Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №204/12226/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/12226/25

Провадження № 2/204/1132/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість в сумі 170 065,55 грн, з яких: 104 907,78 грн - прострочене тіло кредиту, 65 157,77 грн - відсотки за користування кредитом. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та 13 950, 14 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». 24.06.2021 року ОСОБА_1 , через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank», звернулась до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Банк прийняв пропозицію Відповідача. Позичальник також підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «0657», направленого йому 24.06.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 . Кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі. Таким чином, 24.06.2021 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії - 62 000,00 грн; процентна ставка - 35,99 % для торгових операцій та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Для ідентифікації в обліковій системі Банку Угоді було присвоєно № 631699672. Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 170 065,55 грн. з яких: 104 907,78 грн - прострочене тіло кредиту, 65 157,77 грн - відсотки за користування кредитом. Банк вживав заходів досудового врегулювання спору - направив Позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов Угоди Позичальником не усунуті, тому позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження; ухвалено проводити розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

19 березня 2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» представником відповідача - адвокатом Шелудько О.О. подано відзив на позовну заяву в якому представник зазначила, що адвокату було надано доступ до матеріалів справи у підсистеми «Електронний суд» лише 18.03.2026 року, раніше копію позовної заяви та додатки до неї відповідач не отримувала. Так, у відзиві адвокат зазначає, що у справі відсутні матеріали, що підтверджують факт укладення між сторонами Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. В Акцепті відсутні будь-які положення щодо погодження чи прийняття відповідачем умов оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки. Щодо паспорта споживчого кредиту 24.06.2021 року, то він не може вважатись складовою кредитного договору, адже форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору, а наведена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 24.07.2021 року. Крім того, як стверджується з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відбувалося нарахування та списання банком сум за комісію розрахунково-касового обслуговування в період з 24.06.2021 року по 24.08.2025 року в розмірі 10555,38 грн. Проте, позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх розміру зі споживачем при укладенні вказаного кредитного договору, що суперечить вимогам ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування». Крім того, договір, укладений між позичальником і банком, не містить умов про нарахування комісії, а тому нарахована сума комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника. Отже, загальна сума заборгованості підлягає зменшенню на суму стягнутої банком комісії в розмірі 10 555,38 грн. Також в матеріалах справи відсутній погоджений сторонами та підписаний договір, пункт договору, який передбачає стягнення з відповідача овердрафту. Дана умова є істотною умовою для кредитного договору. Позивачем було стягнуто з відповідача овердрафт після 24.11.2021 року на суму 44 889,36 грн., а тому нарахована сума овердрафту в розмірі 44 889,36 грн була стягнута з позичальника незаконно. З наданої позивачем виписки, вбачається, що Відповідач не користувалась кредитними коштами, не здійснювала будь-які покупки після 26.02.2022 року, а лише позивач в односторонньому порядку здійснював нарахування відсотків, списанні плати, в тому числі які не передбачені Акцептом. Так, з розрахунку наданого позивачем та виписки вбачається, що за весь період користування Відповідачем було: - знято коштів на суму 199372,60 грн., що і становлять тіло кредиту - внесено коштів на рахунок 153 260,00 грн. Різниця становить - 46 112,60 грн. Так, заборгованість Відповідача становить 46 112,60 грн по тілу кредиту та 65 157,77 грн заборгованості по відсотках. Однак, оскільки Позивачем за весь період кредитування стягнено в рахунок погашення Комісії РО та овердрафту, які не були передбачені договором взагалі, то сума заборгованості становить: 111 270,37 - 10 555,38 - 44 889,36 = 55 825,63 грн. Однак, оскільки надані банком докази об`єктивно не підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі, тому, слід частково відмовити в задоволені позовних вимог. Щодо стягнення витрат на правову допомогу представник відповідача наголошує на тому, що представником позивача окрім свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Дворської А.Р., довіреності Дворської А.Р., та договору № 1006 від 28.01.2025, жодного додатку, які б свідчили про виконання зобов`язань по ньому, в т.ч. відносно передачі матеріалів в роботу по ОСОБА_1, суду не надано, що позбавляє можливість встановити дійсний розмір понесених витрат позивачем на правову допомогу, а тому слід відмовити позивачу в задоволенні стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу за необґрунтованістю. Адвокат Шелудько О.О. також зазначає, що відповідач очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, а саме: ознайомлення з матеріалами справи - 2 000 грн.; за підготовку відзиву на позов - 4 500 грн. та очікується участь у судових засіданнях - 6 000 грн. Враховуючи вищевикладене представник відповідача просить суд: поновити строк на подачу відзиву; у задоволенні позову відмовити частково; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правової допомоги.

26 березня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - Дворської А.Р. до суду надійшла відповідь на відзив у якій остання зазначає, що представником відповідача був пропущений передбачений законом строк для подання відзиву, а тому суд не має приймати його до уваги. Окрім того, представник позивача наголошує, що 24.06.2021 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Для ідентифікації в обліковій системі Банку Угоді було присвоєно № 631699672. Для клієнта була випущена картка MasterCard Debit World строком дії 5 (п`ять) років з моменту випуску. Документи були підписані шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «0657», направленого йому 24.06.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 . Довідка про ідентифікацію Відповідачем не спростовано, докази того, що відповідачу даний номер телефону не належить або що ним не був отриманий одноразовий ідентифікатор. Окрім того, відповідачем частково сплачувалась заборгованість, що означає про безумовне погодження між сторонами умов кредитування. Позичальник був зобов`язаний забезпечити наявність коштів на рахунку, що ним здійснено не було, в результаті неналежного виконання позичальником умов договору, утворилась заборгованість, яка в добровільному порядку ним погашена не була. Щодо стягнення з відповідача комісії, овердрафту, нарахування процентів на овердрафт, смс-інформування, представник позивача зазначає наступне. Згідно п. 3.4.10. Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, у разі перевищення Клієнтом встановленого Договором ліміту Відновлювальної кредитної лінії, на суму перевищення (Несанкціонованої кредитної заборгованості) нараховуються відсотки та сплачується неустойка у відповідності з Тарифами, які є невід`ємною частиною Договору. У подальшому для розрахунку чергової суми ОМП, в тому числі для повернення Несанкціонованої кредитної заборгованості, застосовуються правила визначені п.3.4.9. Розділу І цього Додатку №4. Банк вважає таку несплачену суму ОМП чи Обов`язкового щомісячного платежу (за умови наявності Обов`язкового рівного платежу) та суму Несанкціонованої кредитної заборгованості (в разі її наявності) простроченою заборгованістю Клієнта за Кредитом на наступний робочий день Банку, що йде за останнім операційним днем Платіжного періоду. Згідно 3.4.12.4. договору про банківське обслуговування фізичних осіб, кошти, наявні на Рахунку в розмірі, що перевищує заборгованість Клієнта за кредитом, відображаються як пасивний залишок на Рахунку та збільшують Платіжний ліміт. Згідно Додатку №4 до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» Розділу IV Параметри продуктів Кредитні картки фізичних осіб визначено комісію за видачу готівки, sms-банкінг, sms- інформування по карткам та перелік наданих послуг тощо. Отже, сторонами були погоджені умови, а укладений в електронній формі договір прирівнюється до форми письмового. Отже, як вважає представник позивача, висновки, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують заявлених позовних вимог; договір є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Щодо витрат відповідача на правничу допомогу представник позивача вважає зазначені суми, в тому числі за ознайомлення з матеріалами справи, за підготовку відзиву на позовну заяву, завищеними та неспівмірними фактично наданим послугам, підготовленим документам та загалом необґрунтованими.

01.04.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» представником відповідача - адвокатом Шелудько О.О. подано додаткові пояснення, які є аналогічним, викладеним у відзиві.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Встановлено, що 24.06.2021 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 шляхом акцептування пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", укладено угоду, згідно з умовами якої відповідачу здійснено кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, найменування продукту - "RED"; максимальний ліміт кредитної лінії - 200 000 грн, сума встановленої кредитної лінії- 62 000 грн, процентна ставка - 35,99 % (а.с. на звороті 10-11).

Того ж дня ОСОБА_1 підписала довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту (а.с.8).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту АТ "Альфа Банк" надає ОСОБА_1 кредитну лінію з лімітом 62 000 грн, на споживчі цілі, безготівковим шляхом, зі строком кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору. Максимальний ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн, процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії - у розмірі 35,99 % річних, обов`язковий мінімальний платіж - 5% від суми заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.; строк кредитування визначено 12 з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання Клієнтом умов Договору (а.с.9-10).

Встановлено, що загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" затверджено рішення про зміну найменування АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк" (а.с. на звороті 30-32).

Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої АТ "Сенс Банк", підписання договору №631699672 позичальником ОСОБА_1 здійснено аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора - 0657 отриманим останньою 24.06.2021 року на мобільний телефон НОМЕР_1 .

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 12.05.2025 року становить 170 065,55 грн. із якої: 104 907,78 грн. - прострочене тіло кредиту; 65 157,77 грн. - відсотки за користування кредитом.

У матеріалах справи також міститься виписка по рахунку № НОМЕР_2 з кредитною карткою WORLD DEBIT MASTERCARD за період з 24.06.2021 року по 12.05.2025 року, який належить ОСОБА_1 , в якій наявна інформація про рух кредитних коштів, списання процентів і комісій за користування кредитом, списання процентів за овердрафтом, поповнення кредитного рахунку, безготівкове використання кредитних коштів на придбання товарів та послуг, зняття готівки в банкоматі та інші операції (а.с.12-16).

10.07.2025 року позивачем направлено на адресу відповідача досудову вимогу щодо необхідності виконання договірних зобов`язань (а.с.17-19).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частинами першою, другою статті 642 ЦК України установлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний правочин - дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2021 року АТ "Альфа-Банк" шляхом акцептування пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії здійснено відповідачу ОСОБА_1 кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, найменування продукту - "RED"; максимальний ліміт кредитної лінії - 200 000 грн, сума доступного кредитного ліміту на момент підписання угоди - 62 000 грн, процентна ставка - 35,99 %.

Таким чином, доведеним є факт укладення кредитного договору відповідачем, підписання його сторонами, в тому числі з використанням власноручного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" та отримання відповідачем кредиту, що останнім не заперечується.

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність факту укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та використання цих коштів.

Проте, суд не погоджується із розміром нарахованої позивачем заборгованості ОСОБА_1 за договором від 24.06.2021 року, у зв`язку з наступним.

Відповідно до умов акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії АТ "Альфа-Банк", сума встановленої кредитної лінії складає 62 000 грн, максимальна сума кредиту (кредитної лінії) складає 200 000 грн, процентна ставка за користування кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки встановлена у розмірі 35.99%, тип процентної ставки - фіксована, зміна процентної ставки за користування кредитної лінії можлива за умови укладення між сторонами відповідної угоди, сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-який час протягом строку дії кредитної лінії та Угоди у межах ліміту кредитної лінії, вказаного в цьому Акцепті пропозиції на укладення Угоди (далі Акцепт) повідомляється Банком Клієнту у порядку, визначеному Договором (п. 3).

Згідно з п. 4 акцепту, обов`язковий мінімальний платіж складає 5 % від суми Загальної заборгованості за Кредитною лінією (далі - ОМП), але не менше 50 грн. (п`ятдесят гривень). Дата сплати ОМП визначається відповідно до умов Додатку № 4 до Договору. Платежі з повернення Кредиту здійснюватимуться відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в Тарифах, які є невід`ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку: www.alfabank.ua. Протягом строку дії Угоди тарифи та комісії за Кредитом, можуть бути змінені в порядку, передбаченому Договором. Банк щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснюватиме договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_3 , в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу (у разі його наявності) згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 5.2. акцепту, у Додатку № 4 до Договору визначаються такі умови відповідної Програми: - сума Кредиту, - процентна ставка, - строк користування Кредитом, - комісійні винагороди (у випадку їх наявності), - порядок сплати кредиту за відповідною Програмою.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано матеріали кредитної справи відповідача ОСОБА_1 , які містять довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту від 24.06.2021 року, акцепт укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії АТ "Альфа-Банк".

Разом з цим, позивачем не додано Додатку № 4 до Договору, у якому, як вбачається зі змісту акцепту, визначено істотні умови договору, зокрема строк користування кредитом.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 24.06.2021 року сторонами погоджено строк кредитування - 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов Договору, сума/ліміт кредиту: 62 000 грн, максимальна сума - 200 000 грн.

Заперечуючи щодо заявленого позивачем розміру заборгованості, відповідач посилається, зокрема на безпідставність нарахованої заборгованості за тілом кредиту, а також нарахування процентів поза межами строку кредитування, тобто 12 місяців з дня укладення договору, що банком визначено як овердрафт.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №645/5557/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

З наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки з рахунку відповідача вбачається встановлення кредитного ліміту у розмірі 62 000 грн. 24.06.2021 року, рух коштів по рахунку № НОМЕР_4 , зазначеному у кредитному договорі, зняття відповідачем коштів з рахунку, а також їх внесення у період з 24.06.2021 року по 26.02.2022 року і подальше збільшення позивачем розміру заборгованості відповідача шляхом автоматичного списання процентів за користування кредитом (покупки) погашення щомісячних платежів по заборгованості, овердрафту тощо.

При цьому, з лютого 2022 року жодних активних дій по рахунку відповідач не вчиняла.

Таким чином, суд, враховуючи відсутність доказів пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії, а також подальше невиконання відповідачем умов договору, що свідчить про неможливість пролонгації його дії, погоджується із доводами відповідача щодо строку дії кредитування - 12 місяців, що узгоджено сторонами згідно з паспортом споживчого кредиту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк кредитування за угодою від 24.06.2021 року сплив 24.06.2022 року.

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача, які ґрунтуються на правових позиціях, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), щодо того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

При цьому, неповернення кредиту у визначений договором строк, в даному випадку після спливу 12 місяців кредитування, свідчить не про продовження строку договору, а про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач не заявляв вимоги про стягнення грошових сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, проценти за користування кредитними коштами, після спливу строку дії кредитного договору нараховані позивачем, за рахунок списання яких збільшено тіло кредиту, нараховані відповідачу безпідставно.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц (провадження № 61-20113св18) зазначено, що встановивши факт існування між сторонами не виконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти".

На підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.06.2021 року позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно з яким станом на 12.05.2025 року її заборгованість становить 170 065,55 грн., із якої: 104 907,78 грн. - прострочене тіло кредиту; 65 157,77 грн. - відсотки за користування кредитом.

Встановлено, що сума відсотків у період з 24.06.2022 року по 12.05.2025 року у розмірі 63 430,58 грн. нарахована безпідставно, тобто поза межами строку дії договору.

Крім того, як вбачається із розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку відповідача, заборгованість за простроченим тілом кредиту утворилася внаслідок розподілення коштів банком на погашення овердрафту, комісій, відсотків, нарахованих поза межами строку дії договору. Таке продовження автоматичних списань призвело до необґрунтованого збільшення суми основного боргу.

Також, з виписки по рахунку за кредитною карткою позичальника та з розрахунку слідує, що АТ «Альфа Банк» здійснювалося списання комісій за розрахунково-касове обслуговування, які в установленому порядку узгоджені з відповідачем не були, адже положення анкети-заяви, оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії і паспорту споживчого кредиту не містять домовленості сторін про сплату вказаних сум, порядку та розміру їх нарахування. Доказів на підтвердження правомірності нарахування кредитором комісії позивачем не надано.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас у кредитному договорі, укладеному сторонами, відсутні умови про сплату комісії за розрахунково-касове обслуговування, не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки нарахування банком комісії за розрахунково-касове обслуговування здійснено у порушення Закону України «Про споживче кредитування», то сума боргу підлягає зменшенню на суму сплаченої відповідачем комісії у розмірі 10 553,94 грн.

Також в матеріалах справи відсутній погоджений сторонами та підписаний договір, пункт договору щодо стягнення з відповідача овердрафту. Дана умова є істотною умовою для кредитного договору. Під овердрафтом позивач зазначає як несанкціоновану заборгованість.

З виписки по рахунку за кредитною карткою позичальника та з розрахунку слідує, що АТ «Альфа Банк» здійснювалося списання з відповідача овердрафту після 24.11.2021 року на суму 44 890,26 грн., що є безпідставним, оскільки правомірність такого нарахування не підтверджується умовами кредитного договору.

Відповідно до частини шостої статті Закону України «Про споживче кредитування», споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. В матеріалах справи відсутній договір/пункт договору укладений між позичальником і банком, який містить умови про нарахування овердрафту, а тому сума боргу підлягає зменшенню на суму сплаченого відповідачем овердрафту у розмірі 44 890,26 грн.

Таким чином, судом зроблено власний розрахунок заборгованості та встановлено, що заборгованість відповідача за кредитним договором від 24.06.2021 року за період кредитування з 24.06.2021 року по 24.06.2022 року (12 місяців) складає 15 452,37 грн. з яких: заборгованість за тілом - 13 725,18 грн.; заборгованість за відсотками - 1 727,19 грн. З урахуванням зазначеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З огляду на статтю 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).

Водночас, аналіз частини 2 статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині 2 статті 134 ЦПК України містяться у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19.

У цій справі позивачем суду надано лише договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року, витяг, свідоцтво адвоката Дворської А.Р. на представництво інтересів довірителя, статут АТ «Сенс Банк» та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, однак доказів того, що договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року складено в рамках цивільної справи про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 суду не надано, що позбавляє суд можливості оцінити розмір відшкодування.

З огляду на викладене, на підставі частини 2 статті 134 ЦПК України, якою передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 10 лютого 2026 року у справі № 336/10861/25 (провадження № 61-829ск26).

Відтак, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 1 267,52 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 24.06.2021 року за період кредитування з 24.06.2021 року по 24.06.2022 року (12 місяців) в розмірі 15 452 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 37 (тридцять сім) коп. з яких: заборгованість за тілом - 13 725 (тринадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 18 (вісімнадцять) коп.; заборгованість за відсотками - 1 727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн. 19 (дев`ятнадцять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 1 267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) грн. 52 (п`ятдесят дві) коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (ЄДРПОУ - 23494714, місцезнаходження: вул.Велика Васильківська, буд.100, м.Київ, 01000),

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар