Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №204/13859/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №204/13859/25

Суддя: Токар Н. В.

Справа № 204/13859/25

Провадження № 2/204/1679/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №Z75.00505.003696037 від 26 лютого 2018 року в розмірі 72 614,56 грн. з яких: заборгованість за основним боргом – 57 174,81 грн.; заборгованість за відсотками – 1 627,93 грн.; заборгованість за комісіями – 13 811,82 грн. Також позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 3 028 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що 26 лютого 2018 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Ідея Банк» кредитний договір №Z75.00505.003696037. 17 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17112023 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №Z75.00505.003696037 від 26 лютого 2018 року перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.00505.003696037 від 26.02.2018 року в сумі 72 614,56 грн. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалось жодних нарахувань за договором та штрафних санкцій, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювались. На момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитним договором Відповідачем не виконано ні Первісному кредитору, а ні Новому, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду із вищевказаною позовною заявою.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 05.01.2026 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

26 січня 2026 року на адресу суду від представника відповідача – адвоката Грибанова Д.В. надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просить суд в задоволенні позовних вимоги відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача. Так, адвокат зазначає, що 26 лютого 2018 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем дійсно був укладений кредитний договір №Z75.00505.003696037. Проте стягнення з відповідача та подальше нарахування комісії є незаконним, оскільки позивачем не зазначено та не надано доказів наявності переліку послуг, які пов`язані із обслуговуванням і поверненням кредиту, а також погодження їх із споживачем при укладенні кредитного договору. Оскільки Банком було безпідставно стягнуто з відповідача 28 805, 65 грн як плату за обслуговування кредитної заборгованості (комісії), вказана сума підлягає зарахуванню в тіло кредиту. Крім того, адвокат вважає недоведеним розмір заборгованості і по відсотках, так як ані рахунок заборгованості, ані виписка по рахунку не містять інформації щодо відсоткової ставки, на підставі якої були здійсненні нарахування відсотків (кожного місяця вони кардинально різні за договором), а тому сплачені суми в загальному розмірі 4 718,07 грн. також підлягають зарахуванню в тіло кредиту. До того ж, на думку представника відповідача, позивачем не наведені підстави для нарахування прострочених відсотків, їх правову природу та розмір, а тому адвокат вважає, що грошові кошти в розмірі 2 861,15 грн. також підлягають зарахуванню до тіла кредиту. Також, представник відповідача звертає увагу суду, що в рішенні Красногвардійського районного суду від 18.11.2021 року по справі №204/6592/21 встановлено, що позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за період з 05.03.2019 року по 05.08.2019 року за тілом кредиту в розмірі 51 463,90 грн., при цьому за договором факторингу від 17.11.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за тілом кредиту в розмірі 57 174,81 грн. Тобто, в 2019 році тіло кредиту складало 51 463,90 грн., а в 2023 році – 57 174,81 грн., тоді як розмір тіла кредиту не може змінюватись в сторону збільшення. Вказане свідчить, на думку представника відповідача, про недоведеність позивачем суми кредитної заборгованості, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Окрім того, адвокат повідомив суд, що відповідач очікує понести судові витрати у зв`язку із розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. Докази на підтвердження таких витрат будуть надані суду до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішенням судом.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Встановлено, що 26.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Ідея Банк» та заповнив заяву-анкету (а.с.13) в якій вказав свої анкетні дані, а також те, що бажає отримати кредит в розмірі 74 998 грн. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що така заява підписана ним власноруч і вся, вказана в ній, інформація є правдивою.

26.02.2018 року ОСОБА_1 підписанням заяви №Z75.00505.003696037 виявив бажання акцептувати публічну оферту ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки банку (а.с.8).

Того ж дня, 26.02.2018 року ОСОБА_1 надав ПАТ «Ідея Банк» свою згоду на обробну своїх персональних даних у зв`язку із чим власноруч підписав згоду-повідомлення фізичної особи – клієнта Банку (а.с.9). Також ОСОБА_1 надав ПАТ «Ідея Банк» свою згоду на доступ до його кредитної історії, збір, зберігання, використання та поширення через Бюро кредитних історій інформації про себе (а.с.18).

До укладення договору про споживчий кредит ОСОБА_1 було ознайомлено із суттєвими умовами кредитування із яким останній беззаперечно погодився про що свідчить власноручний підпис останнього у паспорті споживчого кредиту (а.с.9-10). Так, сторонами було погоджено наступні умови кредитування: сума – 74 988 грн.; строк – 48 місяців; мета отримання кредиту – поточні потреби; спосіб отримання кредиту – безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних – 9,99%; тип процентної ставки – змінюваний; плата за обслуговування кредитної заборгованості – 2,98% щомісячно від початкової суми кредиту; загальні витрати за кредитом – 131 090,65; орієнтовна загальна вартість кредиту – 195 744.10; реальна річна % ставка, відсотків річних – 94,53849793%; послуги страховика – так; пеня – за кожен день прострочки на прострочену суму в розмірі 0,15% в період оплати від 1 до 60 календарних днів та 0,65% в період прострочення оплати з 61 календарного дня; штрафи – 500 грн. за кожен випадок неподання споживачем до кредитодавця оригіналів та/або копій документів про доходи. Своїм власноручним підписом ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. У якості додатку до паспорту споживчого кредиту сторонами було погоджено графік щомісячних платежів за кредитним договором (а.с.11).

26.02.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №Z75.00505.003696037, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 74 998 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору (а.с.4-7).

Банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 48 місяців (пункт 1.2. кредитного договору).

Згідно із пунктами 1.3., 1.4. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує річну, змінювану проценту ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки збільшена на 0,49% (маржу банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,5%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 9,99%.

Відповідно до пункту 1.10. кредитного договору за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Пунктом 2.1. кредитного договору визначено, що позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 48 щомісячних внесках включно до 2 дня/числа кожного місяця згідно Графіку щомісячних платежів.

У п.6 договору сторони узгодили графік щомісячних платежів за кредитним договором.

З матеріалів справи також вбачається, що 26.02.2018 року ОСОБА_1 приєднався до договору добровільного страхування життя №ПБ130800 від 23.05.2014 року у зв`язку із чим власноруч підписав заяву №Z75.00505.003696037 (а.с.15).

Копіями ордерів-розпоряджень № 1 про видачу кредиту та про сплату страхового платежу підтверджуються розпорядження відповідача щодо отримання кредиту в сумі 64 653,45 грн. шляхом перерахування цих грошових коштів на її рахунок та сплати страхового платежу в розмірі 10 344,55 грн. (а.с.14).

Із виписки по рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.00505.003696037 від 26.02.2018 року вбачається, що позичальник отримав кредитні кошти та частково сплачував заборгованість (а.с.19-21).

Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.00505.003696037 від 26.02.2018 року складеною АТ «Ідея Банк» станом на 17.11.2023 року складає 72 614, 56 грн. з яких: заборгованість за основним боргом – 57 174,81 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками – 1 627,936 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями – 13 811,82 грн. (а.с.22).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Положеннями статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 17 листопада 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №17112023 року (а.с.23-24) за умовами якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим договором.

Копією платіжної інструкції № 20494 від 20.11.2023 року підтверджується сплата ТОВ «ФК ЄАПБ» на рахунок АТ «Ідея Банк» грошових коштів згідно з договором факторингу №17112023 від 17.11.2023 року (а.с.25).

З копії Витягу з Реєстру боржників №1 до договору факторингу № 17112023 від 17.11.2023 року слідує, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.00505.003696037 в сумі 72 614,56 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту – 57 174,81 грн.; заборгованість за відсотками – 1 627,93 грн.; заборгованість за комісіями – 13 811,82 грн (а.с.26).

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.00505.003696037 в сумі 72 614,56 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , відповідно до укладеного між ним та ПАТ «Ідея Банк» кредитного договору №Z75.00505.003696037 від 26.02.2018 року, отримав кредитні кошти в розмірі встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, не вносив платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушив його умови, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилася заборгованість, що останнім не заперечується.

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність факту укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та використання цих коштів.

Проте, суд не погоджується із розміром нарахованої позивачем заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.00505.003696037 від 26.02.2018 року.

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Умовами кредитного договору №Z75.00505.003696037 від 26.02.2018 року визначено, що за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитними договорами (пункт 1.10 договору).

Однак, кредитним договором не визначено, які саме послуги мають надаватися відповідачу, за які встановлено комісію. Також, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що відповідачу щомісячно надавалися будь-які послуги, погоджені ним, за які встановлено нарахування комісії, а тому підстав для стягнення з відповідача комісії суд не знаходить.

При цьому, з розрахунку заборгованості за комісією слідує, що грошові кошти в сумі 25 627,58 грн, які вносив відповідач на погашення кредиту за вказаним договором були зараховані на погашення комісії.

За вказаних обставин, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості, до якої входить заборгованість за кредитом та процентами, однак за вирахуванням суми грошових коштів, які були сплачені відповідачем та зараховані на погашення комісії в сумі 25 627,58 грн., що становить 33 175,16 грн., у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 383,39 грн також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 626, 628, 633, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №Z75.00505.003696037 від 26 лютого 2018 року в розмірі 33 175 (тридцять три тисячі сто сімдесят п`ять) грн. 16 (шістнадцять) коп. з яких: заборгованість за основним боргом – 31 547 (тридцять одна тисяча п`ятсот сорок сім) грн. 23 (двадцять три) коп.; заборгованість за відсотками – 1 627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) грн. 93 (дев`яносто три) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 383 (одна тисяча триста вісімдесят три) грн. 39 (тридцять дев`ять) коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ – 35625014, місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, буд.30, м.Київ, 01032),

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua