Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №632/38/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/38/26

провадження №3/632/44/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Журавель О.О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківської області протоколи про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2026 року о 00 годині 10 хвилин ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Ценральній у селі Червоне Лозівського району Харківської області, невірно вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого скоїв наїзд на електроопору, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна. Надалі, ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.10. 12.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП.

Крім того, 11 січня 2026 року о 00 годині 10 хвилин ОСОБА_1 здійснюючи керування транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Центральній у селі Червоне Лозівського району Харківської області, з ознаками алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини роту, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 28 січня, 10, 25 лютого, 11, 31 березня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою його фактичного проживання, а також шляхом розміщення повідомлення про виклик на сайті суду «Судова влада України». Про поважні причини своєї неявки до суду у судові засідання, призначені на зазначені дати не повідомляв.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, наголошував, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, у тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року у справі наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124, 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення, з якими він був ознайомлений під підпис, суд вважає, що останньому достеменно було відомо про судовий розгляд справи у суді, але ОСОБА_1 не вживав заходів для явки до суду. Отже, така його поведінка, на думку суду, може свідчити про свідоме затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому, суд вважає можливим провести розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з наведених вище підстав, на підставі наявних у справі доказів.

Постановою суду від 31 березня 2026 року зазначені справи про адміністративні правопорушення були об`єднані в одне провадження.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 563845 від 11 січня 2026 року, який складено щодо ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, вбачається, що 11 січня 2026 року о 00 годині 10 хвилин ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Ценральній у селі Червоне Лозівського району Харківської області, з ознаками алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини роту. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Також у відповідній графі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 підписав протокол, зауважень щодо процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння не мав, скориставшись правом надав письмові пояснення, з яких вбачається, що він 11 січня 2026 року о 00 годині 10 хвилин рухався на автомобілі марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Центральній у селі Червоне Лозівського району Харківської області, у стані алкогольного сп`яніння. Під час керування здійснив наїзд на електроопору, залишивши місце ДТП. Надалі він самостійно повернувся на місце ДТП, де буди вже присутні працівники поліції, які склали щодо нього протоколи про адміністративні правопорушення.

Зазначене пояснення ОСОБА_1 підтверджується дослідженим під час судового розгляду відеозаписом від 11 січня 2026 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 не заперечував факту керування 11 січня 2026 року о 00 год. 10 хв. транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Центральній у селі Червоне Лозівського району Харківської області, маючи ознаки алкогольного сп`яніння та скоєння наїзду на електроопору, а також залишення місця ДТП, до якої був причетний. При цьому, водій ОСОБА_1 на вимогу поліцейського відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, встановлені судом обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 563845 від 11 січня 2026 року підтверджуються дослідженими під час судового розгляду письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 11 січня 2026 року близько полуночі вона знаходилася вдома за адресою: АДРЕСА_2 та почула гучний звук, побачивши спалахи у своєму дворі. Коли вийшла на подвір`я, побачила, що у її паркан в`їхав автомобіль марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який був напідпитку та прохав не викликати поліцію.

Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 11 січня 2026 року о 23 год. 00 хв. він їхав на автомобілі разом зі своїм знайомим ОСОБА_1 , який був за кермом, та зачепив електроопору на вулиці Центральній у селі Червоне Лозівського району Харківської області, після чого ОСОБА_1 поїхав додому.

Також, з письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що 11 січня 2026 року о 07 год. 10 хв. на коллцентр надійшла заява, що на вулиці Центральній у селі Червоне Лозівського району Харківської області пошкоджено електроопору. По приїзду на місце ДТП встановлено, що пошкодження електроопори сталося внаслідок наїзду автомобіля.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 11 січня 2026 року, огляд водія ОСОБА_1 не проводився, у зв`язку з його відмовою, про що свідчить його підпис у відповідній графі акту.

З довідки інспектора СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 .

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно із пунктом 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Крім того, суд приймає до уваги, що порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП та низці підзаконних нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з пунктами 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 з подальшими змінами, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, виявлення у водіїв ознак сп`яніння є дискреційним повноваженням поліцейських. Відтак наявність таких ознак встановлюється виключно поліцейським і становить лише підставу для проведення огляду, оскільки його метою є підтвердження або спростування факту керування транспортним засобом у стані сп`яніння за результатами відповідного огляду.

Відповідно до пункту 3 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (надалі-Порядок).

Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (надалі Інструкція 1395), передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, наведені вище докази в їх сукупності підтверджують те, що зазначена процедура поліцейським була дотримана. Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП, та положень вищенаведених нормативних актів.

Таким чином суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що передбачено пунктом 8 Порядку та пунктом 6 розділу Х Інструкції 1395.

Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4 та 124 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Із змісту протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №№ 563856 та 563848 від 11 січня 2026 року, який складено щодо ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.10, 12.1 ПДР України, вбачається, що 11 січня 2026 року о 00 годині 10 хвилин ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Центральній у селі Червоне Лозівського району Харківської області, невірно вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого скоїв наїзд на електроопору, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна. Надалі, ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний. Також у відповідній графі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 підписав протоколи та надав письмові пояснення, наведені судом вище.

Схемою місця ДТП від 11 січня 2026 року, встановлено, що, в результаті наїзду автомобілем марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 спричинені пошкодження електроопори, а також механічні пошкодження переднього лівого крила, задньої лівої двері автомобіля.

Також, даними відеозапису та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які наведені судом вище.

Пункт 12.1 ПДР України передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Таким чином, суд вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , а тому суд доходить висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобіля та іншого майна.

Пункт 2.10 ПДР передбачає, щоу разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний зокрема: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих ПДР; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишивши місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, порушив вимоги п. 2.10 ПДР України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП, окрім іншого, передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність запорушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, що покладені в основу постанови, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто залишення місця дорожньо-транспортної пригоди,порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна, а також відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд приймає до уваги такі обставини.

Згідно з статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Санкцією статті 122-4 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Санкцією статті 124 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у видінакладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до вимог статті 36 КУпАПпри вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає можливим накласти на ОСОБА_1 такі адміністративне стягнення:

– за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп..

– за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.;

– за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік

Відповідно до вимог частини 2 статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2026 року 3328 грн.), що складає 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статті 122-4 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн.;

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статті 124 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.;

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до статті 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова дійсна для пред`явлення до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя:О. О. Журавель