Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №175/2571/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 175/2571/26

Провадження №: 2-а/398/69/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"02" квітня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Риженко Денис Олеговича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ

Адвокат Риженко Д.О., який представляє інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 1243 від 11 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 вересня 2025 року відносно позивача було складено протокол за ч.3 ст.210 КУПАП за те, що він в особливий період, введений на території України відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: не проходження ВЛК (п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»). Розгляд справи було призначено на 09 год. 00 хв. 11 вересня 2025 року. Позивач прибув у вказаний час до відповідача, однак його до приміщення не пропустили та повідомили, що його викличуть додатково. 17 вересня 2025 року позивач направив поштою відповідачу заяву, у якій просив повідомити, чи була розглянута його справа, та якшо так, то просив надіслати йому копію відповідної постанови. На вказану заяву відповідач відповіді не надав, копію оскаржуваної постанови не надіслав. 25 грудня 2025 року позивач дізнався про те, що на його банківські рахунки була накладено арешт. Звернувшись до державної виконавчої служби позивач дізнався, що на державним виконавцем було винесено постанову про арешт його кощтів у виконавчому провадженні щодо примусового стягнення з позивача штрафу, який було накладено постановою відповідача №1243 від 11 вересня 2025 року. У постанові зазначено, що у відповідності до обліків Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відсутні дані про проходження позивачем ВЛК, у відповідності до Наказу МО України №402 від 14 серпня 2008 року, п.3.2 якого визначено, що повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК міських ТЦК та СП та наявний запис про порушення позивачем п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», як особи, яка маючи за станом здоров`я обмежену придатність до проходження військової служби, будучи зобов`язаною пройти ВЛК у термін до 05 червня 2025 року не розпочала її проходження. Вважаючи вказану постанову протиправною, представник позивача вказує на такі порушення: протокол був складений за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУПАП, а оскаржувана постанова була складена за ч.3 ст.210-1 КУПАП; оскаржувана постанова була винесена без участі та без відома позивача, а її примірник надісланий позивачу не був; позивача ніхто ніяким чином не викликав для проходження ВЛК; незрозумілість, чому відповідач вирішив, що позивач є обмежено придатним; термін притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення сплив 05 вересня 2025 року, а як протокол, так і оскаржувана постанова були винесені після вказаної дати (07 вересня 2025 року та 11 вересня 2025 року).

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2026 року справу передано за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

16 березня 2026 року ухвалою судді поновлено позивачу пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву на позовну заяву разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується відзив. Витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 17 березня 2026 року.

30 березня 2026 року на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти відзив до розгляду у зв`язку із значним навантаженням на ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, дійшов висновку про відсутність поважних підстав для поновлення встановленого судом процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву, відповідно з ч. 1 ст. 121 КАС України.

Разом із відзивом на позовну заяву представник відповідача надав до суду витребувані ухвалою судді від 16 березня 2026 року матеріали адміністративної справи № 1243.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що 07 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку з тим, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: не проходження ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»).

У поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив, що не проходив ВЛК, керуючись законними підставами, оскільки він не був повідомлений належним чином (повісткою) для проходження військово-лікарської комісії.

Також у протоколі ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи 11 вересня 2025 року о 09 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Копію протоколу ОСОБА_1 отримав 07 вересня 2025 року, про що зробив підпис у відповідній його графі.

11 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1243 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно із зазначеною постановою військовозобов`язаного ОСОБА_1 07 вересня 2025 року доставлено працівниками Олександрійського РВП ГУНП як особу, відносно якої наявна інформація щодо порушення правил військового бліку. Під час перевірки його облікових даних було встановлено, що в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в порушення правил військового обліку, передбачених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» , а саме абзацу третього частин 10 статті 1 Закону, згідно з яким: громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким визначено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону – не пройшов військово-лікарську комісію у визначені законом терміни.

Так, у відповідності до обліків Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відсутні дані про проходження останнім військово-лікарської комісії, у відповідності до Наказу Міністерства оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, п.3.2 якого визначено, що повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК міських ТЦК та СП та наявний запис про порушення позивачем п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», як особи, яка маючи за станом здоров`я обмежену придатність до проходження військової служби, будучи зобов`язаною пройти ВЛК у термін до 05 червня 2025 року не розпочала її проходження.

Винесення вказаної постанови і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За приписами ч. 1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.

З постанови, оскарження якої є предметом розгляду в цій справі, вбачається, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 порушеннями, вчиненими ОСОБА_1 , визнано по-перше, непроходження повторного медичного огляду, який проводиться один раз на 5 років ВЛК міських ТЦК та СП, а по-друге, порушення позивачем п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», як особи, яка маючи за станом здоров`я обмежену придатність до проходження військової служби, будучи зобов`язаною пройти ВЛК у термін до 05 червня 2025 року не розпочав її проходження.

Частиною 1 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 ст.210-1 КУпАП в свою чергу передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Положеннями ст.1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Проте суд не погоджується з висновками відповідача про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника,військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 наказу Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Пунктом 3.2 зазначеного наказу встановлено, що повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Згідно з п. 68 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 16 травня 2024 р. № 560, у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п`ять років.

Відповідно до положень абз. 2 п. 69 вказаного Порядку особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

В абзаці 3 п. 69 Порядку зазначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Також п. 74 Порядку передбачено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку. Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пунктів 74-1 та 74-3 цього Порядку, повинно містити таку інформацію: реєстраційний номер та дату направлення, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дату народження особи, яка направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, мету та дату початку медичного огляду військово-лікарською комісією, назву установи (закладу охорони здоров`я) та її поштову адресу. За бажанням військовозобов`язаних та резервістів такі направлення надсилаються в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (п. 74 Порядку).

Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

При цьому, у п. 21 Порядку зазначено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (п. 28 Порядку).

За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи вказані норми законодавства України в контексті позовних вимог у цій справі, суд виходить з того, що у матеріалах справи відсутні докази того, що керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки приймалося рішення та видалося направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду позивачу, так само як і відсутні докази реєстрації такого направлення в журналі реєстрації направлень на ВЛК та його вручення позивачу під особистий підпис з доведенням вимог законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду. Також відповідачем не надано доказів того, що позивач викликався до ТЦК та СП для проходження медичного огляду з метою визначення його придатності до військової служби.

Пунктом 2 Перехідних положень ЗУ«Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Тобто, вказаною нормою встановлений обов`язок самостійно звернутися до ТЦК та СП з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію та пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року для громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим законом.

В постанові, що оскаржується, зазначено, що позивач як особа, яка маючи за станом здоров`я обмежену придатність до проходження військової служби, був зобов`язаним пройти ВЛК у термін до 05 червня 2025 року та не розпочав її проходження. Однак відповідачем не підтверджено відповідними доказами обґрунтування такого висновку, зокрема не надано суду жодних відомостей про проходження позивачем військово-лікарської комісії, якою його визнано обмежено придатним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом вказаного правопорушення, оскільки матеріалами справи не доведено, що він мав виконати обов`язок, встановлений пунктом 2 Перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», оскільки суду не надано відомостей про визнання позивача обмежено придатним до військової служби.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30.05.2019, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Згідно із п.3 ч.1 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та доведеності належними і достатніми доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова від 1243 від 11 вересня 2025 року підлягає скасуванню.

Всі інші доводи та аргументи представника позивача були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу під час розгляду цієї справи, проте не надали можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

При задоволенні позову суд вважає, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.241-246,286,293 КАС України, суд

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Риженко Денис Олеговича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 11 вересня 2025 року № 1243 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса задекларованого місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ) 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02 квітня 2026 року.

Суддя І.П. Шинкаренко