Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №646/3355/20 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №646/3355/20 Головуючий 1 інстанції: Янцовська Т.М.

Провадження №33/818/420/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Мотальової-Кравець В.Ю. на постанову Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17 липня 2020 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420,40 грн.

Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Відповідно до постанови 24 травня 2020 року о 03-45 год. ОСОБА_1 в м.Харкові по вул.Валдайська, 26, керував транспортним засобом «BMW 318», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД» відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Вчинив адміністративне правопорушення повторно протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Мотальова-Кравець В.Ю. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто за відсутності ОСОБА_1 .Вказала, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «BMW 318», державний номер НОМЕР_1 . Зазначила, що 24 травня 2020 року о 03-00 год. ОСОБА_1 сидів у транспортному засобі «BMW 318». До нього підійшли два хлопця та попросили підвезти до вокзалу, на що останній погодився. В районі вокзалу пасажири витягли ОСОБА_1 з автомобіля, побили та поїхали на його транспортному засобі у невідомому напрямку. Коли ОСОБА_1 отямився, то викликав поліцію. Близько 06-30 год. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, оскільки після побиття вжив спиртні напої для зняття стресу. Наголосила, що працівники поліції не виявили у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння; запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з порушенням вимог ч.4 ст.266 КУпАП, а саме пізніше двох годин з моменту керування транспортним засобом.Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом по справі.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 належним чином про дату, час та місцерозгляду справи не повідомлявся та копію оскаржуваної постанови отримав лише 14 листопада 2025 року.

Твердження сторони захисту щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Мотальова-Кравець В.Ю., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п.4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху Українипередбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 Правил дорожнього руху Українивстановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 Правил дорожнього руху Українизобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.2 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Доводи апеляційної скарги захисника Мотальової-Кравець В.Ю. про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «BMW 318», державний номер НОМЕР_1 , є обґрунтованими.

Наданими відеозаписами з місця події факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «BMW 318», державний номер НОМЕР_1 чи перебування останнього за кермом вказаного автомобіля, не зафіксовано.

Відповідно до наданих відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції24 травня 2020 року о 03-57 год. ОСОБА_1 , знаходячись на вулиці як пішохід, повідомив прибувшим поліцейським, що викликав їх, оскільки годину тому в районі залізничного вокзалу два чоловіка побили його та викрали належний йому транспортний засіб «BMW 318» (відеозапис 20200524082334000056.mov).

Цими ж відеозаписами зафіксовано, що 24 травня 2020 року о 04-14 год. інспектори патрульної поліції прибули в промислову зону м.Харкова, де на узбіччі дороги виявили транспортний засіб «BMW 318», державний номер НОМЕР_1 та стоячих біля нього двох молодих чоловіків, яких ОСОБА_1 впізнав, як викрадачів його транспортного засобу (відеозаписи 20200524082540000082.mov, 20200524082540000084.mov).

24 травня 2020 року о 06-21 год. поліцейські після затримання викрадачів транспортного засобу запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відмовився, оскільки не здійснював керування автомобілем (відеозапис 20200524082632000089.mov).

Згідно правової позиції, викладеної у п.38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Враховуючи наведене, матеріали справи не містять відомостей на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

За таких обставин, у працівників поліції не було підстав, передбачених ч.1 ст.266 КУпАП, для проведення ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я.

Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Мотальової-Кравець В.Ю. задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17 липня 2020 року.

Апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець В.Ю. задовольнити.

Постанову Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня