Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії
Дата: 29 березня 2026 р.
Справа: №932/10163/25
Суддя: Дубіжанська Т. О.
Справа № 932/10163/25
Провадження № 2/204/884/26
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Жеребцової В.Д.
розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про поновлення актового запису цивільного стану, -
В С Т А Н О В И В :
24 жовтня 2025 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра з Шевченківського районного суду міста Дніпра за підсудністю надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в якій позивачка просить поновити актовий запис про укладення шлюбу та поновити актовий запис про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначає, що у 1997 році у місті Луганськ нею був укладений шлюб з ОСОБА_2 , на підставі чого нею було змінено прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 . Надалі шлюб було розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 141 від 16 березня 2006 року, та видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 16 березня 2006 року. У зв`язку з переміщенням архівів або втратою даних, записи про укладення шлюбу та його розірвання відсутні у Державному реєстрі. На підставі чого, позивачка звернулась до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 30 жовтня 2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Вирішуючи цивільний спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Спосіб захисту - це матеріально-правовий засіб примусового характеру, за допомогою якого відбувається відновлення/визнання порушеного/оспорюваного права чи законного інтересу особи.
Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
Судом встановлено, що позивачка звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про поновлення актового запису про шлюб.
Як вбачається з відповіді від 24.05.2025 року № 822/31.29-18 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що в ході перевірки за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису № 575 від 13 вересня 1997 року складений Жовтневим районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Луганськ, про укладання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 – не виявлено. Первинний актовий запис про шлюб зберігається на тимчасово окупованій території України, через що провести перевірку паперового носія не є можливим. Відповідно до правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про держану реєстрації акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрації акту цивільного стану в паспорті або в паспортному документі), або на підставі рішення суду.
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір.
Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір.
Поновлення актових записів цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої було складено актовий запис; одного з батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклевання стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються: архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державного архіву; документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану; свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо); інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України.
Дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позивачці не було відмовлено у вчинені дій щодо поновлення актових записів, більш того їй було надано перелік документів з якими необхідно звернутись для вчинення зазначених дій, проте, позивачка не звернулась до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з відповідними документами.
З огляду на викладене слід зробити висновок, що позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх прав, заявлена позивачем вимога є неналежним способом захисту, оскільки суд не є органом, який поновлює актові записи, а лише може за заявою сторони встановлювати певні факти.
Позивачка може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
При цьому суд зазначає, що виходячи з обставин цієї справи, належним способом захисту позивача буде звернення до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану з належними документами відповідно до переліку зазначеного у листі від 24.05.2025 року № 822/31.29-18 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із невірно обраним способом захисту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Оскільки у задоволені позову відмовлено повністю, то суд приходить до висновку що судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 19, 76-81, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про поновлення актового запису цивільного стану – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Дубіжанська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua