Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №990/598/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2026 року

м. Київ

справа №990/598/25

адміністративне провадження № П/990/598/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А.,

суддів: Берназюка Я.О., Стеценка С.Г., Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №990/598/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, ДОВОДИ СТОРІН

1. 23.12.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 24.11.2025 №579/ас-25 про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами);

зобов`язати відповідача повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23;

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.12.2025 №213/зп-25 в частині:

1) не внесення до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) ОСОБА_1 (додаток №1 до рішення);

2) включення до списку переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) ОСОБА_2 ;

зобов`язати Комісію прийняти рішення щодо включення ОСОБА_1 до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) та списку переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) з урахуванням результатів повторного розгляду питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) з урахуванням висновків суду в цій справі;

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.12.2025 №639/ас-25 про внесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.

Також у позовній заяві позивач просить покласти на відповідача судові витрати у справі та підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом з тих самих підстав.

2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Стеценка С.Г., Чиркіна С.М., Шарапи В.М.

3. Верховний Суд ухвалою від 24.12.2025 відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС України в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії:

від 10.12.2025 №213/зп-25 в частині включення до списку переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), ОСОБА_2 ;

від 22.12.2025 №639/ас-25 про внесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.

Суд відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині позовних вимог про:

визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 24.11.2025 №579/ас-25 про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами);

зобов`язання відповідача повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23;

визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10.12.2025 №213/зп-25 в частині не внесення до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) ОСОБА_1 (додаток №1 до рішення);

зобов`язання Комісії прийняти рішення щодо включення ОСОБА_1 до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) та списку переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) з урахуванням результатів повторного розгляду питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) з урахуванням висновків суду в цій справі.

Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

4. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та необґрунтованістю рішення ВККС України від 24.11.2025 №579/ас-25 з підстав порушення нею прав та законних інтересів позивача щодо участі у конкурсі та отримання рекомендації на посаду судді, конституційного принципу верховенства права, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Позивач посилається на те, що оспорюване рішення Комісії, ухвалене стосовно нього за результатами проведення співбесіди у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів, згідно з яким позивача визнано таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, тягне за собою припинення участі у відповідному конкурсі та унеможливлює зайняття посади судді.

Покликаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 14.11.2024 у справі №990/139/21, від 20.03.2025 у справі №990/134/21, від 05.06.2025 у справі №990/117/24, від 04.09.2025 у справі 990/123/24, зауважує, що оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оспорюваного рішення Комісії не є втручанням у її дискреційні повноваження і Суд має перевірити висновки Комісії, викладені в оспорюваних позивачем рішеннях, на предмет їх об`єктивності, обґрунтованості та пропорційності між виявленими порушеннями, легітимною метою та наслідками відповідного втручання у приватне життя, оскільки, на думку позивача, це є ключовими питаннями цього спору.

Позивач вважає, що оспорюване рішення Комісії є необґрунтованим, оскільки підставою для його прийняття слугували встановлені Комісією обставини на підставі висновку Громадської ради доброчесності щодо образливих висловлювань позивача на адресу інших осіб, які позивач вважає такими, що не є лайливим або нецензурним, а є усталеним фразеологізмом, який зустрічається навіть в творах шкільної програми з літератури.

Також позивач зазначає, що з моменту такого емоційного висловлювання на адресу третіх осіб минуло понад 10 років.

Позивач покликається на невмотивованість оспорюваного рішення з тих підстав, що воно не містить пояснень, чому відповідач оцінив наведений факт таким чином, що призначення на посаду судді підірве суспільну довіру до суду. Зауважує про необґрунтованість оскаржуваного рішення з підстав неврахування всіх обставин, зокрема, що вислів є усталеним фразеологізмом, вжитий поза межами здійснення професійної діяльності та з моменту якого пройшло понад 10 років.

Вважає, що оскаржуване рішення відповідача безпосередньо зачіпає право позивача на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) в аспекті доступу до обраної професії та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру. Втручання у право на повагу до приватного життя є таким, що порушує статтю 8 Конвенції, якщо воно не є виправданим за пунктом 2 цієї статті як таке, що було здійснене згідно із законом, переслідує одну або декілька законних цілей, перелічених у ньому, і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Позивач зазначає, що ефективним способом захисту його порушеного права є продовження участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді Чернігівського апеляційного суду, оскільки, на його думку він мав займати 21 місце в рейтингу на зайняття цієї посади.

5. Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Відповідач у відзиві посилається на те, що повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо перевірки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики визначені статтями 69, 79, 79-3, 87 Закону №1402-VIII.

Відповідач доводить, що оцінка відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики належить до дискреційних повноважень ВККС України, яка є колегіальним органом і вирішує це питання шляхом голосування.

Відповідач вважає, що ним правомірно прийнято оспорюване рішення відповідно до його дискреційних повноважень, в межах, порядку та у спосіб, визначених Законом №1402-VIII, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженим рішенням ВККС України від 22.01.2025 №20/зп-25 (далі - Положення №20/зп-25) та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 19.10.2023 №119/зп-23.

Комісія доводить обґрунтованість, правомірність і вмотивованість оспорюваного рішення та зазначає, що Комісія, розглянувши на пленарному засіданні висновок Громадської ради доброчесності щодо невідповідності позивача, кандидата на посаду судді, критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт 2 пункту 17 Єдиних показників доброчесності), перевірила і узагальнила надану ОСОБА_1 інформацію, та дійшла обґрунтованого висновку, що з боку позивача мали місце дії, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики в контексті неухильного дотримання кандидатом на посаду судді професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки. Комісія вважає оспорюване рішення вмотивованим, ухваленим в межах дискреційних повноважень Комісії у пленарному складі, в межах процедури, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону №1402-VIII, шляхом дослідження досьє, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, голосувань під час закритого обговорення відповідних показників.

Також, Комісія зауважила, що нормативно-правові акти, що регулюють спірні правовідносини, не гарантують призначення на посаду судді, а надають право взяти участь у відповідному конкурсному відборі. Непроходження особою одного з етапів цього відбору (припинення участі у конкурсі) не створює негативних наслідків для кар`єри такої особи, вона не позбавляється посади, яку займала на момент проходження конкурсу, не припиняє здійснювати діяльність, яку на той час здійснювала, та не має перешкод для того, щоб взяти участь у конкурсі на посаду судді у майбутньому.

6. Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити.

7. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд заслухав пояснення позивача, представника відповідача, дослідив матеріали справи та встановив таке.

8. Комісія рішенням від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс).

9. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону №1402-VIII, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснення правосуддя у відповідному суді.

10. Комісія рішенням від 04.03.2024 №1/ас-24 допустила ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

11. Комісія рішеннями від 11.09.2024 №270/зп-24 (зі змінами) та від 09.12.2024 №316/ас-24 призначила кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), та визначила черговість етапів його проведення (перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

12. Комісія рішенням від 16.10.2024 №319/зп-24 затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) в межах Конкурсу. Комісія цим рішенням допустила ОСОБА_1 до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.

13. Рішенням Комісії від 13.01.2025 №9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація). Цим рішенням допущено до виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) 410 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, зокрема ОСОБА_1 .

14. Комісія рішенням від 17.04.2025 №89/зп-25 затвердила: декодовані результати практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами); загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу. До другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема, ОСОБА_1 .

15. ОСОБА_1 отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23: за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрав 142 бала; за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, ОСОБА_1 набрав 45,50 бала; за результатами виконання практичного завдання ОСОБА_1 набрав 126 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетенції складає 353,50 балів.

16. ОСОБА_1 не складав іспит на знання історії української державності в силу положень пункту 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, однак успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання. Комісія до загального результату іспиту додала 40 балів відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 №185/зп-24 (далі - Положення №185/зп-24).

17. Комісія рішенням від 28.04.2025 №92/зп-25 встановила, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії №1.

18. До Комісії 14.05.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про намір претендувати на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.

19. Комісія в межах повноважень та на виконання вимог статті 75 Закону №1402-VIII, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції», надіслала запити до уповноважених державних органів з метою перевірки відомостей стосовно кандидата щодо його відповідності вимогам, визначеним Законом, та достовірності поданих документів.

Отримані відповіді від уповноважених державних органів (результати спеціальної перевірки) Комісія у складі колегії врахувала при ухваленні рішення від 23.10.2025 №518/ас-25 за результатами кваліфікаційного оцінювання.

У відповідь на лист Комісії від 26.05.2025 №21-4281/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, кандидат на посаду судді Чернігівського апеляційного суду ОСОБА_1 09.06.2025 надіслав до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

20. 14.10.2025 на адресу Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) від 13.10.2025 про невідповідність кандидата ОСОБА_1 на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

З метою сприяння своєчасному ознайомленню із висновком ГРД Комісією 14.10.2025 надіслано кандидату надіслано висновок ГРД та запропоновано надати пояснення та копії підтверджуючих документів за наявності, які доповнюють, спростовують або уточнюють викладену у висновку ГРД Інформацію.

22.10.2025 на адресу Комісії надійшли пояснення кандидата на посаду судді Чернігівського апеляційного суду ОСОБА_1 щодо обставин викладених у рішенні.

Під час підготовки до співбесіди членом Комісії-доповідачем надіслано запит до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області щодо випадків надходження скарг та притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ОСОБА_1 .

21. 23.10.2025 Комісією у складі колегії №1 проведено співбесіду з кандидатом ОСОБА_1 , під час якої обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

22. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критерієм особистої компетентності, становить 41,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критерієм соціальної компетентності, становить 45,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

За результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий кандидатом за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики і доброчесності.

