Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №619/1116/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 619/1116/24 Провадження 2/636/75/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання – Романової А.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав

встановив:

14.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав стосовно себе – неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його батьком, який участі у його вихованні, навчанні та утриманні не приймає з 2013 року, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню його, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідач в своїх поясненнях та відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував та вказав, що 11.08.2009 він одружився з матір`ю позивача - ОСОБА_4 , а 22.04.2013 Комінтернівським районними судом міста Харкова шлюб був розірваний, однак він продовжував мешкати разом з матір`ю позивача ОСОБА_3 однією родиною. З серпня 2013 року він з ОСОБА_3 , сином ОСОБА_1 й ще з двома дітьми ОСОБА_3 від попереднього шлюбу почали мешкати за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 у березні 2022 року виїхала за кордон з трьома дітьми, а саме до Німеччини. Після від`їзду сина до Німеччини він спілкувався з ним телефонним та відеозв`язком, коли син був в Україні він відводив і забирав зі школи його, допомагав у навчанні, піклувався, коли син хворів та ходив з ним до лікаря. Він займався розвитком сина завжди намагався бути для нього прикладом у всьому, завжди, утримував родину й забезпечував належний рівень життя для свого сина.

Третя особа – Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, просила при ухваленні рішення врахувати висновок Дергачівської міської військової адміністрації, як органу опіки та піклування від 31.05.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа – ОСОБА_3 в поясненнях зазначила, що відповідач не цікавиться навчанням та здобутками свого сина ОСОБА_5 , про що свідчать документи, надані сімейним лікарем Пісочинської ОТГ та Директором Пісочинського колегіуму на вимогу Служби у справах дітей Дергачівської міської ради, навчальні заклади, де навчається його син, не відвідує, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, матеріально не забезпечує сина, а навпаки має заборгованість по аліментам, відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, характеризується агресією, неповагою та грубістю, є неврівноваженим та схильним до психологічних та фізичних образ, декілька років тому ОСОБА_2 перестав відповідати на телефонні дзвінки сина і ОСОБА_6 вирішив теж йому більше не телефонувати, більше двох років син ОСОБА_6 називає батьком її теперішнього чоловіка ОСОБА_7 , який на цей час вже вдочерив її дочку ОСОБА_8 і ОСОБА_6 теж прагне бути частиною однієї дружньої родини і мати загальне прізвище всієї родини, просить позбавити батьківських прав відповідача.

Ухвалою від 26.03.2025 справа прийнята до розгляду та призначене підготовче засідання.

Ухвалою від 06.05.2025 підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду.

Позивач через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 10.03.2025, 27.04.2025, надав заяву, в якій просив позов задовольнити на підставі наявних в справі доказів, врахувати пояснення та розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача – адвокат Рябініна К.О. через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 24.03.2026 надала заяву, в якій просила в задоволенні позовних вимог відмовити на підставі наявних в справі доказів, врахувати пояснення та розглянути справу за її відсутності та відсутності відповідача.

Третя особа – ОСОБА_3 на електрону адресу суду 10.03.2025, 06.05.2025, надіслала листа про розгляд справи за її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник третьої особи - Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області Гостіщева І.В.через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 05.05.2026 надала заяву, в якій зазначила, що проти позбавлення батьківських прав не заперечують, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 з 11 серпня 2009, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.08.2009, який 22.04.2013 розірваний рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова (а.с.14, 16)

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.10.2009 (а.с.13).

17.08.2013 Комінтернівським районним судом м. Харкова винесено наказ про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.08.2013 року та до досягнення дитиною повноліття або зміни матеріального становища сторін (а.с.16).

Листом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 07.11.2023 – ОСОБА_3 повідомлено, що ОСОБА_2 неналежно виконує батьківські обов`язки, за інформацією КЗ «Пісочинський ліцей Пісочинської селищної ради» від 25.09.2023 №02-20/208 ОСОБА_2 з моменту зарахування дитини до ліцею успіхами сина не цікавиться, батьківські збори не відвідує, за інформацією КНП Пісочинської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги №2 Харківського району» від 03.11.2023 №465 ОСОБА_1 перебуває на обліку в амбулаторії ЗПСМ сел. Пісочин, на прийом до лікаря – педіатра дитину регулярно приводить, мати ОСОБА_3 , виконує рекомендації лікаря (а.с.20-21).

Згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_2 , від 11.03.2024, який складено депутатом Пісочинської селищної ради Співак Д.В, підписаний сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та засвідчений підписом та печаткою секретаря ради, з серпня 2013 по травень 2023 ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів сусідів та приймав участь у вихованні дітей (а.с.174).

31.01.2024 Дергачівською міською військовою адміністрацією Харківського району Харківської області складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.55-60).

