Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №212/318/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/318/26

2/212/2247/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Зіміна М.В., з участю секретаря судового засідання Пелешенко К.В., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

встановив:

06 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з останнього аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітної плати (доходів), щомісячно, але не менше ніж 25000 гривень, починаючи з дати подання позову та до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу позивач із відповідачем мають малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мешкають разом з позивачем. Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2024 року, яке набрало законної сили 25 березня 2024 року, шлюб між сторонами розірвано. Діти проживають разом з позивачем та перебувають на її повному матеріальному утриманні. Відповідач надає нерегулярну та неповну добровільну допомогу в розмірі 9000 грн на місяць, що не відповідає фактичним потребам дітей, їх віку, рівню витрат на харчування, одяг, транспорт, навчальні потреби, медичні витрати та розвиток, тому позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 09 січня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилась, в наданій суду заяві просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2024 року, яке набрало законної сили 25 березня 2024 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений 25 грудня 2012 року, розірвано.

З наданих позивачем чеків вбачається та зведеної таблиці витрат на дітей вбачаються витрати ОСОБА_1 на харчування, одяг, транспорт, навчальні потреби, медичні витрати та розвиток малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З Відповіді №2412317 від 03.03.2026 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи вбачається, що за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року ОСОБА_2 регулярно отримує виплати військовослужбовця від В/Ч НОМЕР_2 .

У частині третій статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст. 12 ЦПК України.

На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 із відповідачем ОСОБА_2 мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мешкають разом з позивачем.

Оскільки із матір`ю діти проживають постійно, відповідач надає нерегулярну добровільну допомогу, тому позивач ОСОБА_1 має правові підстави на стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, позивачем пред`явлено позовну вимоги з присудження аліментів в частці від заробітку (доходу) їх батька і у твердій грошовій сумі.

Суд зазначає, що позивач має право обрати один із двох способів присудження аліментів.

Враховуючи те, що позивачем обрано у позовній заяві такий спосіб присудження судом аліментів, як присудження аліментів в частці від заробітку (доходу) їх батька, водночас зазначено мінімальний розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд вважає за необхідне присудити аліменти в частці від заробітку (доходу) їх батька, оскільки ОСОБА_2 отримує регулярний щомісячний дохід.

В свою чергу судом не встановлено наявності у ОСОБА_2 витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати, що унеможливлює стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 25000,00 грн, яка майже буде дорівнювати щомісячному доходу відповідача за жовтень 2025 року у розмірі 28831,33 грн, або за грудень 2025 року у розмірі 28940,13 грн.

Визначаючи розмір аліментів суд виходить із встановлених обставин справи, засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та обов’язку обох батьків по утриманню дітей, а тому вважає необхідним позовні вимоги про стягнення аліментів задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності зі ст. 141 ЦПК України судовий збір в дохід держави в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 180-183 СК України, ст. ст 4, 12, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітної плати (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 січня 2026 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 02 квітня 2026 року.

Суддя: М. В. Зімін