Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №500/378/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 рокуЛьвівСправа №500/378/25 пров. №А/857/15505/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Іщук Л.П., Судова-Хомюк Н.М,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року (головуючий суддя Юзьків М.І., м. Тернопіль) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач 2), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 22.10.2024 № 192050004716 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових yмoвax згідно з частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати з 15.10.2024 ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку № 2 періоди роботи з 25.11.2009 по 17.03.2010, з 08.06.2010 по 14.10.2010 та з 09.11.2010 по 27.12.2010 на посаді різальника на вогні в ТзОВ «Бережанський склозавод»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити з 15.10.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до абзацу 4 пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 22.10.2024 № 192050004716 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових yмoвax згідно з частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до абзацу 4 пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, з урахуванням висновків суду у даній справі, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 25.11.2009 по 17.03.2010, з 08.06.2010 по 14.10.2010 та з 09.11.2010 по 27.12.2010 на посаді різальника на вогні в ТзОВ «Бережанський склозавод» згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.07.1988.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень, 60 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивач 22.10.2024 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058?-ІУ.

За результатами розгляду заяви позивача від 22.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду в Кіровоградській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 22.10.2024 № 192050004716.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначається види, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

У той же час, ст. 5 Закону № 1058 регламентує, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу ХІУ-І Закону № 1058, пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема жінкам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають такого стажу роботи з шкідливими й важкими умовами праці, але мають не менш як половину стажу на таких роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, зазначеного абзацом першим частини 1 статті 26 Закону № 1058, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, жінкам на один рік за кожні 2 роки такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджений наказом Мінпраці України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок), зареєстрованим у Мін`юсті України 01.12.2005 за № 1451/11731 згідно пункту 9, пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками (36-2003-п), призначаються:

1) за Списком № 2 (36-2003- II), якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1 (36-2003- п), а інша в Списку № 2;

2) на загальних підставах, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1 або Списку № 2 (36-2003-п), а інша цими Списками не передбачена.

Згідно із цим Порядком під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи, затвердженні постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (за період роботи до 1 січня 1992 року); Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36 і від 24.06.2016 № 461. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці (далі-атестапія) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше, ніж один раз на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992, тому для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 відповідне право впродовж цього періоду має бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 20 цього Порядку, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ. організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи: первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

За результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах Головним управлінням винесено рішення від 22.10.2024 № 192050004716, відповідно до змісту якого підставами відмови слугувало наступне.

«Вік заявниці 54 роки.

Працює.

Страховий стаж особи становить 34 роки 08 місяців 16 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не враховано період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 11.11.2002 по 09.05.2003 згідно довідки № 14/01?1/660 від 02.10.2024, оскільки не вказано вид матеріальної допомоги.

Пільговий стаж по Списку № 2 становить 4 роки 11 місяців 11 днів.

Періоди трудової діяльності на посаді різальника на вогні в ТзОВ «Бережанський склозавод» згідно трудової книжки (серії НОМЕР_1 ) з 25.11.2009 по 17.03.2010, з 08.06.2010 по 14.10.2010, з 09.11.2010 по 27.12.2010 до пільгового стажу не враховано в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, що визначає право на пенсію на пільгових умовах.

Позивачка наполягає на призначенні пенсії відповідно до рішення Конституційного суду від 23.01.2020 №1-р/2020, та на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Головне управління зазначає, що вказане рішення Конституційного суду не відновлює дію Закону № 1788 і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин.

Отже, на час виникнення умов на призначення пенсії позивачки Закон № 1788 уже втратив чинність, правовідносини щодо призначення пенсії на пільгових умовах виникли після втрати ним чинності і до них цей Закон не застосовується, тому неможливе задоволення позовних вимог у цій справі на підставі норм Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Міністерством юстиції України видані листи щодо практики застосування норм права у випадку колізії, в яких повідомляється, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

У преамбулі Закону України № 1788 зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно із ст. 2 Закону № 1788 за цим Законом призначаються трудові пенсії, до яких відносяться:

пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

За приписами ст. 12 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

09 липня 2003 року було ухвалено Закон № 1058, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Абзацом 4 частини третьої статті 4 Закону № 1058 передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Згідно п. 16 розділу XV Закону № 1058 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

В преамбулі Закону № 1788 також визначено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії, згідно із Законом № 3108 від 17.11.2005 в редакції Закону № 2148-УШ від 03.10.2017.

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1) в редакції, що діє на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/ перерахунок пенсії - додаток 1) [...] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Отже, з 01.01.2004 набрав чинності Закон № 1058, який, є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058 пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, умовами призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), є наявність декількох складових, а саме: досягнення пенсійного віку для жінок — 60 років та наявність страхового стажу на момент досягнення пенсійного віку.

Доказів того, що позивачка має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058 до пенсійного органу не надано.

