Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №635/2306/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2306/26

Провадження № 3/635/1117/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Старишко Д.В.

прокурора Мельничука О.О.

особи, яка притягується

до відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи 02.06.2025 звільненою з посади завідувача їдальні відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» (далі – Державна установа), являючись відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 09.02.2026 о 19.26, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2025 по 02.06.2025, (при звільненні) (далі – декларація при звільненні), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

У цілях визначення суб`єктів, на яких поширюється дія Закону (відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону), під «посадовими та службовими особами інших державних органів» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) – це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» установи виконання покарань та слідчі ізолятори утворюються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та виконують функції, передбачені законом та іншими нормативно-правовими актами. Законодавством визначаються особливості відвідування цих установ і слідчих ізоляторів та спеціальні вимоги режиму доступу на їх територію.

Згідно з п. 1 Положення про Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» Харківський слідчий ізолятор є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Слідчий ізолятор є юридичною особою.

Наказом начальника Державної установи від 05.12.2022 № 210/ОС-22 ОСОБА_1 з 06.12.2022 призначено на посаду завідувача їдальні відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи.

Відповідно до р. 2 Посадової інструкції завідувача їдальні відділу інтендантського та господарського забезпечення, затвердженої начальником Державної установи 05.12.2022, завідувач їдальні відділу інтендантського та господарського забезпечення: організовує роботу їдальні, кухарів та іншого персоналу їдальні, затверджує графік їх роботи, організовує правильну експлуатацію технологічного та холодильного устаткування, особисто проводить заняття з кухарями та різальником хліба з охорони праці при експлуатації технологічного і холодильного устаткування тощо.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи посадовою та службовою особою Державної установи, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Наказом тимчасово виконувача обов`язків начальника Державної установи від 02.06.2025 № 143/ОС-25 ОСОБА_1 02.06.2025 звільнено з посади завідувача їдальні відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи.

Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльності вона знову діяльність, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не продовжувала та не розпочала.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування – особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 1726 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону – протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Так, ОСОБА_1 , яку 02.06.2025 звільнено з посади завідувача їдальні відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи, 09.02.2026 о 19.26 подала декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

При цьому ОСОБА_1 не правильно зазначено період, за який подано вказану декларацію (вказано 01.01.2025 - 31.12.2025, а не 01.01.2025 - 02.06.2025).

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 декларацію при звільненні, яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинна була подати упродовж 30 днів з дня припинення відповідної діяльності, подала 09.02.2026, тобто несвоєчасно.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи 02.06.2025 звільненою з посади завідувача їдальні відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», являючись згідно з п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 09.02.2026 о 19.26, подала без поважних причин декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначених вище правопорушень визнала повністю та пояснила, що вчасно не подала декларацію, оскільки забула про необхідність її подання.

Прокурор вважав, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, тому просив притягнути її до відповідальності, призначивши адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП, у розмірі 850 грн.

Вислухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, доведена дослідженими судом доказами, а саме:

- довідкою старшого оперуповноваженого 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Ільгова І., відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 172-4 – 172-9 КУпАП не притягувалась;

- посадовою інструкцією завідувача їдальні відділу інтендантського та господарського забезпечення;

- наказом № 210/ОС-22 від 05.12.2022 р. про призначення ОСОБА_1 на посаду завідувача їдальні відділу інтендантського та господарського забезпечення;

- наказом № 143/ОС-25 від 02.06.2025 р. про звільнення ОСОБА_1 ;

- розпискою ОСОБА_1 про те, що їй відомо про необхідність подання декларації перед звільненням та після звільнення;

- положенням про Державну установу «Харківський слідчий ізолятор»;

- декларацією ОСОБА_1 при звільненні, з якої вбачається, що вона подана 09.02.2026 р.;

- скрін-шотом сторінки з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до якого декларація при звільненні подана ОСОБА_1 09.02.2026 р.;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких вона пояснила, що дійсно подала декларацію після звільнення 09.02.2026 р., оскільки працівники ДУ «Харківський слідчий ізолятор» не нагадали їй про вчасне подання декларації.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк не подала декларацію при звільненні.

Доказів поважності причини несвоєчасного подання декларації при звільненні ОСОБА_1 суду не надала і об`єктивних причин, які б перешкоджали поданню декларації, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає повністю доведеною провину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, тобто у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації при звільненні, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст.36 КпАП України при вчиненні особою двох або більше адміністративних правопорушень стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , зокрема, те, що вона раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася, пом`якшуючою обставиною суд визнає щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю правильним призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальних межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-6 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення відповідно до вимог ст. 36 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в дохід держави (Отримувач ГУК Харків обл/CТГ Рогань/21081100 Номер рахунку (IBAN) UA088999980313080106000020547 ( ОСОБА_2 ) в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя О.М. Якішина