Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №602/62/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/62/26

Провадження № 2-а/602/10/2026

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2026 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - Холява Л.І.,

секретар - Домчук В.І.,

розглянувши в письмовому провадженні у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 – ВАЛЬЧУК Мирослави Миколаївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 – Вальчук М.М. звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №R294903 по справі про адміністративне правопорушення від 14 січня 2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що згідно з постановою №R294903 від 14 січня 2026 року, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: за те, що ОСОБА_2 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Про дану постанову позивач дізнався 15 січня 2026 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли прибув на розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП згідно протоколу №19 про адміністративне правопорушення від 12 січня 2026 року, де йому повідомили, що постанова була винесена ще 14 січня 2026 року та надали копію, про що він розписався в примірнику, який знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно фабули протоколу, ОСОБА_2 за допомогою поштового зв`язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25 грудня 2025 року. Поштове відправлення повернулось з відміткою про особисте вручення адресату. На дату і час ОСОБА_2 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь яких підтверджуючих документів, які б свідчили поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав, чим порушив правила військового обліку. Окрім цього, з`ясовано, що ОСОБА_2 користувався відстрочкою від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» здійснюючи догляд за своїм батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . У разі змін персональних даних військовозобов`язані зобов`язані повідомляти особисто ТЦК та СП. Таким чином, ОСОБА_2 порушив п.8 Правил військового обліку, затверджених ПКМУ №1487. Згідно п.7 ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: дотримання правил військового обліку.

Вважає вказану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_2 вчасно оновив свої військово-облікові дані, пройшов ВЛК та має відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Окрім цього, ОСОБА_2 з 27 листопада 2025 року по 09 січня 2026 року перебував на лікуванні, що стверджується відповідними листами непрацездатності. 24 грудня 2025 року направив лист до ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що не зможе з`явитися на 25 грудня 2025 року, оскільки перебуває на лікуванні, про що повідомив при складенні протоколу та надав відповідний фіскальний чек про направлення таких документів.

ОСОБА_2 належним чином повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 та через свого представника Ярмолюк О.П. подав 27 листопада 2025 року повідомлення про смерть ОСОБА_4 та надав копію свідоцтва про смерть.

Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у складеному 12 січня 2026 року щодо ОСОБА_2 протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що розгляд справи відбудеться 15 січня 2026 року о 10:00 год., однак постанова щодо нього була винесена у його відсутності 14 січня 2026 року, що свідчить про істотне порушення прав особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності.

З вказаних підстав вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача Вальчук М.М. в судове засідання не з`явилась, подавши до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, надіславши на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала та зазначила, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. (частина 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

За обліковими даними ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).

У відповідності до вимог постанови КМУ України № 560 від 16.05.2024 року, за допомогою поштового зв`язку «Укрпошта», на адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку про виклик громадянина ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) на 25 грудня 2025 року. Поштове відправлення повернулося про особисте вручення адресату. На визначену в повістці дату і час громадянин ОСОБА_2 , не з`явився, будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній в повістці), надано не було, чим було порушено правила військового обліку, затверджені постановою КМУ від 07 грудня 2016 року № 921(зі змінами та доповненнями) та від 30 грудня 2022 року № 1487. Проте ОСОБА_2 , зазначив що прибув до ТЦК 10 січня 2026 року, по закінченню лікарняного.

Таким чином, громадянин ОСОБА_2 , порушив правила військового обліку, затвердженого постановою КМУ від 07 грудня 2016 року № 921 (зі змінами та доповненнями) та від 30.12.2022 року № 1487, чим вчинив дії в яких є ознаки адміністративного правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

12 січня 2026 року за вчинене адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП., керуючись ст.235 КУпАП складено протокол № 19, відкрито справу про адміністративне порушення, по якій були проведені всі необхідні дії та враховані всі необхідні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, зокрема встановлено, що громадянин ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, встановлено його вину та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану.

За результатами розгляду адміністративної справи винесена постанова, якою громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_7 діяв в межах наданих повноважень, не порушуючи права та законні інтереси позивача та у спосіб визначений законодавством. Вважає позовні вимоги ОСОБА_2 безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, так як своїми діями позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. А тому, в задоволенні позовних вимог просить відмовити, розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, не погоджується висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12 січня 2026 року офіцером ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення №19. Згідно вказаного протоколу, 12 січня 2026 року близько 09 год 40 хв ОСОБА_2 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено, що ОСОБА_2 направлявся рекомендаційний лист з оповіщенням, який містив у собі повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25 грудня 2025 року. На визначену дату і час ОСОБА_2 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07 грудня 2016 року №921 (зі змінами) та від 30 грудня 2022 року №1487. Проте, гр. ОСОБА_2 зазначив, що прибув до ТЦК 10 січня 2026 року по закінченню лікарняного. Окрім того, з`ясовано, що ОСОБА_2 користувався відстрочкою від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (військовозобов`язані, які доглядають за одним із своїх батьків (або батьків дружини/чоловіка) з інвалідністю І або ІІ групи, за умови відсутності інших працездатних осіб, зобов`язаних їх утримувати) здійснюючи догляд за своїм батьком – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . У разі зміни персональних даних військовозобов`язані повідомляти особисто ТЦК та СП у семиденний строк, шляхом прибуття до ТЦК та СП. Громадянинові ОСОБА_2 роз`яснено його права та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 10 год 00 хв 15 січня 2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14 січня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено постанову №R294903 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_2 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн.

Як вбачається з витягу із додатку «Резерв+» від 14 січня 2026 року, який дійсний до 14 січня 2027 року, військовозобов`язаний ОСОБА_2 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (Ланівці), пройшов ВЛК 10 квітня 2025 року, тип відстрочки - п.9 ч.1 ст.23, дані уточнено вчасно – 29 листопада 2024 року.

Згідно копій листів непрацездатності №19770566-2036463050-1 (з 27 листопада 2025 року по 04 грудня 2025 року), №19770566-2036686118-1 (з 05 грудня 2025 року по 09 грудня 2025 року), №19770566-2036787863-1 (з 10 грудня 2025 року по 19 грудня 2025 року), №19770566-2037014702-1 (з 20 грудня 2025 року по 29 грудня 2025 року), №19770566-2037222553-1 (з 30 грудня 2025 року по 02 січня 2026 року), №19770566-2037329829-1 (з 03 січня 2026 року по 09 січня 2026 року), ОСОБА_2 з 27 листопада 2025 року по 09 січня 2026 року перебував на лікуванні.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення(далі КУпАП).

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Згідно з вимогами статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.

Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.

Відповідно до вимог частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з вимогами частини третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

В силу вимог пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232 взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).

Отже, з об`єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП полягає у порушенні Правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов`язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він у вказані терміни не прибув по повістці на 25 грудня 2025 року надісланій через Укрпошта, а прибув до ТЦК 10 січня 2026 року по закінченню лікарняного. За вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, 12 січня 2026 року складено протокол №19, яким ОСОБА_2 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 10 год 00 хв 15 січня 2026 року. Постановою №R294903 по справі про адміністративне правопорушення від 14 січня 2026 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Суд не погоджується з висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який, зокрема, визначає, процедуру оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації.

Відповідно до пункту 30-2 Порядку № 560 визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть:

-централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

-друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Пунктом 30-3 Порядку № 560 передбачено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником.

При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Також, суд звертає увагу на наступне.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки.

Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Тобто, ОСОБА_2 мав знати, що його викликають у ТЦК на 25 грудня 2025 року, однак свідомо без поважних причин, не з`явитися, при цьому обов`язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України лежить на відповідачеві.

Проте, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_2 з 27 листопада 2025 року по 09 січня 2026 року перебував на лікуванні, з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного дня – 10 січня 2026 року.

Отже, умисел позивача на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».

Окрім того, суд звертає увагу на той факт, що оскаржувана постанова винесена 14 січня 2026 року, в той час, як позивач був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 10 год 00 хв 15 січня 2026 року, тобто, ОСОБА_2 діями відповідача було позбавлено гарантованого терміну на реалізацію відповідних прав, що є порушенням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Аналогічна позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 665,60 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача ОСОБА_7 – ВАЛЬЧУК Мирослави Миколаївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову №R294903 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП від 14 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л. І. Холява