Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №344/6443/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6443/26

Провадження № 2-а/344/87/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого — судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

представника позивача Гольонко О.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

адвоката Яцущак К.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на шість місяців,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на шість місяців.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 квітня 2026 року відповідно до протоколу № МІФ 000067 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП, складеного о 14 год.20 хв. працівниками Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був виявлений та затриманий громадянин Республіки Азербайджану ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Тисмениця, а саме перевищив встановлений термін перебування в Україні та знаходиться в Україні незаконно, у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МІФ 001701 від 01.04.2026 за ч. 2 ст. 203 КУпАП громадянин Азербайжану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування в Україні більш як на 30 днів, та проживав на території України без документів на право проживання в Україні.

Крім того 01 квітня 2026 року листом за №39495-2026 до ЗМУ ДМС надійшло обгрунтоване звернення Управління стратегічних розслідувань Національної поліції про те, що стосовно громадянина Республіки Азербайджану ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який становить загрозу охорони громадського порядку, а також охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні. У зв`язку із чим висловлено клопотання про заборону в`їзду в Україну на 3 (три) роки.

Для з`ясування правового статусу іноземця проведено перевірку особи та проведено опитування останнього. Особу ОСОБА_1 встановлено за допомогою Єдиної інформаційної аналітичної системи управління міграційними процессами. Зі слів іноземця, востаннє прибув на Україниу у 1995 році через м.Київ. Наявний паспорт громадянина СРСР (зразка НОМЕР_1 ) серія НОМЕР_2 , національність – азейбаржанин, терміном дії якого минув.

Також, відповідно до інформації, яка міститься в інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон “Аркан” інформація стосовно громадянина Республіки Азербайджану ОСОБА_1 відсутня. За обліками ЄІАС УМП інформація про зазначеного іноземця відсутня. Паспортний документ, що посвідчує особу та дає право на виїзд з України відсутній.

Дії громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 203 КУпАП – перевищення іноземцем встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився.

Так, Відповідач із 1995 року перебуває на території України без будь-яких документів для іноземця (посвідка, дозвіл на імміграцію, довідка про звернення за захистом і т.д.), що дають право законно перебувати на території України, та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працює.

Таким чином, оскільки громадянин Азейбаржану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Україні у статусі нелегального мігранта 01.04.2026 Тисменицький відділ ЗМУ ДМС прийняв рішення про примусове видворення з України вказаного іноземця.

Відповідач ухилявся від виїзду з України, не вживав належних заходів щодо оформлення легального перебування на території України, з заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не звертався, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

Відповідач, нелегально перебуває на території України, не має офіційного місця праці, тобто немає стабільного джерела доходів для свого існування. Відтак, враховуючи все зазначене, існує ризик втечі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та уникнення ним подальшого примусового видворення за межі території України.

З метою забезпечення примусового видворення 01.04.2026 Тисменицький відділ ЗМУ ДМС прийняв рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а саме до Волинського пункту тимчасового перебування.

У зв`язку з відсутністю у громадянин Азейбаржану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючого паспортного документа, який дає право на виїзд з України та у зв`язку з існуванням ризику втечі громадянина Азербайжану, який тривалий період, а саме із 1995 року перебуває нелегально на території України, та ризиком уникненням ним подальшого примусового видворення, Позивач вважає за доцільне просити суд прийняти рішення про затримання громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців.

Беручи до уваги той факт, що Відповідач проживав без документів та дозволів на право перебування на території держави Україна та до органів, та підрозділів міграційної служби з заявою і документами необхідними для вирішення питання про продовження строку перебування або про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, своїми діями порушила вимоги ст. ст. 9, 16, 23, 26 Закону №3773, що дає обґрунтовані підстави для прийняття рішення про її затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства для забезпечення подальшого примусового видворення за межі території України.

Враховуючи наведене просить суд прийняти рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у адміністративному позові, просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила.

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Азейбаржану, місце народження с.Такла, Азейбаржан, документ, що засвідчує особу – відсутній.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МІФ 001701 від 01.04.2026 за ч. 2 ст. 203 КУпАП громадянин Азербайжану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування в Україні більш як на 30 днів, та проживав на території України без документів на право проживання в Україні.

01.04.2026 головним спеціалістом Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гамар Н.М. складено протокол №МІФ 000067 про адміністративне затримання, з якого встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Азейбаржану, доставлено у службове приміщення Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, за адресою: вул. Кості Левицького, 4Б, м.Тисмениця, Івано-Франківської області, 01.04.2026 о 14 год. 20 хв у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП для припинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до пояснення що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 01.04.2026, останній зазначив, що в 1995 році в останнє прибув в Україну поїздом до м.Києва. Проживав та проживає в Івано-Франківськ. Весь час працював та працює на місцевому ринку, продавав фрукти. Має цивільну дружину, яка проживає за кордоном. Спільно з нею має чотирьох дітей, які на даний час є повнолітніми. Звертався декілька раз до посольства Азербайждану в Україні із заявою про оформлення паспортного документу, але завжди отримував відмову у його виготовленні, Через це на даний час має паспорт громадянина СРСР. В 2014 році звертався до Івано-Франківського суду щодо підтвердження факту дійного проживання в Україні для отримання паспорта громадянина України, однак суд програв. В подальшому більше ніяких документів для проживання в Україні не мав. Розуміє, що порушив міграційне законодавство в Україні.

01.04.2026 головним спеціалістом Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гмар Н., було прийнято рішення про примусове видворення за межі України громадянина Азербайждану ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною 3статті 3 розділу І Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Положеннями частини 3 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», передбачено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 1 статті 26 Закону передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

Підстав для застосування щодо відповідача положень Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» в судовому засіданні не встановлено.

Як встановлено судом громадянин Азербайждану ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на території України нелегально, що є порушенням законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. 01.04.2026 року Тисменицьким відділом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця - громадянина Азербайждану ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, не підпадає під захистст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободабост. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», так як доказів протилежного суду не надано.

Рішення про примусове повернення та видворення станом на час розгляду справи не оскаржено.

В абзаці першому частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення, (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, який є іноземним громадянином, перебуває на території України незаконно. Відповідачу статус біженця не надано, і він не є особою, яка потребує додаткового захисту. З відповідними заявами до органів ДМС України відповідач не звертався. Доказів протилежного суду не надано.

Частиною 11 статті 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.

Беручи до уваги те, що відповідач тривалий час перебуває на території України без відповідної правої підстави, у нього відсутні документи для самостійного виїзду та наявні обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення, вважаю, що відповідача слід затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на чотири місяці.

На підставі викладеного та керуючисьЗаконом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст.6,7,9,72-77,241-246,289,371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні задовольнити.

Затримати громадянина Азербайждану ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України, строком на чотири місяці.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Татарінова