Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №Н/240/2404/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року

м. Київ

справа № Н/240/2404/23

адміністративне провадження № К/990/50831/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року (головуючий суддя Семенюк М.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року (головуючий суддя Сушко О.О., судді Мацький Є.М., Залімський І.Г.)

у справі №Н/240/2404/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ у Житомирській області, відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті з 01 січня 2023 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII);

- зобов`язати відповідача здійснити з 01 січня 2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-XII, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 01 січня календарного року.

2. Житомирський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 01 травня 2023 року позов задовольнив.

Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті з 01 січня 2023 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону № 796-XII.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 січня 2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 , підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, у розмірі два прожиткових мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

3. В подальшому до суду першої інстанції надійшла заява відповідача про перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі № 240/2404/23 за нововиявленими обставинами.

3.1. Заява була мотивована тим, що однією з основних умов для визначення права особи на встановлення підвищення до пенсії на умовах частини другої статті 39 Закону №796 є підтвердження факту проживання цієї особи на територіях радіоактивного забруднення; позивач в додатках до матеріалів позовної заяви стверджував, що адресою місця проживання є АДРЕСА_1 ; після закінчення розгляду цієї справи були виявлені обставини, які свідчать про надання позивачем недостовірних відомостей про місце свого проживання, які привели до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення; на розгляді Овруцького районного суду Житомирської області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 лютого 2025 року за №12025065500000041 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України; згідно з ухвалою від 09 червня 2025 року у справі № 286/976/25 (отримано Головним управлінням за вх.№ 44682/7 від 12 червня 2025 року) було встановлено, що, у ОСОБА_1 , яка будучи обізнаною у положеннях законодавства щодо підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону № 796-XII, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном (грошовими коштами Державного бюджету України) шляхом обману; реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 здійснила реєстрацію свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про що останній видано витяг з реєстру територіальної громади номер 2022/001994387; при цьому ОСОБА_1 за вказаним місцем фактично не проживала, а фактично проживала за адресою АДРЕСА_2 , яке відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету міністрів Української PCP від 27 липня 1991 року № 106 не входить до населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, згідно із заявою за нововиявленими обставинами відповідач (заявник) вважав, що позивачка станом на 01 січня 2023 року не проживала на території радіоактивного забруднення за адресою: АДРЕСА_1 , про що не було відомо відповідачу на момент прийняття рішення.

4. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 серпня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, у задоволенні заяви відмовив.

4.1 Мотивуючи відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначив, що на час розгляду справи № 240/2404/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області могло знати про таку обставину, як проживання/непроживання позивача на території зони гарантованого добровільного відселення, враховуючи права, які надані йому підпунктами 2, 5, 6, 7, 8, 17 пункту 6 Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2).

Враховуючи, що істотні для справи обставини, на які посилається в заяві відповідач, були встановлені судом та могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, суд вважав, що немає підстав для скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі № 240/2404/23.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, ухвалити нову постанову, якою заяву пенсійного органу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі слугувало порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (статей 361-363 КАС України).

5.2. Крім того, відповідач у касаційній скарзі, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі №904/10956/16, від 26 грудня 2022 року у справі № 460/801/20, від 25 квітня 2019 року у справі № 593/283/17, у справі № 826/13811/16 від 21 січня 2021 року, у справі № 826/20239/16 від 03 лютого 2021 року.

5.3. На переконання скаржника, ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 09 червня 2025 року встановлені преюдиційні обставини - факт непроживання за адресою реєстрації, однак судами першої та апеляційної інстанцій цього не враховано.

6. Позивачка хоч і отримала ухвалу про відкриття касаційного провадження разом із касаційною скаргою 05 лютого 2026 року, проте відзив на касаційну скаргу не направила.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржуваних рішень, виходить із такого.

9. Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

10. Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

11. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

12. Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

13. Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

14. Водночас в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

15. Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

16. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

17. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

18. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

19. У цій справі заявник в якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами фактично вказує наявність ухвали Овруцького районного суду Житомирської області від 09 червня 2025 року, якою встановлено, що реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 здійснила реєстрацію свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про що останній видано витяг з реєстру територіальної громади номер 2022/001994387. При цьому ОСОБА_1 за вказаним місцем фактично не проживала, а фактично проживала за адресою АДРЕСА_2 , яке відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету міністрів Української PCP від 27 липня 1991 року № 106 не входить до населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

20. Відповідно до частини другої статті 366 КАС України протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

21. Стаття 364 КАС України визначає форму та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Норма пункту 5 частини другої статті 364 вимагає зазначення у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами нововиявлених або виключних обставин, яким обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.

22. Відповідно до частини третьої статті 366 КАС України, якщо заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

23. Як вбачається з ухвали про відкриття провадження за нововиявленими обставинами Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року її постановлено з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.

24. Натомість ГУ ПФУ у Житомирській області у своїй заяві не формалізувало підставу звернення до суду, а лише обмежилося вказівкою про наявність ухвали Овруцького районного суду Житомирської області від 09 червня 2025 року.

25. У свою чергу суд першої інстанції зазначені пенсійним органом обставини на власний розсуд кваліфікував як такі, що підпадають під умови, що передбачені пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України. Відповідно і мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні заяви ГУ ПФУ у Житомирській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, були спрямовані на спростування істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

26. На переконання колегії суддів, вищезазначене є свідченням передчасних висновків суду першої інстанції щодо оцінки підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.

27. Перш ніж оцінювати підстави звернення відповідача із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами через призму пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, суд першої інстанції мав вжити заходів для уточнення правових підстав такої заяви. Суд апеляційної інстанції зазначених порушень не усунув.

28. З огляду на викладене, Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості надати оцінку доводам скаржника, зокрема й щодо обставин, зазначеним ним як нововиявлені.

29. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

30. Враховуючи приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на етап прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року скасувати, а справу №Н/240/2404/23 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді В.М. Кравчук

С.М. Чиркін