23. Рішенням Комісії у складі колегії №1 від 23.10.2025 № 518/ас-25 визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрав 710,84 бала. Вказаним рішенням питання про підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винесено на розгляд Комісії у пленарному складі.

24. 24.11.2025 Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом, за результатами якої рішенням Комісії № 579/ас-25 визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

25. Не погоджуючись із цим рішенням Комісії, позивач звернувся до суду.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

27. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 79 Закону №1402-VIII (у редакції, чинній до 30.12.2023) конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та Положення про проведення конкурсу.

28. Відповідно до частин третьої-п`ятої цієї статті для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті і веб-порталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніше як за місяць до дня проведення конкурсу. Загальний порядок подання заяви для участі у конкурсі та умови його проведення визначаються Вищою кваліфікаційною комісією України. Інформація про подання заяви для участі у конкурсі на заміщення конкретної вакантної посади судді оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

29. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» від 09.12.2023 №3511-ІХ (далі - Закон №3511-ІХ) внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема викладено в новій редакції Розділ ІV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення». Цей Закон набрав чинності 30.12.2023.

30. Відповідно до пункту 57 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри».

31. На момент набрання чинності Закону №3511-ІХ конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 був на етапі подання документів особами, які виявили бажання взяти участь у ньому, відтак його продовження та завершення повинно відбуватися за правилами, визначеними Законом №1402-VIII, в редакції, чинній з 30.12.2023.

32. Статтею 79 Закону №1402-VIII установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

33. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.11.2016 №141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.02.2024 №72/зп-24) (далі - Положення про проведення конкурсу).

34. Пунктами 1.3, 1.5 Положення про проведення конкурсу визначено, що принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини. Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону №1402-VIII.

35. За змістом Положення про проведення конкурсу співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов`язковому обговоренню з суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

36. Суддя (кандидат на посаду судді) до проведення співбесіди має право: знайомитися з матеріалами досьє не пізніше ніж за десять робочих днів до проведення співбесіди, крім випадку проведення кваліфікаційного оцінювання за рішенням Комісії у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення; надавати документи (завірені копії документів) чи іншу інформацію, яка дорівнює, спростовує чи уточнює дані, що містяться у досьє; надати свої пояснення, зокрема у письмовому вигляді. Письмові пояснення надаються суддею (кандидатом на посаду судді) не пізніше п`яти робочих днів з дня ознайомлення з матеріалами досьє. Усні пояснення надаються суддею під час проведення співбесіди.

Суддя (кандидат на посаду судді), який проходить кваліфікаційне оцінювання, під час співбесіди має право надавати пояснення з питань, пов`язаних з проходженням іспиту, та інформації і документів, що містяться у його досьє, надавати коментарі, документи та інформацію за розділами досьє. Члени Комісії мають право ставити судді (кандидату на посаду судді) запитання щодо оголошених під час доповіді показників, самостійно знайомитися з досьє, ставити запитання доповідачу, порушувати перед Комісією питання, які виникли під час ознайомлення з досьє.

Подібний за своїм змістом порядок проведення співбесіди в подальшому і був закріплений у новій редакції цього Положення.

37. Частиною другою статті 79-3 Закону №1402-VIII визначено, що в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

38. Наведені норми визначають, що необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

39. Статтею 83 Закону №1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, спеціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

40. Відповідно до частини 9 статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

41. Положення цієї норми не визначають критеріїв, які б надавали можливість чітко кваліфікувати невідповідність кандидата критерію доброчесності. Це означає, що, з одного боку, Комісія наділена досить широкою свободою розсуду під час оцінки кандидата на посаду судді критеріям доброчесності, з іншого - нормативна невизначеність (неврегульованість) цього питання, тобто відсутність чітких зрозумілих для кожного учасника орієнтирів, покладає на Комісію обов`язок належно мотивувати її висновки, якщо вона вважатиме, що допущене кандидатом порушення є істотним і породжує обґрунтований сумнів у його доброчесності, а отже свідчить про невідповідність вимогам кандидата на посаду судді.

42. Визначені законом етапи добору, конкурсу та призначення на посаду судді покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом №1402-VIII вимогам, зокрема, критеріям доброчесності та професійної етики, Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з призначенням кандидата на посаду судді. Ці заходи об`єднані метою забезпечити авторитет та довіру до судової влади, які формуються залежно від персонального складу осіб, що призначаються на посади суддів.

43. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема від 10.11.2022 у справі №9901/355/21, від 30.05.2024 у справі №990/3/24, неодноразово зазначала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

Доброчесність - це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об`єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов`язків та здійсненні правосуддя.

44. Вимоги до професійної етики судді визначені Кодексом суддівської етики, затвердженим ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, та Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №1006/23.