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1)-6) частини першої статті 164 СК України).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав свідчить про його інтерес до дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18) вказано, що:

«позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У висновку Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області від 31.01.2024 зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає за можливе не погодитись з висновком служби у справах дітей, оскільки наполягаючи на позбавленні відповідача батьківських прав орган опіки та піклування не вказав, у чому ж полягає доцільність і необхідність такого рішення для дитини, яким чином позбавлення батьківських прав відповідача сприятиме захисту інтересів дитини.

Позивач вказує на те, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння за ч.1 ст.130 КУпАП, між тим, належних та допустимих доказів цього матеріали справи не містять, відповідні постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності суду не надані.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог в частині наявності заборгованості по сплаті аліментів, надав суду витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226150000107 від 08.05.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, однак суд зазначає, що внесення відомостей до ЄРДР не встановлює винуватість відповідача, та доки не постановлений обвинувальний вирок діє презумпція невинуватості.

Крім того, суд звертає увагу, що судовий наказ, виданий 17.08.2013, а виконавче провадження відкрито через 10 років 11.10.2023, тому автоматично державним виконавцем нарахована досить значна заборгованість, однак вже станом на 17.11.2025 заборгованість у розмірі 94792,92 була майже погашена відповідачем у розмірі 91847,21, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам на 17.11.2025 (а.с.175).

Суд визнає належним і допустимим доказом – акт від 11.03.2024, складений депутатом Пісочинської селищної ради Співак Д.В, підписаний сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та засвідчений підписом та печаткою секретаря ради, про те, що з серпня 2013 по травень 2023 ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів сусідів та приймав участь у вихованні дітей, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування, та отриманий відповідно до вимог, встановлених законом, а посилання третьої особи ОСОБА_3 на лист від 22.12.2025 №02-31/4364 Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, як на підставу спростування достовірних відомостей, зазначених в акті, є безпідставним, оскільки в наданому ОСОБА_3 листі не спростовано того факту, що саме зі слів сусідів встановлені певні обставини.

Однак до наданого третьою особою ОСОБА_3 акту про фактичне проживання осіб, складеного депутатом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, суд відноситься критично, оскільки він не містить дати складання (а.с.228).

Посилання третьої особи на те, що син ОСОБА_6 у 2023 році не перетинав кордон у 2023 році, не підтверджене жодним доказом, оскільки хоча ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не міститься в Базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», але згідно листа від 23.11.2023 Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, починаючи з 24 лютого 2022 року приймалося рішення щодо спрощеного прикордонного контролю, таке спрощення під час виїзду за кордон дітей та жінок могло передбачати лише проставлення спеціальних відміток Держприкордонслужби в паспортних та інших документах громадян України (а.с.222).

Щодо навчання дитини та прийняття участі батька, то суд встановив, що саме за заявою батьків Єгор навчався в КОМУНАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «ЛЮБОТИНСЬКИЙ МИСТЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ “ДИВОСВІТ”» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ в період з 28.08.2020 року (наказ про зарахування від 28.08.2020 року №104-у) по 31.08.2023 pік (наказ про відрахування від 31.08.2023 року №59-у), що підтверджується листом КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛЮБОТИНСЬКИЙ МИСТЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ “ДИВОСВІТ”» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ №01-29/36 від 29.01.2026 року, а КЗ «Пісочинський ліцей Пісочинської селищної ради» надав інформацію 25.09.2023 про те, що ОСОБА_2 з моменту зарахування дитини до ліцею успіхами сина не цікавиться, батьківські збори не відвідує, тоді, коли позивач там навчався менше місяця.

Відповідач заперечує проти позбавлення його батьківських прав, бажає піклуватися про фізичний та духовний стан сина, його навчання.

Спілкування, сумісний відпочинок, проведення спільного дозвілля в 2017, 2018, 2019 роках підтверджено електронними документами (в тому числі фотографіями) з інтернет сторінок, які отримані за допомогою функції скриншоту, друку, зміст яких спростовує ту обставину, що відповідач з 2013 року не спілкувався з сином. Дані електронні докази засвідчені електронним підписом представника відповідача, що відповідає вимогам ст.100 ЦПК України. Посилання ОСОБА_3 , що дані докази є юридично неспроможними, під час розгляду справи не спростовані, клопотань щодо проведення судово портретної експертизи не заявлялось.

З огляду на встановлені обставини справи щодо поведінки ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_2 , суд вважає, що підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України, для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав щодо сина відсутні.

При цьому суд враховує, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49).

Суд, ухвалюючи рішення про відмову в позбавленні відповідача батьківських прав, враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено; належних та допустимих доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків, які б могли бути законною підставою для позбавлення його батьківських прав стосовно сина, позивачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 223, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд.1.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлений 02.04.2026.

Суддя: С.А. Оболєнська