Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №344/1027/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1027/26

Провадження № 2/344/2940/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову позивачка вказала, що 18.06.2010 зареєстровано шлюб з відповідачем. Від шлюбу у них є неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які знаходяться на її вихованні та утриманні.

Позивачка зазначає, що основною причиною розірвання шлюбу є різні погляди на сім`ю, умови її зміцнення та збереження. З часу виїзду відповідача на місце проходження служби у м. Київ вони не підтримують подружніх відносин, спільно не проживають, не ведуть спільне господарство. За час, що пройшов, примирення між ними не відбулося, вони стали чужими людьми.

За наведених вище обставин позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам та переконана, що шлюб необхідно розірвати. Неповнолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить залишити на проживанні з нею. Після розірвання шлюбу просить залишити їй шлюбне прізвище.

Позивачка подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовну заяву просить задовольнити.

Від відповідача суду надійшла заява, відповідно до якої ОСОБА_2 не заперечує проти розірвання шлюбу. Розгляд справи просить здійснювати без його участі.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про шлюб, Серія НОМЕР_1 , виданого 18.06.2010 року, сторони зареєстрували шлюб 18.06.2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області, про що зроблено актовий запис за № 134.

Під час перебування у шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід розірвати. Після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_7 ». Малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на проживання з матір`ю ОСОБА_1 .

Що стосується позовних вимоги позову про визначення місця проживання неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на проживанні з матір`ю, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.

Згідно з чинним законодавством, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина (яка не досягла 14 років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та на час подачі позову їй виповнилось повних 15 років. Таким чином, оскільки ОСОБА_5 більше 14 років, то відсутні передбачені законом підстави для визначення їй місця проживання, оскільки право вибору місця проживання - це її виключна компетенція.

Відтак, вимогу про визначення місця проживання ОСОБА_5 слід залишити без задоволення.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 51, 129 Конституції України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 259, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.06.2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області, актовий запис № 134, - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».

Малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на проживання з матір`ю ОСОБА_1 .

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М