Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №638/6984/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/6984/25

Провадження № 2-др/638/29/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

02 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О. В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 – адвокат Фадєєв О.П., звернувся із заявою, у якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

У судове засідання Сторони не з`явилися. Адвокат Фадєєв О.П. звернувся із заявою про проведення судового засідання без його участі, вимоги заяви підтримує.

Розглянувши заяву, суд керується таким.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 29.01.2026 у справі №638/6984/25 у позові ОСОБА_1 відмовлено частково. Виділено в приватну особисту власність ОСОБА_1 нежитлові приміщення 1-го поверху №3-1-:-3-5 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,7 кв.м. – в порядку поділу майна подружжя. Залишено у власності ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя житлову квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 43,5 кв.м., та транспортний засіб - ТОYОТА LАND СRUІSЕR 120 РRАDО, AX7177EC, 2008 року випуску, об`єм двигуна 3956 см. куб., VIN НОМЕР_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 1086348,33 (один мільйон вісімдесят шість тисяч триста сорок вісім гривень 33 копійки) в рахунок компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на житлову квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 43,5 кв.м., та транспортний засіб - ТОYОТА LАND СRUІSЕR 120 РRАDО, AX7177EC. 2008 року випуску, об`єм двигуна 3956 см. куб., VIN НОМЕР_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15089,00 грн.

Відповідно до статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Положеннями статті 133 ЦПК України визначено, що до складу судових витрат входять витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою та другою статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, її представник надав копію договору про надання професійної (правової) допомоги (послуг) №03/25 від 07.04.2025, акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги за вказаним договором від 03.02.2026, рахунком на оплату №3 від 03.02.2026 на суму 20000,00 грн та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 03.02.2026 на суму 20000,00 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в пункті 95 Рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 Рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009 року, п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Також у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Оцінюючи надані докази для підтвердження обсягів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що, з урахуванням складності та категорії справи, а також обсягу доказів, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн є обґрунтованими, їх розмір відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, є співрозмірним з конкретними обставинами справи, необхідними процесуальними діями Позивачки, а тому відмовляє у заяві частково.

Керуючись статтями 141, 270, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення.

У заяві відмовити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення складено 02.04.2026.

Суддя О.В. Малахова