Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №345/4730/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/4730/25

Провадження № 22-ц/4808/269/26

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М.,

секретаря Кузнєцова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року, ухвалене суддею Кардаш О.І. в м. Калуш, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 27.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачкою укладено договір № 101672837, відповідно до умов якого їй надано грошові кошти у розмірі 12000 грн на умовах, визначених кредитним договором. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, а саме надано відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Договір укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Всупереч вимогам статей 509, 526, 1054 ЦК України відповідачка не виконувала свої зобов`язання, не вносила платежів, що передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом.

07.06.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір факторингу № 70-МЛ/Т, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №101672837 від 27.02.2021 року.

На дату звернення до суду з позовом заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 55200 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 12 000 грн та заборгованості за процентами - 43 200 грн, які позивач просив стягнути з відповідачки.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №101672837 від 27.02.2021 року в загальному розмірі 19 200 грн, судовий збір у розмірі 842 грн та 3000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.

Рішення мотивовано тим, що строк кредитування становить 30 днів з процентною ставкою 2% в день, отже нарахування процентів за користування споживчим кредитом поза межами вказаного строку в розмірі 43200 грн є неправомірним. З наданого позивачем паспорту споживчого кредиту та самого кредитного договору слідує, що сума кредиту 12000 грн, витрати за кредитом/ відсотки 7200 грн, тому заборгованість по кредиту складатиме 19200 грн.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права в частині нарахування процентів за кредитним договором.

Зокрема, зазначає, що згідно з умовами пунктів 1.3., 1.4 Кредитного договору сторони погодили строк кредитування 30 днів до 29.03.2021 року. Відповідно до пункту 1.5.2. договору визначено, що проценти за користування кредитом: 7200 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Пунктом 1.6. договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Як вбачається з умов Кредитного договору, а саме пункту 2.3.1.2 та паспорту споживчого кредиту слід дійти висновку, що у разі неповернення кредиту, він автоматично пролонгується строком до 60 днів, щодня, якщо позичальник не повертає кредитні кошти. Тобто, з умов договору вбачається, що кредит видано на 30 днів, однак у зв`язку з непогашенням заборгованості у вказаний термін він автоматично продовжився ще на 60 днів. Тому загальний строк правомірного нарахування відсотків на пільгових та стандартних умовах становить по 28.05.2021 року. Таким чином, розмір боргу за процентами розрахований правильно та становить 43 200 грн. Такого ж висновку дійшли Івано-Франківський апеляційний суд в постанові від 20.10.2025 у справі № 346/3859/25 та Черкаський апеляційний суд в постанові від 11.12.2025 у справі № 697/1950/25.

Враховуючи наведене, просить рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити позовні вимоги повністю.

Позиція інших учасників справи

Відповідач не скористалася своїм право подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Сторони у судове засідання не з`явилися. Суд виконав свій обов`язок щодо повідомлення учасників справи про день, місце та час розгляду справи.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» Гончаренко Ю.А. подала заяву про розгляд справи без її участі.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 27.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №101672837, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти (далі – кредит) у розмірі 12000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідно до п.1.1 Договору про надання споживчого кредиту укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб сайту/ІТС Товариства.

Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства , ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику й Паспортом споживчого кредиту, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідачка заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Правилами надання коштів у позику передбачено, що Позичальник у Заявці зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов`язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел .

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» перед тим як погоджувати заявку на кредитування, перевірило особисті дані Відповідачки та ії платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.

Відповідачка підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора W70661 27.02.2021 о 10.11 год., що є підтвердженням підписання договору.

Відповідно до вимог п. 9 Кредитного договору надано алгоритм укладення кредитного договору, з якого вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 1.2.,1.3,1.4 договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 12000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Згідно кредитного договору, строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту згідно графіку платежів, строк повернення може бути продовжено в порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору.

Згідно до п.2 Договору встановлено нарахування процентів та порядок зміни процентів за користування Кредитом та визначено строк та порядок пролонгації кредиту.

З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відразу після вчинених дій відповідачки, позикодавець перерахував грошові кошти в сумі 12 000 грн., на її банківську карту № НОМЕР_1 .

Факт надання кредиту також підтверджується відповіддю від 11.03.2026 р. №20.1.0.0.0.0/7, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 26.02.2026 року, відповідно до якої на ім`я відповідачки ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , та випискою від 11.03.2026 року, відповідно до якої 27.02.2021 року (день укладення кредитного договору) на вищевказану картку надішла сума коштів у розмірі 12000 грн.

Вказене підтверджує, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан».

Відповідачка не виконала свого зобов`язання щодо повернення кредиту, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Згідно з наданим розрахунком на момент подання позову заборгованість відповідачки по кредитному договору № 101672837 від 27.02.2021 року становить 55200 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000 грн та заборгованості за процентами в розмірі 43 200 грн.

07.06.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги № 70-МЛ/Т, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 101672837 від 27.02.2021 року.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за процентами.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже, як позивач так і відповідач мають право і зобов`язані довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому обставини визнані сторона не потребують доведення.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Як вбачається з матеріалів справи 27.02.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101672837.

Нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до зазначених у договорі умов, а саме:

п. 1.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

п. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 12 000 грн;

п. 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 27.02.2021 (строк кредитування);

п. 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 29.03.2021;

п. 1.5. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 7200.00 грн. в грошовому виразі та 730.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 19200.00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань;

п.1.5.1. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово;

Підписавши кредитний договір, відповідачка погодилася з умовами договору та правилами надання споживчого кредиту та умовами його виконання, а саме: розміром кредиту, строком кредитування та з періодичністю платежів зі сплатою процентів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами. Кредитним договором передбачено:

п.1.5.2. Проценти за користування кредитом: 7200,00, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом;

п.1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожень день користування кредитом.

п.1.7. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього договору.

В п. 2.3. визначено умови пролонгації строку кредитування а саме:

п.п. 2.3.1. Продовження вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:

п.п.2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства tengo.com.ua (далі сайт товариства) і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник мас вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах,проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору.

П.2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Оскільки ОСОБА_1 продовжувала користуватись кредитними коштами після строку, визначеного в п.1.3. кредитного договору, тому до неї застосовано пролонгацію на стандартних базових умовах, передбачену п. 2.3.1.2. кредитного договору, а тому строк кредитування було продовжено на 60 днів з відповідними нарахуваннями процентів, визначених договором.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.02.2021 р. відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 12 000 грн.

У період з 28.02.2021 по 29.03.2021 (30 днів) щодня нараховується процент у розмірі 2,00% від тіла кредиту, які визначені п. 1.3. та п. 1.5.2. кредитного договору, що на 29.03.2021 становить 7 200 грн.

У період з 30.03.2021 - 28.05.2021 (60 днів) відбулася пролонгація на стандартних (базових умовах), за якої щодня нараховувалися проценти у розмірі 5,00 % від тіла кредиту, які визначені п. 2.3.1.2. та п.1.6. кредитного договору, що на 28.05.2021 становило 36 000 грн.

Пролонгація на стандартних умовах відбулася 30.03.2021 р. на 60 днів відповідно до пп. 1.6. та 2.3.1.2. кредитного договору. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою не здійснювалося жодних погашень заборгованості за кредитним договором.

Отже, з умов договору вбачається, що кредит видано на 30 днів, однак у зв`язку з непогашенням заборгованості у вказаний строк, він автоматично продовжився ще на 60 днів. Тому загальний строк правомірного нарахування процентів на пільгових та стандартних умовах становить по 28.05.2021 року. Таким чином, розмір заборгованості за процентами розрахований позивачем правильно та становить 43 200 грн (7 200 грн + 36 000 грн).

З урахуванням вищенаведеного, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит становить 55 200 грн (12 000 грн + 43 200 грн).

Така сума заборгованості узгоджується з наданими позивачем доказами у справі.

Тому вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №101672837 від 27.02.2021 року у розмірі 55 200 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Вищезазначеного суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №101672837 від 27.02.2021 року у заявленому позивачем розмірі.

У зв`язку з наведеним, апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, а рішення суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України змінити в частині визначення розміру процентів по кредиту, загальної суми заборгованості по кредиту та судового збору.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а за подання апеляційної скарги - судовий збір у розмірі 3 633,60 грн, що разом складає 6 056 грн.

Оскільки апеляційний суд задовольнив вимоги апеляційної скарги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 6 056 грн підлягає стягненню на його користь з відповідачки.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачки в користь позивача 3000 грн витрат за надання правничої допомоги судом апеляційної інстанції не переглядалося, оскільки позивачем не оскаржувалося, тому в цій частині рішення залишається без змін.

Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції

Згідно вимог пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому судове рішення у цій справі в касаційному порядку оскарженню не підлягає, проте у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» задовольнити.

Змінити заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року в частині визначення розміру процентів по кредиту, загальної суми заборгованості по кредиту та судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованість за договором про споживчий кредит №101672837 від 27.02.2021 року в розмірі 55200 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті) грн, з яких заборгованість за основною сумою по кредиту – 12000 грн, заборгованість за процентами – 43200 грн, а також судовий збір в розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.М. Барков

Повний текст постанови складено 01 квітня 2026 року.