Пунктом 16 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України “Про пенсійне забезпечені' № 1788- ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Тобто, норми Закону № 1788 підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання нормами Закону № 1058, який є основним законом, що визначає підстави призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 815/6727/17.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції е необґрунтованим та таким, що суперечить діючим нормам.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зниженням пенсійного віку, оскільки мала більше половини необхідного стажу для призначення пенсії за Списком № 2. До вказаної заяви додала належним чином заповнену трудову книжку серії НОМЕР_1 від 06.07.1988.

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 22.10.2024 № 192050004716 позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного віку 55 років та пільгового стажу згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до вказаного рішення: вік заявниці 54 роки; страховий стаж 34 роки 08 місяців 16 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не враховано період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 11.11.2002 по 09.05.2003 згідно з довідкою № 14/01-1/660 від 02.10.2024, оскільки не вказано вид матеріальної допомоги.

Пільговий стаж по Списку № 2 становить 4 роки 11 місяців 11 днів.

Періоди трудової діяльності на посаді різальника на вогні в ТзОВ «Бережанський склозавод» згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 06.07.1988 з 25.11.2009 по 17.03.2010, з 08.06.2010 по 14.10.2010, з 09.11.2010 по 27.12.2010 до пільгового стажу не враховано в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, що визначає право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно трудової книжки позивачки НОМЕР_1 від 06.07.1988 (арк. справи 15 - 22) встановлено, наступні записи про трудову діяльність позивачки щодо спірних періодів, а саме:

- запис № 22 - 25.11.2009 прийнята в ТзОВ «Бережанський склозавод» на роботу по строковому трудовому договору різальником на вогні;

- запис № 23 - 17.03.2010 звільнена з роботи по закінченні трудового договору, пункт 2 стаття 36 КЗпПУ;

- запис № 26 - 08.06.2010 прийнята в ТзОВ «Бережанський склозавод» на роботу по строковому договору різальником на вогні по IV розряду (запис № 26 трудової книжки).

- запис 27 - 14.10.2010 звільнена з роботи в зв`язку із закінченням строкового договору, пункт 2 стаття 36 КзпП України

- запис № 28 - 09.11.2010 прийнята в ТзОВ «Бережанський склозавод» на роботу по строковому трудовому договору різальником на вогні по IV розряду;

- запис № 29 - 27.12.2010 звільнена з роботи в зв`язку із закінченням строкового договору, пункт 2 стаття 36 КзпП України.

У матеріалах справи міститься перелік робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільгові пенсії за Списками № 1 і № 2 (додаток 1 до наказу № 12 від 27.01.2011 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» відповідно до якого посада різальник на вогні код професії 18.1а-КП 9322 карта умов праці віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (арк. справи 32 - 34).

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої ТзОВ «Бережанський склозавод» від 01.03.2024 № 01/03/2 ОСОБА_1 працювала повний робочий день за періоди з 05.02.2004 по 01.12.2008 (04 роки 09 місяців 27 днів), з 01.07.2009 по 05.08.2009 (00 років 01 місяць 04 дні) та виконувала роботу в шкідливих умовах в скляному виробництві за посадою різальник на вогні (арк. справи 23).

Отже, згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 від 06.07.1988 позивачка за спірні періоди з 25.11.2009 по 17.03.2010, з 08.06.2010 по 14.10.2010 та з 09.11.2010 по 27.12.2010 працювала в ТзОВ «Бережанський склозавод» на посаді різальника на вогні, яка віднесена до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивачка не погодившись з оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 22.10.2024 № 192050004716 про відмову у призначенні пенсії, вважаючи його протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, звернувся до суду із цим позовом.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті першої Закону № 1058-ІV, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Водночас статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно з пунктом «б» 22 частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (у редакції від 02.03.2015 № 213- VIII, який набрав чинності з 01.04.2015) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

До внесення змін Законом № 213-VIII у статті 13 Закону № 1788-ХІІ було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Статтею 12 Закону № 1788-ХІІ до внесення змін Законом № 213-VІІІ було передбачено, що право на пенсію за віком мають, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Тобто, Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 років.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (далі - Закон № 2148-VIII), Закон № 1058-IV доповнено розділом XIV1.

Зокрема, згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV (в редакції Закону від 03.10.2017 № 2148-VIII) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII, у новій редакції був викладений пункт 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Крім цього, в силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 № 2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Таким чином, правильним твердження суду, що з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2, почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом «б» стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

При цьому суд вірно врахував, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.

З огляду на зазначене, правильним є висновок суду першої інстанції, що право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 у позивачки виникло після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При цьому, при наявності не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсія на пільгових умовах призначається із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, зокрема на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Щодо не зарахування позивачці до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 25.11.2009 по 17.03.2010, з 08.06.2010 по 14.10.2010 та з 09.11.2010 по 27.12.2010 в ТзОВ «Бережанський склозавод» на посаді різальника на вогні суд правильно зазначив, що періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина третя статті 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).

