Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №640/15027/21 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року

м. Київ

справа №640/15027/21

адміністративне провадження №К/990/47171/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №640/15027/21

за позовом Державної служби геології та надр України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Води України»

про анулювання спеціального дозволу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Води України» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 (колегія суддів у складі головуючого судді: Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Карпушової О.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення обґрунтованості обставин пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції у зв`язку зі зміною директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Води України».

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2021 року Державна служба геології та надр України (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Води України» (далі - відповідач, ТОВ «Води України»), в якому просила:

- припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу користування надрами №4279 від 14.12.2012 року, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Води України».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позов задоволено у повному обсязі.

Припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу користування надрами №4279 від 14.12.2012, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Води України».

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Води України», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 25.08.2025 подало апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Води України» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Води України» про анулювання спеціального дозволу - залишено без руху, позаяк судом установлено, що вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України.

Так, судом установлено, що оскаржуване рішення прийнято 28.04.2025, а апеляційну скаргу подано лише 25.08.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції установив відповідачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для подання до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку, вказавши поважні причини пропуску строку з відповідним обґрунтуванням для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

На виконання вимог вказаної ухвали суду, позивачем було направлено до суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, де висловлено доводи щодо пропуску строку оскарження з поважних причин з огляду на зміни директора ТОВ «Води України».

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Води України» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Води України» про анулювання спеціального дозволу на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що недоліки в організації робочого процесу не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку. У підсумку суд апеляційної інстанції вказав, що апелянтом не наведено дійсно істотних доводів та підстав, які унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Води України» 17.11.2025 звернулось до Верхового Суду із касаційною скаргою та просить скасувати оскаржуване судове рішення повністю. На обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано не було враховано обставини зміни директора ТОВ «Води України» з 01.06.2023.

Також підкреслено те, що лише 29.07.2025 з публікації на веб сайті незалежного Інформаційного агентства NADRA.INFO, новини під заголовком «Водам України анульовано дозволи на шельфі Чорного моря в Криму» (дата публікації 17.07.2025) стало відомо про анулювання спеціального дозволу з користування надрами №4279 від 14.12.2012.

Доступ до документів у справі №640/15027/21 у тому числі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 отримано лише 29.07.2025 після реєстрації в системі «Електронний суд».

Тому, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку що відповідачем пропущено строк звернення до суду апеляційної інстанції, як передбачено частиною 4 статті 299 КАС України.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Води України» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025.

9. Позивач у поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.

10. Відповідачем подано до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу, а також додаткові пояснення у справі, у яких, підтримуючи доводи і вимоги касаційної скарги, просить останні задоволити, скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025.

11. Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

13. За змістом пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

14. Завданням адміністративного судочинства в силу частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

15. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

16. Частина 4 статті 242 КАС України встановлює, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства.

17. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.

18. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 1 Розділу ІІІ КАС України.

19. Згідно з частиною 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

20. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

21. Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

22. Своєю чергою, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №420/5137/18.

23. У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

24. Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

25. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

26. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

27. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

28. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

29. Положеннями КАС України (зокрема, статтею 44 цього Кодексу) чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні й прийнятті до розгляду судом того чи іншого процесуального документа (в даному випадку - апеляційної скарги), повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №9901/546/19.

30. Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до супровідного листа від 03.03.2025 №640/15027/21/4270/25, копія ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2025 про прийняття справи до провадження та розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами направлена ТОВ «Води України» засобами поштового зв`язку (т.1 а.с. 29-30), на адресу відповідача - проспект Повітрофлотський (Повітряних Сил), буд. 54, кімната 606, проте конверт із копією зазначеного рішення суду повернувся до суду без вручення адресатові. У довідці АТ «Укрпошта» (форма 20), долученій до конверта, зазначено причину повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» та дату « 07.03.2025».

31. 28.04.2025 Запорізький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у даній справі. Справа розглянута в письмовому провадженні.

32. Згідно із супровідним листом від 28.04.2025 №640/15027/21/8853/25, копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 направлена ТОВ «Води України» засобами поштового зв`язку (т.1 а.с. 35-36), на адресу відповідача - проспект Повітрофлотський (Повітряних Сил), буд. 54, кімната 606, проте конверт із копією зазначеного рішення суду повернувся до суду без вручення адресатові. У довідці АТ «Укрпошта» (форма 20), долученій до конверта, зазначено причину повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» та дату « 05.05.2025».

33. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що знаходиться в матеріалах справи, місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Води України» є: 03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 54, кімната 606.

34. Частиною 11 статті 126 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

35. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

36. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

37. Таким чином, копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 вважається врученою відповідачу 05.05.2025 - у день проставлення поштовою службою відмітки про його відсутність за місцезнаходженням.

38. Суд зазначає, що апеляційна скарга ТОВ «Води України» подана через підсистему «Електронний Суд» до Шостого апеляційного адміністративного суду на рішення суду першої інстанції - 25.08.2025.

39. Доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не враховано зміну директора ТОВ «Води України» з 01.06.2023, колегія суддів оцінює критично, оскільки апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

40. Верховний Суд звертає увагу на приписи частини 1 статті 55 КАС України, які надають стороні можливість брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

41. При цьому, за змістом частини 3 цієї ж статті, юридична особа незалежно від порядку її створення, бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

42. Отже, ТОВ «Води України» як зацікавлений суб`єкт не було позбавлене можливості, враховуючи конкретні обставини та обстановку, які об`єктивно склалися та існували у період перебігу строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, самостійно обирати форму участі в адміністративному судовому процесі та порядок представництва його інтересів у суді, не було обмежене у способах реалізації права на судовий захист й водночас мало обов`язок забезпечити неухильне дотримання своїх процесуальних обов`язків і добросовісне ставлення до них.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2025 у справі №640/11761/22.

43. Суд звертає увагу на те, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

44. Виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

45. При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

46. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

47. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

48. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

49. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

50. Отже, у випадку пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення, підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належними і допустимими доказами.

51. З огляду на вказане, поновлення встановленого процесуальним законом строку на подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

52. Колегія суддів зазначає, що недоліки в організації робочого процесу не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку.

53. Питання забезпечення належного рівня здійснення претензійно-позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов`язків, кадрових питань та пов`язаних із цим факторів для виконання покладених на них обов`язків покладається на відповідну юридичну особу незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкування.

54. Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

55. Суд зазначає, що наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2025, як то зміна директора ТОВ «Води України» не можна розцінювати як обставини, які об`єктивно унеможливили звернення відповідача з апеляційною скаргою у строки, встановлені законом. На переконання суду, скаржник повинен бути обізнаним у всіх юридичних справах товариства.

56. Доводи щодо невірності адреси на яку було здійснено направлення процесуальних документів судами попередніх інстанцій скаржником не наведено.

57. Верховний Суд критично оцінює посилання скаржника на те, що лише 29.07.2025 з публікації на веб сайті незалежного Інформаційного агентства NADRA.INFO, новини під заголовком «Водам України анульовано дозволи на шельфі Чорного моря в Криму» (дата публікації 17.07.2025) стало відомо про анулювання спеціального дозволу користування надрами №4279 від 14.12.2012.

58. Так, Державною службою геології та надр України подавалось оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» від 09.06.2015 року № 101 стосовно зупинки дії спеціальних дозволів на користування надрами та надання 30 календарних днів для усунення порушень, у зв`язку із невиконанням щорічного звітування перед ДНВП «Геоінформ України» щодо руху запасів за формами № 5гр, 6гр, 7гр за 2014 рік».

59. Також, як встановлено матеріалами справи, що Державною службою геології та надр України направлявся лист за актуальною адресою ТОВ «Води України» стосовно надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами від 06.04.2021 №5186/01/07.

60. 31.05.2021 відповідачем подано до суду позовну заяву у даній справі, за результатами розгляду якої прийнято рішення Запорізьким окружним адміністративним судом - 28.04.2025.

61. Суд зазначає, що ТОВ «Води України» відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване та здійснює господарську діяльність з 18.09.2002.

62. Відповідно до протоколу № 10 Загальних Зборів учасників ТОВ «Води України» від 31.05.2023 обрано ОСОБА_1 на посаду директора з 01.06.2023.

63. Таким чином, як професійний учасник ринку та зацікавлений суб`єкт ТОВ «Води України» мало об`єктивну можливість та повинно було своєчасно дізнатись про порушення своїх прав.

64. Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

65. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

66. Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

67. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 21.10.2025 у справі №640/11761/22, від 24.06.2025 у справі №580/8379/24, від 07.02.2025 у справі №440/8024/23.

68. У зв`язку з наведеним Верховний Суд констатує, що вказані ТОВ «Води України» причини пропуску строку насамперед пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру та несумлінним ставленням відповідача до його прав, невчиненням ним усіх залежних від нього дій з метою належної їх реалізації, при тому, що така можливість у нього об`єктивно існувала, а строк звернення до суду міг бути дотриманий за умови добросовісного ставлення ТОВ «Води України» до своїх прав та неухильного виконання закріплених за ним процесуальних обов`язків.

69. Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив відповідачу у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2025 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, оскільки відповідач не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

70. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

71. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

72. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

73. Водночас право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

74. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку.

75. З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

76. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Води України» залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Г. Стеценко

А.І. Рибачук

Л.В. Тацій