оскільки позивачка є єдиною спадкоємицею за законом, вона набула у порядку спадкування право на отримання усієї суми недоотриманої пенсії. По-третє, позивачка своєчасно, в межах шестимісячного строку, звернулась до відповідача із заявою про виплату коштів, однак отримала відмову з посиланням на відсутність бюджетного фінансування. По-четверте, обраний спосіб захисту є належним та єдино можливим, що прямо випливає з ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року. По-п`яте, аргументи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань є неприйнятними з точки зору як норм національного законодавства, так і практики Європейського суду з прав людини.

На підставі заяв сторін про розгляд справи за їх відсутності, поданих у встановленому законом порядку, справу розглянуто за відсутності учасників судового провадження. Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 540/4257/20, яке набрало законної сили 11 травня 2021 року, відповідача було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_2 за вислугу років відповідно до зазначеного Закону на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30 жовтня 2020 року № 6/2/462, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум починаючи з 1 квітня 2019 року. Сума доплати за перерахунком пенсії за період з 1 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року склала 106 550,62 грн.

Незважаючи на набрання вказаним рішенням суду законної сили ще 11 травня 2021 року та проведений відповідачем перерахунок пенсії, нарахована сума у розмірі 106 550,62 грн. так і не була виплачена ОСОБА_2 за його життя. Причиною невиплати відповідач зазначав відсутність цільового бюджетного фінансування та дотримання порядку загальної черговості виплат за судовими рішеннями.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 видано 19 квітня 2024 року.

Позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 23 липня 1970 року.

В Першій Херсонській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 359/2004, за матеріалами якої ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 за законом. 31 жовтня 2024 року позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

9 серпня 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про виплату недоодержаних сум пенсії за померлого ОСОБА_2 . Зазначене звернення надійшло до відповідача в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, що підтверджується листом відповідача від 9 січня 2025 року № 2100-0405-8/975. Відповідач визнав право позивачки на отримання вказаних коштів та повідомив про внесення відповідних даних до реєстру судових рішень, однак водночас зазначив, що виплата здійснюватиметься лише після виділення цільових бюджетних коштів у порядку загальної черговості.

Представник позивачки звертався до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 540/4257/20. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у задоволенні заяви було відмовлено. При цьому в мотивувальній частині зазначеної ухвали суд роз`яснив, що у разі відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку добровільно здійснити виплату суми недоплаченої пенсії спадкоємиця має право звернутися до суду за правилами цивільного судочинства з відповідною позовною заявою. Суд також послався на аналогічний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15 грудня 2023 року у справі № 805/2628/18-а.

Відповідач у листах № 6888-6837/Б-05/8-2100/24 від 12 серпня 2024 року, № 2100-0405-8/975 від 9 січня 2025 року та № 2953-2746/Б-04/8-2100/25 від 16 квітня 2025 року фактично визнав факт наявності заборгованості у розмірі 106 550,62 грн. перед спадкодавцем, однак посилався на неможливість її виплати через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджені судом докази у своїй сукупності є взаємно узгодженими, такими, що не суперечать один одному, та достатніми для вирішення справи по суті. Суд приймає їх як достовірні та достатні для встановлення обставин справи.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

На підставі частин 1-3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

З огляду на положення статей 1218, 1219, 1227 ЦК України спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.

Положення частини 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положеннями частини 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Обставини, вказані в тексті відзиву не можуть бути прийняті до уваги судом, так як прямо суперечать статті 1227 ЦК України та вказаним вище спеціальним нормам пенсійного законодавства з цього питання. Відтак, не приймаються судом до уваги, та не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 . Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України до першої черги спадкоємців за законом відносяться діти спадкодавця, той із подружжя, хто його пережив, та батьки. Як дружина спадкодавця, позивачка є спадкоємицею першої черги за законом. Прийняття спадщини підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 31 жовтня 2024 року, виданим Першою Херсонською державною нотаріальною конторою (спадкова справа № 359/2004). Інших спадкоємців матеріали справи не містять.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить, зокрема, майнове право на отримання нарахованої, але не виплаченої відповідачем пенсійної доплати у розмірі 106 550,62 грн., що підтверджено рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 540/4257/20. Таким чином, позивачка, як єдина спадкоємиця, яка прийняла спадщину в установленому порядку, набула права на увесь обсяг зазначеної суми.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги, наявність у позивача права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , належність пенсії, яку має намір успадкувати позивач - спадкодавцю на день його смерті, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги.

Суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві, в повному обсязі, оскільки вони не спростовують право позивача на спадкування.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. – зазначена сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. ст. 1216 - 1218, 1225 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 7, 9, 10, 7681, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) недоотриману пенсію у розмірі 106 550 (сто шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 62 копійки.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ. Ю. Зуб

Повний текст судового рішення складено (враховуючи кількість робочих та вихідних днів) 16.03.2026 року