Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №185/10570/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10570/25

1-кп/185/1000/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046370000319 від 21 серпня 2925 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, працюючого ФОП « ОСОБА_4 », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-31.01.2025 року Павлоградським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 122 КК

України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03.06.2025 року вирок суду змінено в частині покарання на підставі ст. 91-1 КК України застосовано обмежувальний захід у вигляді проходження програми для кривдників строком на 2 місяці, в іншій частині вирок суду залишено без змін,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України,

за участю:

прокурора – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

1.Встановлені судом обставини під час судового розгляду.

31.01.2025 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області по справі № 185/13699/24, ухвалено вирок за ч. 1 ст. 122 КК України відносно ОСОБА_4 до покарання у вигляді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання останній звільнений із випробуванням з іспитовим строком на один рік. Згідно з ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03.06.2025 вирок Павлоградського міськрайонного суду від 31.01.2025 щодо ОСОБА_4 змінено в частині призначення покарання та на підставі ст. 91-1 КК України застосовано обмежувальний захід, відповідно до якого покладено на ОСОБА_4 обов`язок пройти програму для кривдників протягом 2 місяців, в іншій частині вирок суду залишено без змін. Із вказаним рішенням суду ОСОБА_4 ознайомлений. На виконання рішення суду ОСОБА_4 було направлено до Павлоградського міського центру соціальних служб Павлоградської міської ради для отримання соціальних послуг та 09.07.2025 між Павлоградським міським центром соціальних служб в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_4 укладено письмовий договір про участь у Програмі для кривдників Павлоградської міської територіальної громади, відповідно до якої сторони уклали вказаний договір про взаємодію Сторін Договору при здійсненні заходів щодо проходження/реалізації Програми з метою припинення насильства та недопущення його в подальшому, конкретний перелік заходів, їх обсяг та порядок реалізації визначається в індивідуальному плані проходження Програми. З планом ОСОБА_4 ознайомився, його попереджено про кримінальну відповідальність в разі не проходження програми для кривдників. Крім того, відповідно до п.п. 2.2.4 Договору на ОСОБА_4 покладено обов`язок завчасно повідомляти Виконавця про неможливість виконання заходів Індивідуального плану за наявності об`єктивних причин, підтвердження існування яких він повинен надати.

Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про необхідність проходження Програми та про накладені на нього обов`язки, усвідомлюючи наслідки невиконання Програми, будучи обізнаним про день та час відвідування, маючи реальну можливість для її проходження та з метою ухилення від її проходження, діючи умисно, без поважних причин, не з`явився в обумовлені графіком дні, а саме: 21.07.2025, 28.07.2025, 04.08.2025, 11.08.2025, 18.08.2025, тим самим умисно ухилився від проходження програми для кривдників.

Внаслідок таких дій ОСОБА_4 заподіяно шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Вказаними умисними діями ОСОБА_8 , будучи особою, відносно якої застосовані заходи для проходження програми для кривдників, ігноруючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та обов`язок, покладений на нього ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03.06.2025 у справі № 185/13699/24, маючи реальну можливість проходження програми для кривдників, за відсутності поважних причин умисно ухилився від проходження програми для кривдників.

2. Кримінальний закон, що передбачає відповідальність за діяння, встановлені судом.

Ознаки встановлених судом діянь відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України.

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 390-1 КК України як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

3. Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, сторона кримінального провадження вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України. Вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності. Сторона обвинувачення прохала призначити реальне покарання у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком.

4. Правова позиція сторони захисту.

4.1. Обвинувачений вину не визнав. У судовому засіданні показав, що знав про те, що відносно нього є вирок за вчинення насильства щодо колишньої дружини. Договір про проходження програми для кривдників укладався. Не пам`ятає, чи роз`яснювали йому про кримінальну відповідальність, індивідуальний план підписував. Він кілька разів сходив в міську раду, до спеціаліста, але йому було не цікаво, йому розповідали те, що він й так знає. Знав, що треба ще приходити до міської ради. У дати визначені в обвинувальному акті він ніде на лікуванні не був, так само не їздив у відрядження. Вважає, що його хоче посадити його колишня дружина.

