Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №300/2241/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 рокуСправа №300/2241/25 пров. №А/857/22429/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гінди О.М., Заверухи О.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (суддя Матуляк Я.П., м.Івано-Франківськ), -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – ГУПФ) в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 21.02.2025 за № 262440027369 (далі – Рішення);

зобов`язати ГУПФ призначити з 13.02.2025 позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV), зарахувавши до спеціального стажу роботи за Списком №1 періоди роботи з 01.08.1998 по 09.06.2009 та з 16.02.2016 по 06.05.2019.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі вказує, що у позивача недостатньо пільгового стажу та не враховано спеціального (пільгового) стажу роботи за Списком №1 у зв`язку з наявними у наданих довідках розбіжностях та відсутності підтвердження проатестованих робочих місць.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала.

У зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 , (головуючий суддя у цій справі), згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026, справа №300/2241/25 передана на розгляд головуючого судді Качмара В.Я.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача достатньо страхового та пільгового стажу для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.02.2025 звернулась органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В зв`язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення за № 262440027369 від 21.02.2025 (а.с.17).

Зазначеним рішенням відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав недостатності пільгового стажу, не врахувавши при цьому до спеціального (пільгового) стажу роботи позивача за Списком №1 періоди роботи на посаді лікаря-рентгенолога з 01.08.1998 по 09.06.2009 та з 16.02.2016 по 06.05.2019, у зв`язку з наявними у наданих довідках розбіжностях та відсутності підтвердження проатестованих робочих місць.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-ІV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини другої цієї ж статті передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Так, Верховний Суд в постанові від 16.05.2024 у справі № 120/490/23 зазначив про те, що відповідно до пункту 3 «Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 затверджено, зокрема, «Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

У розділі XIX Установи охорони здоров`я за кодом 12300000-20426 у Списку №1 передбачено, що лікарі-рентгенологи, а також лікарі, постійно зайняті у рентгеноопераційних і ангіографічних кабінетах, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Варто також зауважити, що відповідно до пунктів 1, 2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1991 №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Тобто, затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та проведення атестації робочих місць за умовами праці мають на меті, окрім іншого, надання особам, які працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, пільг з метою компенсації негативного впливу на їхнє здоров`я.

Відтак, посада лікаря-рентгенолога включена до Списку 1.

В той же час, слід зазначити, що обов`язковою умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність стажу роботи за Списком №1 для жінок 7 років 6 місяців.

Як встановлено статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Разом з тим, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку №637).

Також відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані. наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди З відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.

Відомостями, які містяться в трудовій книжці та долученими до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах підтверджено період роботи позивача на посаді лікаря-рентгенолога з 01.08.1998 по 09.06.2009 та з 16.02.2016 по 06.05.2019.

Окрім того, позивачем надано відповідачу накази про підсумки атестації робочих місць та про затвердження Переліку робочих місць, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації за результатами атестації робочих місць, довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.7-11, 15,16).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач протиправно не зарахував позивачу пільговий стаж за періоди з 01.08.1998 по 09.06.2009 та з 16.02.2016 по 06.05.2019.

Відтак, пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 становить більше 10 років, а саме 14 років 01 місяць та 01 день.

Враховуючи досягнення позивачем 51-річного віку, наявність страхового стажу 32 роки 10 місяців 12 днів та пільгового стажу за Списком №1 більше 10 років, позивач набула права на пільгову пенсію за віком за Списком №1, тому Рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, також є підставними вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 13.02.2025, зарахувавши при цьому до пільгового стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періоди роботи позивача з 01.08.1998 по 09.06.2009 та з 16.02.2016 по 06.05.2019.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха