Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №352/298/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/298/26

Провадження № 2/352/604/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

09.02.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.03.2025 року між відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 100559965, згідно з умовами якого відповідач отримав 4100 грн на строк 345 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі – 220% річних протягом першого розрахункового періоду та за стандартною процентною ставкою в розмірі 220% річних протягом решти строку кредитування. При цьому комісія за надання кредиту – 20% від суми кредиту, що становить 820 грн, комісія за обслуговування кредиту – 7% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

28.07.2025 року між позивачем та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 28072025, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги за договором № 100559965 від 30.03.2025 року, боржником за яким є відповідач у сумі 16894,50 грн, з яких: - 4 100,00 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 2 809,80 грн. – сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 820,00 грн. – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; - 2 009,00 грн. – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; - 7 155,70 грн. – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), які і просить стягнути позивач, а також судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в разі проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження здійснювати такий розгляд без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками, днем вручення якої, відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, є 25.02.2026 року. Правом на подання відзиву не скористалася.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 13.02.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 30.03.2025 року ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» уклали договір про споживчий кредит №100559965, у відповідності до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 4100 грн, строком 345 днів. При цьому, відповідно до п.1.4 договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в дату платежу 10.03.2026 року (а.с.5-10).

Комісія за надання кредиту 820 грн, яка нараховується за ставкою 20% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. договору).

Пунктом 1.5.2. договору передбачено, що комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування 6314 грн, що нараховується за ставкою 7% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, що встановлені в графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредиту встановлена п.1.5.2 цього договору кредитування, що включає цілодобове кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку розміщення її в особистому надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом заборгованості кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої погашення за цим договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення переказ можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для позичальника з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим інформування договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, повідомлення, про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні виконанням консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та цього договору службами підтримки кредитодавця, тощо, яка нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Згідно п.1.5 загальні витрати позичальника за кредитом складають 13947.15 грн. Денна процентна ставка 0,99%. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, - 220% річних на фактичну заборгованість за кредитом, протягом решти строку кредитування 220 % річних (п. 1.5.3 та п. 1.5.4. договору).

Згідно п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

У п. 4.1. договору визначено, що разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Згідно п. 4.2. договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів), кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою 220 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів відбувається (якщо кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Договір підписано 30.03.2025 року ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 510582 (а.с.5).

В додатку №1 до договору № 100559965 від 30.03.2025 року міститься графік платежів за цим договором, в якому зазначена інформація щодо дати видачі кредиту 30.03.2025, дати платежу 10.03.2026 року, кількість днів у розрахунковому періоді 15, чиста сума кредиту 4100 грн, проценти за користування кредитом усього 6813,15 грн, комісія за надання кредиту 820 грн, комісія за обслуговування усього 6314 грн (а.с.11).

Видача відповідачу кредиту в сумі 4100 грн за договором № 100559965 від 30.03.2025 року здійснена шляхом перерахування на банківську картку НОМЕР_1 30.03.2025 року, що підтверджується платіжним дорученням №102091204 від 30.03.2025 року, де платником є ТОВ «Мілоан», отримувачем ОСОБА_1 (а.с.30).

У відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100559965 від 30.03.2025 року, укладеним з відповідачем, зазначено, що 30.03.2026 року було надано кредит в сумі 4100 грн, того ж дня нараховано комісію за надання кредиту 820 грн, відсотки нараховані за ставкою 220% (0,6027% в день) річних від залишкової суми кредиту. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалось за період з 31.03.2025 по 28.07.2025 року. При цьому первісний кредитор здійснював нарахування процентів згідно п. 4.2 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання в розмірі 220% річних, штрафів, передбачених п. 4.1 договору в розмірі 1000 грн. (а.с.17-19).

28.07.2025 року між позивачем та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 28072025, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги за договором № 100559965 від 30.03.2025 року, боржником за яким є відповідач у сумі 16894,50 грн, з яких: 4100 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 492 грн сума простроченої заборгованості по кредиту, 2809,80 грн сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 2483,55 грн - сума простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, 820 грн – сума комісії за надання кредиту, 2009 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 1722 грн сума простроченої заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 7155,70 грн сума заборгованості за 7неустойкою, що підтверджується витягом з реєстру боржників №3 (а.с. 20-24, 28).

Відповідно до додаткової угоди №1 до Договору факторингу №28072025 сторони ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «ЄАПБ» узгодили, зокрема, викласти реєстр боржників №3 та акт прийму-передачі Реєстру боржників №3 від 28.07.2025 року до договору в новій редакції. При цьому ціна продажу за договором включає в себе ціну продажу згідно реєстрів боржників №№1,2,3 від 28.07.2025 року та становить 9070320,30 грн (а.с.25).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників №3 від 28.07.2025 року до договору факторингу №28072025 сторони погодили те, що клієнт ТОВ «Мілоан» передав, а фактор ТОВ ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників №3 кількістю 3730 (а.с.26).

Згідно платіжної інструкції від 31.07.2025 року №745 платник ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатив отримувачу ТОВ «Мілоан» 9070320,30 грн, що є оплатою за відступлення прав вимоги згідно ДУ №1 до договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року (а.с.27).

V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо стягнення неустойки.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Щодо комісії за надання та обслуговування кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 30.03.2025 року ТОВ «Мілоан» та відповідач, у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», строком на 345 календарних дні за заявкою в електронній формі уклали договір про споживчий кредит № 100559965 від 30.03.2025, згідно якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 4100 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 220% річних, комісії за надання та обслуговування кредиту.

Позивачем надано докази укладання договору про споживчий кредит № 100559965 від 30.03.2025 року, в якому були погоджені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, з урахуванням комісій за надання та обслуговування кредиту, строк та порядок повернення коштів.

При цьому, розмір процентної ставки, за якої відбувалося нарахування відсотків за користування кредитними коштами, здійснювалось первісним кредитором за ставкою 220 % річних на залишок заборгованості за тілом кредиту, що становить 0,6027 % в день, яка не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, визначеної ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Договір підписано 30.03.2025 року ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 510582.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач набув право вимоги за кредитним договором № 100559965 від 30.03.2025 року за договором факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ».

При цьому суд ураховує те, що відповідач в рахунок погашення заборгованості за зобов`язанням кредитного договору не здійснював платежі.

А відтак, підставними є вимоги позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 4100 грн та відсотки за користування кредитом, нараховані за ставкою 220% річних в розмірі 2809,80 грн.

При цьому, наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання та обслуговування кредиту, яку передбачає кредитний договір № 100559965 від 30.03.2025 року.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту та комісія за обслуговування кредитної заборгованості може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Таким чином, несплачена сума комісії за надання кредиту у розмірі 820 грн та за обслуговування кредиту в розмірі 2009 грн підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача неустойки в розмірі 7155,70 грн, то суд вважає, що остання до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

Відтак, позов слід задовольнити частково на загальну суму 9 738,80 грн.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому пропорційно до суми задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути 1 534,74 гривень судового збору на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 100559965 від 30.03.2025 року в загальній сумі 9 738 (дев`ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 80 коп., з яких 4 100 (чотири тисячі сто) грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 809 (дві тисячі вісімсот дев`ять дев`ять) грн 80 коп. - заборгованість за відсотками, 820 (вісімсот двадцять) грн – заборгованість за комісією з надання кредиту та 2 009 (дві тисячі дев`ять) грн – заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 534 (одна тисяча п`ятсот тридцять чотири) грн 74 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення складене у повному обсязі 02.04.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.