5. Докази надані сторонами провадження.

Досліджено витяг з ЄРДР від 21 серпня 2025 року, відповідно до якого внесено відомості про те, що громадянин ОСОБА_4 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2025 року був направлений для проходження програми для кривдників строком на два місяці, однак останній зазначену програму не пройшов.

Досліджено лист на ім`я начальника Павлоградського РВП ГУНП від 15 серпня 2025 року від соціальних служб Павлоградської міської ради, згідно з яким із обвинуваченим розпочато проходження програми для кривдників з 09 липня 2025 року. Відповідно до плану, він з`явився лише двічі — 09 липня 2025 року та 15 липня 2025 року. Після цього без поважних причин припинив відвідувати заходи програми, на телефонні дзвінки фахівців не надає пояснень щодо причин пропусків, обіцяє з`явитися на заняття, однак фактично цього не відбувається. Таким чином, програму для кривдників не пройдено.

Досліджено вирок Павлоградського міськрайонного суду від 31 січня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік з іспитовим строком на один рік. Вказаний вирок апеляційною інстанцією 03 червня 2025 року змінено, та на підставі статті 91-1 Кримінального кодексу України до обвинуваченого застосовано обмежувальні заходи з покладенням обов`язку пройти програму для кривдників протягом двох місяців. В іншій частині вирок залишено без змін. Таким чином, ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі з іспитовим строком один рік та з обов`язком пройти програму для кривдників протягом двох місяців.

Згідно з повідомленням соціальної служби Павлоградської міської ради від 26.08.2025 року встановлено, що повідомлення про направлення ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників надійшло до служби від Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації».

Фахівці соціальної роботи направили лист ОСОБА_4 за місцем проживання із запрошенням для проходження програми, однак останній його не отримав, у зв`язку з чим лист повернувся назад. Згодом ОСОБА_4 самостійно звернувся до центру соціальних служб. Представниками центру пробації йому було роз`яснено необхідність проходження програми з метою зміни насильницької поведінки та формування соціально прийнятних норм і гуманістичних цінностей, після чого було підписано договір про проходження програми для кривдників.

Кожне заняття узгоджувалося з ним завчасно, йому вручалися письмові запрошення із зазначенням дати та часу наступної зустрічі. Обвинувачений відвідав лише два заняття — 09 липня 2025 року та 15 липня 2025 року. Чергове заняття було призначене на 21 липня 2025 року о 10.00 год., однак він не з`явився. У подальшому в телефонному режимі обіцяв з`явитися, проте фактично цього не зробив. Таким чином, ним відвідано лише два заняття із дев`яти.

Досліджено договір від 09 липня 2025 року, укладений між Павлоградським міським центром соціальних служб та обвинуваченим ОСОБА_4 , відповідно до якого сторони зобов`язані виконувати взяті на себе обов`язки, а обвинувачений зобов`язався пройти програму в повному обсязі з дотриманням умов договору.

Також досліджено повідомлення центру пробації на адресу міського центру соціальних служб про необхідність проходження ОСОБА_4 програми для кривдників строком на два місяці, а також запрошення від Павлоградського міського центру соціальних служб із вимогою з`явитися 21 липня 2025 року о 10.00 год. Вказане запрошення отримано обвинуваченим 15 липня 2025 року, що підтверджується підписом обвинуваченого.

Досліджено індивідуальний план проходження програми, відповідно до якого узгоджено дати проведення заходів, зокрема мотиваційної бесіди, діагностики та індивідуальної роботи із зазначенням часу їх проведення. Вказаний план підписаний обвинуваченим. Відповідно до письмового пояснення від 09 липня 2025 року ОСОБА_4 зобов`язався пройти програму для кривдників строком на два місяці та був попереджений про відповідальність за невиконання покладених обов`язків.

Відповідно до повідомлення центру пробації встановлено, що обвинувачений перебуває на обліку, та 09 липня 2025 року отримав договір щодо проходження програми в період нагляду. При цьому свідомо не з`являється на обов`язкову реєстрацію, відмовляється від співпраці, уникає контактів, ігнорує виклики. Під час взаємодії поводиться агресивно, вживає нецензурну лексику, демонструє нездатність до самоконтролю, у зв`язку з чим попереджався про можливе скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з повідомленнями комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», викликів до ОСОБА_4 не зафіксовано. Відповідно до інформації Павлоградської міської лікарні №1, з 09 липня 2025 року за медичною допомогою не звертався. Також до Павлоградської лікарні інтенсивного лікування та центральної лікарні не звертався. На обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Характеризується за місцем проживання задовільно, скарг на нього не надходило. Раніше судимий відповідно до вказаного вище вироку.

6. Оцінка доказів.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними і приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку свідчить про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України. Так, обвинувачений знав про ухвалені вирок та ухвалу судів, та про призначені покарання. Повідомлений про підпис про необхідність проходження програми, уклав договір щодо проходження програми, ним узгоджено графік, але він не проходив програму бо «йому не цікаво». Такі обставини свідчать про наявність умислу обвинуваченого на ухилення від проходження Програми. Поважних причин неявки обвинуваченого не встановлено.

7.Мотиви визнання обвинувачення обґрунтованим.

Призначаючи обвинуваченому вид і розмір покарання, суд керується ст. 65 КК України і враховує, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку.

Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку.

У той же час обвинувачений за місцем проживання згідно з характеристикою характеризується задовільно. На обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває. Є особою пенсійного віку.

Пом`якшувальні обставини не встановлені.

Обтяжуючих обставин не встановлено.

Прокурор просила призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду та, за правилами ст. 71 КК України, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці. Сторона захисту просила призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про запропоновану міру покарання, суд враховує загальні положення призначення покарання. Так, санкція статті передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк. Обмеження волі не може бути застосоване з огляду на вік обвинуваченого. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного року. З урахуванням віку обвинуваченого суд вважає за можливе призначити мінімальне покарання.

Водночас вказане кримінальне правопорушення вчинене в період іспитового строку та полягає у фактичному ухиленні від обмежувального заходу, визначеного попереднім вироком, що свідчить про недосягнення мети та завдань як призначеного раніше покарання, так і звільнення від його відбування з випробуванням.

При визначенні остаточного покарання суд враховує і практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Так, у постанові у справі № 462/7107/20 ККС ВС зазначено, що у випадку вчинення особою кримінального правопорушення під час іспитового строку покарання, від відбування якого вона була звільнена з випробуванням, покарання від якого особа була звільнена, вважається невідбутою частиною покарання та підлягає реальному відбуванню, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням не є складовою частиною призначеного покарання, а є способом його виконання, який змінюється на реальне відбування у разі вчинення нового кримінального правопорушення під час іспитового строку.

Виходячи з наведеної позиції, навіть у разі призначення за даним вироком покарання, яке саме по собі не підлягає складанню з невідбутим покаранням, невідбуте покарання за попереднім вироком підлягає реальному відбуванню у зв`язку з вчиненням нового кримінального правопорушення під час іспитового строку.

Остаточне покарання необхідно призначити за правилами ст.ст. 71, 72 КК України. Невідбута частина покарання за попереднім вироком становить 1 рік позбавлення волі. У зв`язку з цим пробаційний нагляд підлягає переведенню в позбавлення волі за правилами ст. 72 КК України.

Відповідно до ст. 59-1 КК України суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки, визначені ч. 2 цієї статті, лише у разі призначення такого виду покарання. У даному випадку пробаційний нагляд підлягає переведенню у позбавлення волі, тому визначення обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, не є необхідним, оскільки ці обов`язки не підлягають переведенню в позбавлення волі та не застосовуються у разі визначенні остаточного покарання у вигляді позбавлення волі.

Речові докази відсутні. Судові витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ст. 72 КК України призначене покарання за вказаним вироком у вигляді пробаційного нагляду перевести в позбавлення волі з розрахунку день за два, що становить 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2025 року у вигляді 7 (семи) місяців позбавлення волі і остаточно ОСОБА_4 визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання обраховувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання та затримання обвинуваченого.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4 не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: ОСОБА_1