У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема, у статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативі незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру тривалості роботи і тривалості перерв.

За змістом положень статті 62 Закону № 1788-ХІІ та статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (у редакції, чинній на дату звернення за призначенням пенсії) (далі - Порядок № 637).

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1, № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 10 цього Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

З записів трудової книжки НОМЕР_1 від 06.07.1988, про спірні періоди трудової, вбачається:

- запис № 22 - 25.11.2009 прийнята в ТзОВ "Бережанський склозавод" на роботу по строковому трудовому договору різальником на вогні;

- запис № 23 - 17.03.2010 звільнена з роботи по закінченні трудового договору, пункт 2 стаття 36 КЗпПУ;

- запис № 26 - 08.06.2010 прийнята в ТзОВ "Бережанський склозавод" на роботу по строковому договору різальником на вогні по IV розряду (запис № 26 трудової книжки). - - запис 27 - 14.10.2010 звільнена з роботи в зв`язку із закінченням строкового договору, пункт 2 стаття 36 КзпП України

- запис № 28 - 09.11.2010 прийнята в ТзОВ "Бережанський склозавод" на роботу по строковому трудовому договору різальником на вогні по IV розряду;

- запис № 29 - 27.12.2010 звільнена з роботи в зв`язку із закінченням строкового договору, пункт 2 стаття 36 КзпП України.

Як уже зазначалось вище, згідно Переліку робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільгові пенсії за Списками № 1 і № 2 (додаток 1 до наказу № 12 від 27.01.2011 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» відповідно до якого посада «різальник на вогні» код професії 18.1а-КП 9322 карта умов праці віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої ТзОВ «Бережанський склозавод» від 01.03.2024 № 01/03/2 ОСОБА_1 працювала повний робочий день за періоди з 05.02.2004 по 01.12.2008 (04 роки 09 місяців 27 днів), з 01.07.2009 по 05.08.2009 (00 років 01 місяць 04 дні) та виконувала роботу в шкідливих умовах в скляному виробництві за посадою різальник на вогні.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (чинними на період роботи позивачки) розділом XVIII позиція 18.1а зазначена посада робітників «різальники на вогні».

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачка за спірні періоди з 25.11.2009 по 17.03.2010, з 08.06.2010 по 14.10.2010 та з 09.11.2010 по 27.12.2010 працювала в ТзОВ «Бережанський склозавод» на посаді різальника на вогні, яка віднесена до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (чинними на період роботи позивачки), які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відмовляючи позивачці у призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідач 1 вказав, що пільговий стаж за Списком № 2 становить 4 роки 11 місяців 11 днів, до пільгового стажу враховано всі періоди трудової діяльності.

Відповідно до пункту 4.4. Порядку № 383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ТзОВ «Бережанський склозавод» від 27.01.2011 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці», зокрема затверджено перелік робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільгове призначення пенсії за Списками № 1 і № 2 (Додаток 1) відповідно до якого посада «різальник на вогні» код професії 18.1а-КП 9322 карта умов праці віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З огляду на вказане, суд вірно вважав, що не зарахування позивачці до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 25.11.2009 по 17.03.2010, з 08.06.2010 по 14.10.2010 та з 09.11.2010 по 27.12.2010 (09 місяців 17 днів) на посаді «різальника на вогні» в ТзОВ «Бережанський склозавод» відповідно до записів її трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.07.1988, є протиправними.

Крім того розглядаючи спір суд правильно зауважив, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов`язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.

У постанові від 11.02.2020 справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював такий висновок: у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 380/12913/21.

У даній справі предметом судового контролю було рішення відповідача 1 яке обґрунтоване певними мотивами, що були в подальшому перевірені судом на їх відповідність фактичним обставинам справи та нормам законодавства.

Разом з тим, в процесі розгляду справи судом не здійснювалась перевірка виконання позивачем всіх умов, необхідних для прийняття рішення органами пенсійного фонду про призначення йому дострокової пенсії за віком.

Відтак, враховуючи зазначене вище, суд підставно вважав, що належним та ефективним способом буде зобов`язання повторно розглянути заяву позивачки про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду у цій справі.

При цьому судом вірно враховано, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування2, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відтак правильним є твердження суду, що дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Наведена позиція суду першої інстанції узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23, від 18.09.2024 у справі № 240/6201/23.

Виходячи із заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 22.10.2024 № 192050004716 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових yмoвax згідно з частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивачки від 15.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до абзацу 4 пункту "6" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, з урахуванням висновків суду у даній справі, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 25.11.2009 по 17.03.2010, з 08.06.2010 по 14.10.2010 та з 09.11.2010 по 27.12.2010 на посаді різальника на вогні в ТзОВ «Бережанський склозавод» згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.07.1988.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №500/378/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді Л. П. Іщук

Н. М. Судова-Хомюк