45. З огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на заняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція.

46. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22.01.2025 №20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення про кваліфікаційне оцінювання).

Пунктами 1.3-1.4 цього Положення передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критерієм компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об`єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидата на посаду судді.

47. Відповідно до статті 85 Закону №1402-VIII та пунктів 2.1-2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетенції є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

48. Частинами 1-3 статті 79-5 Закону №1402-VIII встановлено, що після визначення переможця конкурсу Комісія на своєму засіданні проводить з ним співбесіду.

За результатами співбесіди Комісія ухвалює: (1) рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді; (2) рішення про рекомендацію про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).

Комісія ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики. У такому разі переможцем конкурсу визначається наступний у рейтингу кандидат.

Зазначена норма чітко вказує на те, що підставами для рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді є обґрунтовані сумніви щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

49. Відповідно до частини першої статті 88 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев`ятьма голосами.

50. Пунктом 6.54 розділу 6 «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення передбачено, що розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані Громадською радою доброчесності, здійснюється в порядку, визначеному Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

51. Відповідно до пункту 120 параграфу 9 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 №81/зп-16 (в редакції рішення Комісії від 19.10.2023 №119/зп-23, зі змінами) (далі - Регламент), висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з абзацом першим пункту 124 параграфу 9 розділу ІІ Регламенту рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку Громадської ради доброчесності, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону №1402-VIII.

Відповідно до пункту 126 параграфу 9 розділу ІІ Регламенту у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону №1402-VIII, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом; висновок Громадської ради доброчесності, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.

Пунктом 128 параграфу 9 розділу ІІ Регламенту передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону №1402-VIII, Комісія ухвалює одне з таких рішень: про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді); про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади).

52. Відповідно до пунктів 2.13 - 2.17 Положення про кваліфікаційне оцінювання відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність та дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

Показники, визначені пунктами 2.4, 2.8, 2.13 цього Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди.

Для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.

У разі, якщо інформація (відомості, дані) стосовно судді (кандидата на посаду судді) стала відома під час проведення співбесіди, така інформація (відомості, дані), якщо це можливо, невідкладно долучається членом Комісії - доповідачем до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та досліджується для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

53. Згідно з пунктами 5.9.-5.13. Положення про кваліфікаційне оцінювання Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з`ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

54. Частиною другою статті 88 Закону №1402-VIII передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: (1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; (2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; (3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; (4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків (частина третя статті 88 Закону № 1402-VІІІ).

55. Згідно із частиною четвертою статті 101 Закону №1402-VIII палати та колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюють свої рішення від імені Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зазначаючи склад палати чи колегії, який розглядав конкретну справу.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні (частина п`ята статті 101 Закону №1402-VIII).

56. Цитованими нормами Закону №1402-VIII визначено повноваження Комісії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді у межах конкурсу на заняття вакантної посади судді в апеляційному суді. Порядок проведення оцінювання визначено Законом №1402-VIII, яким також передбачено затвердження Регламенту та Положення.

Особливість спірних правовідносин зумовлена тим, що у межах передбаченої Законом №1402-VIII процедури проведення кваліфікаційного оцінювання, Регламентом та Положенням унормовано порядок ухвалення остаточного рішення Комісії про підтвердження або не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ГРД про те, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності. Вирішення зазначеного питання здійснюється Комісією у пленарному складі і не залежить від наданої Комісією у складі колегії оцінки критеріїв кандидата у кількісному виразі.

57. Предметом спору є рішення Комісії у пленарному складі від 24.11.2025 №579/ас-25 про визнання ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Межі оскарження цього рішення опосередковано незгодою позивача з висновками Комісії у пленарному складі щодо констатації обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики, зумовленого обставинами, які свідчать про недотримання кандидатом етичних норм, а саме, факту образливих висловлювань на адресу інших осіб.

У решті надана відповідачем оцінка відповідності позивача критеріям професійної, особистої та соціальної компетентності не є спірною та не ставиться під сумнів в межах цієї справи. На цьому зауважив і позивач у позовній заяві.

58. Щодо підстав оскарження, то з-поміж визначених положеннями частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII підстав оскарження рішення ВККС, позивач не порушує питання про його протиправність з мотивів, передбачених пунктами 1- 3 названої правової норми і Суд не встановив обставин чи підстав для його скасування із цих міркувань.

Ключові аргументи позивача перебувають у площині незгоди з обґрунтованістю спірного рішення, отже, межі судової оцінки визначені його дослідженням на предмет умотивованості у значенні, вжитому в пункті 4 частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII.

59. За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

60. У цьому аспекті Суд наголошує, що судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, зокрема, чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо.

61. При цьому, якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному з визначених у частині другій статті 2 КАС України критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

62. ВККС є уповноваженим суб`єктом з питань проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді та прийняття рішення за його результатами, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України.

63. Верховний Суд у своїй практиці послідовно відстоює позицію, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою.

При цьому, в процесі прийняття рішення на підставі дискреції мають бути враховані фактичні обставини, які супроводжують цей процес. У разі якщо відповідний орган користується своїм дискреційним повноваженням, він не повинен допускати помилок при констатації юридичних фактів. Помилки в оцінці фактичних обставин, неправильні розрахунки, проведені ним, - все це може викликати незаконність (протиправність) прийнятого на підставі дискреції рішення. Подібні наслідки викликають також і випадки, коли під час прийняття акта на підставі дискреції адміністративний орган допускає очевидні прорахунки в оцінках. Очевидна та своєчасно не виправлена помилка уповноваженого адміністративного органу щодо фактичних обставин при прийнятті рішення на підставі дискреції також може свідчити про наявність ознак зловживання владою.

64. Поряд з наведеним, Велика Палата Верховного Суду неодноразово (зокрема, у постановах від 20.03.2025 у справі №990/85/24, від 28.11.2024 у справі №990/92/24) наголошувала, що наділення ВККС свободою розсуду під час оцінки кандидата на посаду судді на відповідність критеріям доброчесності не означає, що такий розсуд не має меж. У всякому випадку межа розсуду виключає свавільність дій та використання наданих повноважень не з легітимною метою, тобто не з метою, задля досягнення якої повноваження надані. Іншими словами, процедура оцінювання кандидата повинна бути правовою.

65. Наведене дає підстави стверджувати, що межі дискреції Комісії у конкурсній процедурі на посаду судді апеляційного суду, зокрема і ухвалення рішення в пленарному складі за результатами розгляду питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя в апеляційному суді, не можуть бути необмеженими та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією питання про надання чи відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді, як і ухвалене за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілими як кандидатам на посаду судді, питання про рекомендування яких на посаду судді розглядалося Комісією, так і незалежному сторонньому спостерігачу.

Обсяг і ступінь мотивації рішення залежать від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку мають демонструвати, приміром, що доводи / пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги, і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала відповідність цього кандидата критеріям особистої, соціальної компетенції, доброчесності чи професійної етики.

66. При цьому, частиною першою статті 88 та частиною п`ятою статті 101 Закону №1402-VIII прямо передбачено обов`язок Комісії мотивувати рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді)

67. З огляду на викладене Суд вважає, що вмотивоване рішення Комісії про визнання особи такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному суді за критерієм доброчесності і професійної етики, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а має забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав для такого висновку.

68. Відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими у цій статті й інших законах, зокрема у Законі №1402-VIII. Водночас оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оспорюваного рішення ВККС не є втручанням у її дискреційні повноваження.

Отже, відповідаючи на порушені в позовній заяві питання, Суд має перевірити викладені в оспорюваному рішенні висновки ВККС на предмет їхньої об`єктивності та обґрунтованості, оскільки це є ключовим питанням правового спору в розглядуваній справі.

69. Суд не заперечує, що ВККС відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі будь-яких підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі засумніватися у відповідності кандидата на посаду судді критеріям та умовам, за яких можливе внесення подання про призначення на посаду судді.

70. З оцінки основних правил та мети положень статті 79-5 Закону № 1402-VIII можна презюмувати, що ці підстави повинні бути об`єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об`єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

71. Велика Палата Верховного Суду, неодноразово, зокрема у постанові від 14.11.2024 у справі №990/71/24, вкотре зазначила, що ВККС відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі будь-яких підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі засумніватися у відповідності кандидата на посаду судді критеріям та умовам, за яких можливе внесення рекомендації про призначення на посаду судді.

Проте нормативне визначення підстав оскарження рішення ВККС щодо кандидата на посаду судді і, зокрема, те, що рішення не містить посилання на визначені законом підстави відмови у внесенні рекомендації для призначення судді на посаду або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, не означає, що підстави відмови внести рекомендацію на посаду судді можуть бути формальними, номінальними чи декларативними тощо. Їх треба розуміти так, що вони міститимуть у собі змістовну, якісну інформацію про персону претендента на цю посаду, про її життєдіяльність, морально-етичну поведінку, репутацію тощо.

72. Межі дискреції ВККС щодо вирішення питання про внесення рекомендацій до Вищої ради правосуддя про призначення кандидата на посаду судді не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією цього питання, як і ухвалене за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілим як кандидату на посаду судді, стосовно якого розглядалося питання, так і незалежному сторонньому спостерігачеві.

Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи/пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги, і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала цього кандидата.

73. Суд установив, що позивач успішно пройшов перший етап конкурсу «Складання кваліфікаційного іспиту» та підтвердив відповідність критерію професійної компетенції.

Спірним у цій справі є висновки Комісії, сформульовані на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами дослідження особистої та соціальної компетентності і критерію доброчесності та професійної етики.

74. Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону №1402-VIII суддя зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

75. Згідно зі статтями 1-3 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

76. 17.12.2024 Вища рада правосуддя рішенням №3659/0/15-24 затвердила Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення критеріїв доброчесності та професійної етики, однакових принципів їх застосування всіма суб`єктами оцінювання.

77. Відповідно до пункту 14 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам: незалежність; неупередженість; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; чесність; сумлінність; непідкупність; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

78. Пунктом 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) визначено, що чесність - це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: 1) завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов`язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; 2) надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв`язків судді (декларації родинних зв`язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; 3) надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації; 4) під час досягнення професійних цілей та успіхів дотримувався етичних принципів щодо себе чи членів своєї сім`ї; 5) під час набуття права на об`єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов`язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду; 6) в особистому та професійному житті поводився так, щоб його поведінка на думку звичайної розсудливої людини була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки; 7) докладає зусиль для того, щоб члени його сім`ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

79. Як убачається зі змісту рішення від 24.11.2025 №579/ас-25, під час закритого обговорення «ЗА» підтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді проголосувало шість членів Комісії, «ПРОТИ» проголосувало сім членів Комісії, внаслідок чого Комісія вирішила визнати ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Комісія в пленарному складі мотивувала наявність обґрунтованого сумніву у відповідності позивача критерію доброчесності і професійної етики як вирішальної підстави визнання його таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, з підстав того, що з боку ОСОБА_1 мали місце дії, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики в контексті неухильного дотримання кандидатом на посаду судді професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки (показник «Дотримання етичних норм бездоганна поведінка у професійної діяльності та особистому житті»).

До таких висновків Комісія прийшла за результатами співбесіди, проведеної Комісією в пленарному складі 24.11.2025.

80. На засіданні Комісії (https://www.youtube.com/watch?v=m1xSAXSqhuA - 45:21 - 1:34:51) було розглянуто висновок ГРД від 13.10.2025 про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, зокрема значну увагу було надано обставинам, викладеним у пункті 2 висновку ГРД, які можуть свідчити про недотримання кандидатом етичних норм, а саме, факту образливих висловлювань на адресу інших осіб.

81. В пункті 2 висновку ГРД зазначила, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт 2 пункту 17 Єдиних показників доброчесності).

82. З цього приводу ГРД зазначила, що кандидат не дотримувався етичних норм, допускав поведінку, яка могла викликати обґрунтований сумнів щодо здатності ним виконувати свої обов`язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно, зокрема, ображав інших осіб, допускав неетичне спілкування. Зокрема у 2017 та 2019 роках, ГРД ухвалювала висновки про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики. У вказаних висновках був висвітлений факт образливих висловлювань кандидата на адресу інших осіб та недотримання стандартів етичного спілкування. ОСОБА_1 неодноразово у соціальній мережі «Facebook» залишав коментарі непристойного характеру та демонстрував вороже ставлення до представників журналістської спільноти. Крім того, під час виконання повноважень депутата Кременчуцької міської ради, за твердженням журналістів, він використовував у публічних дискусіях висловлювання, які можуть бути оцінені як такі, що мають ознаки сексизму. Зокрема, під час дискусії з секретарем земельної комісії міської ради кандидат ужив вислів «як баба базарна!», про що повідомлялося у статті місцевого видання «Телеграф». Вказала також на публічну критику кандидатом рішень ГРД щодо нього у 2017, 2019 роках.

83. Комісія перевірила і узагальнила надану ОСОБА_1 інформацію стосовно пункту 2 висновку ГРД та зауважила, що авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів. Однак з боку позивача мали місце дії, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики в контексті неухильного дотримання кандидатом на посаду судді професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки.

84. Під час співбесіди позивач підтвердив зазначений факт та повідомив, що він дійсно допустив образливе висловлювання в грудні 2015 року як голова постійної депутатської комісії Кременчуцької міської ради під час проведення зазначеного засідання на адресу іншого депутата цієї ради.

85. У судовому засіданні позивач також підтвердив наведене і зазначив, що з того часу вже минуло 10 років і за цей час він виправився і за ці 10 років він жодного разу не допускав будь-які образливі висловлювання на адресу інших осіб. Наполягав на тому, що його вислів «баба базарна» на адресу інших осіб є оціночним судженням, яке мало місце щодо критичної оцінки факту, який дійсно мав місце щодо дій публічної особи, і межі критики дій якої є істотно ширшими, ніж межі висловів в залах судових засідань або приватному житті. Позивач доводить, що сесія міської ради тривала біля восьми годин і інша особа (депутатка), яка перебувала на засіданні сесії міської ради, постійно перебивала його, заважала йому вести засідання, що його спровокувало на вислів «баба базарна» і цей вираз був вжитий ним саме в усталеному значенні. Покликався на те, що істотний строк минув з моменту відповідної події, за цей час він виправився і ці обставини не можуть свідчити про наявність сумнівів щодо його етичної поведінки.

86. Також позивач у судовому засіданні звернув увагу на те, що ці обставини вже розглядалися Комісією під час проведення минулого конкурсу на посаду судді і вважає, що ця обставина не може вдруге бути підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя.

87. У вимірі спірних правовідносин прикметним у цьому зв`язку є те, що зі спірного рішення достеменно не зрозуміло, якому саме критерію професійної етики, відповідно до частини дев`ятої статті 69 Закону № 1402-VIII, не відповідає позивач.

Зі змісту спірного рішення та пояснень відповідача можна зрозуміти, що Комісія сумнівається у відповідності кандидатури позивача на посаду судді критерію професійної етики і цей висновок основується на тому, що в позивач у грудні 2015 року під час дискусії з секретарем земельної комісії міської ради кандидат ужив вислів «як баба базарна!», про що повідомлялося у статті місцевого видання «Телеграф». Інших підстав невідповідності позивача критерію доброчесності, наявності обґрунтованих сумнівів у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді, Комісія не наводить.

88. Під час судового засідання Комісія підтвердила, що інших підстав окрім висловлювання десятирічної давності для прийняття оспорюваного рішення Комісії у визначеній позивачем частині, не було. Інших випадків недотримання позивачем етичних норм, які могли викликати обґрунтований сумнів щодо здатності позивачем виконувати свої обов`язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно, Комісією не встановлено.

89. Під час судового засідання 12.03.2026 Суд запропонував відповідачу протягом тижня надати додаткові письмові пояснення щодо обґрунтування підстав прийняття ним оспорюваного рішення. Однак відповідач своїм правом не скористався, у встановлений Судом строк додаткових пояснень не надав.

90. У спірному рішенні відсутній аналіз всіх обставин у сукупності та рішення прийнято лише на підставі вибіркових матеріалів без здійснення аналізу.

В обсязі з`ясованих обставин цієї справи колегія суддів не може погодитися з тим, що висловлений у спірному рішенні висновок ВККС має належне обґрунтування, а головне підстави, які у своїй сукупності могли спонукати до нього.

З`ясовані обставини у своїй сукупності мали б бути висвітлені у рішенні за наслідками співбесіди й слугувати основою для відповідних мотивів та висновків.

91. З тих самих мотивів непереконливими видаються висновки ВККС про невідповідність позивача критерію професійної етики.

92. Суд наголошує на тому, що обґрунтованість рішення передбачає належну його аргументацію, яка охоплює з`ясування обставин, які мають значення для ухвалення цього рішення. У сукупності це все надає рішенню якості вмотивованого, тобто такого, яке дозволяє з достатньою чіткістю розуміти, чим керувався суб`єкт, що його ухвалив.

93. З тексту оспорюваного рішення випливає, що Комісія фактично обмежилась лише посиланням на висновок ГРД з констатацією факту образливих висловлювань загальною тезою про підрив довіри до суду. У цьому рішенні відсутні висновки ВККС, у чому саме ці висловлювання становлять обґрунтований сумнів у доброчесності і професійній етиці позивача. ВККС у своєму рішенні не вмотивувала, чому поведінка 10-річної давності є достатньою для висновку Комісії про невідповідність позивача критерію доброчесності та професійної етики. Комісія у пленарному складі фактично не пояснила, чому за отримання високих балів позивача за критерієм особистої компетентності, соціальної компетентності, доброчесності і етики зробила протилежний висновок. Комісія не пояснила, чому один факт негативного висловлювання на адресу іншої особи десятирічної давнини переважив всю оцінку за іншими критеріями оцінювання.

94. Із цієї позиції покликання Комісії у спірному рішенні на один факт висловлювання на адресу третьої особи десятирічної давнини, а також аргументи, які наведені у цьому зв`язку, у своїй сукупності не розкрили обставин, які вказують саме на невідповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики. Обсяг і зміст висловлених у спірному рішенні тверджень у зіставленні з фактами, які зацікавили Комісію під час співбесіди, недостатні для того, щоби вважати обґрунтованим висновок про невідповідність кандидатури позивача критерію доброчесності та професійної етики, як однієї з умов, з якою пов`язується доступ до посади судді.

95. Зі змісту спірного рішення убачається, що воно не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та обґрунтовані мотиви його прийняття, в оспорюваному рішенні міститься лише посилання на невідповідність позивача критерію професійної етики без зазначення мотивів, яким чином позивач дійшов таких висновків, які саме правові норми або критерії відповідності було порушено позивачем під час проходження конкурсу. В оспорюваному рішенні відповідач не зазначив, за якими критеріями було встановлено невідповідність позивача критерію професійної етики.

96. Оцінюючи в сукупності зазначені факти та обставини, Верховний Суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про невідповідність позивача критерію професійної етики. Оцінка кандидата на посаду судді за критеріями професійної етики та доброчесності, що міститься в оскаржуваному рішенні, не відображає рівень цих характеристик, не містить висновку, щодо якої саме складової критерію професійної етики у Комісії виникли обґрунтовані сумніви і чим вони мотивовані.

97. Висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, про невідповідність критерію професійної етики, не можуть свідчити про наявність сумнівів щодо відповідності позивача критерію професійної етики.

98. Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи критерії доброчесності, у постанові від 10.11.2022 у справі № 9901/355/21 дійшла висновку, що з оцінки основних правил та мети положень пункту 1 частини дев`ятнадцятої статті 79 Закону №1402-VIII можна презюмувати, що ці підстави повинні бути об`єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або повинні містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням.

Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об`єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади. Інакше кажучи, це мають бути фактори, які не відповідають неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, не схвалюються на колективно підсвідомому рівні більшістю суспільства, практична реалізація яких (доброчесності чи професійної етики) забезпечується громадським осудом.

99. Зі спірного рішення та матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для прийняття оспорюваного рішення є висновки відповідача про неетичне висловлювання позивача 10-річної давнини. Це питання розглядалось раніше Вищою кваліфікаційною комісією суддів України під час проведення співбесіди з позивачем за наслідками його участі у доборі на посаду судді місцевого суду у 2017 році.

100. Важливою є також позиція Верховного Суду щодо критеріїв відбору, що мають безпосереднє відношення до критеріїв доброчесності і професійної етики, зокрема, що у процедурі добору Вища кваліфікаційна комісія суддів України має дотримуватися настанови, що кожен з претендентів на посаду судді гідний її обійняти, бо в іншому разі негативне для кандидата рішення можливе тільки тоді, коли на заваді цьому стають об`єктивні чинники, які унеможливлюють ухвалення позитивного для претендента рішення.

Зазначенні цінності не повинні бути та/або виглядати надуманими, надмірно формальними, гаданими (голослівними), упередженими, дискримінаційними, відверто несправедливими чи свавільними або такими, що не відповідають меті добору, бути прихованими (завуальованими), ситуативними, несподіваними і неочікуваними для кандидата, або використаними проти кандидата без попереднього отримання від нього пояснення про їхнє значення й умови виникнення.

101. Суд вважає передчасним висновок Комісії про невідповідність ОСОБА_1 критерію професійної етики, й тому ухвалене за результатами співбесіди спірне рішення не може вважатися обґрунтованим та вмотивованим, як того вимагають приписи частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII, у зв`язку із чим це рішення підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини третьої статті 88 згаданого Закону.

102. Відсутність аналізу всіх обставин у сукупності та прийняття рішення лише на підставі вибіркових матеріалів без здійснення їх аналізу, також свідчить про недотримання відповідачем критерію обґрунтованості рішення, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України.

На порушення вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення.

103. За таких обставин, дослідивши матеріали справи, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, надавши оцінку всім доводам і аргументам учасників справи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 24.11.2025 №579/ас-25 про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами).

104. Стосовно вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10.12.2025 №213/зп-25 в частині не внесення до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) ОСОБА_1. (додаток №1 до рішення) та зобов`язання Комісії прийняти рішення щодо включення ОСОБА_1 до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) та списку переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) з урахуванням результатів повторного розгляду питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) з урахуванням висновків суду в цій справі, Верховний Суд зазначає таке.

Адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Під дискреційним повноваженням розуміють такі повноваження, які надають певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Як зазначалось вище, ВККС за результатами проведення оцінювання ухвалює відповідне рішення.

Саме до дискреційних повноважень ВККС належить прийняття рішення за результатами проведення оцінювання.

105. За змістом абзацу другого частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

106. Ураховуючи закріплене законодавцем у пункті 2 частини другої статті 245 КАС України положення, яке надає можливість суду визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт, виконуючи обов`язок дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права, - колегія суддів уважає за можливе для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача задовольнити позов у цій частині заявлених вимог шляхом зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23.

107. Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

108. Верховний Суд, розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 24.11.2025 №579/ас-25 про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) та зобов`язання відповідача повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23.

109. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2906,88 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 23.12.2025 №0441-5733-4695-8141.

З огляду на обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , Суд вбачає за необхідне присудити на її користь понесені ним судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 2906,88 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Керуючись статтями 22, 241-246, 250, 255, 266, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24.11.2025 №579/ас-25 про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами).

Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (код ЄДРПОУ 37316378, 03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 2906,88 грн (дві тисячі дев`ятсот шість гривень 88 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя С.М. Чиркін

Суддя В.М. Шарапа