Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №608/1532/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/1532/25Головуючий у 1-й інстанції Яковець Н. В.

Провадження № 22-ц/817/229/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуюча Хома М.В.

суддів Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

секретар Дідух М.Є.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дейнюк Марія Петрівна, на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року, постановлене суддею Яковець Н.Я. у справі №608/1532/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_2 звернулась в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що тривалий час вона проживала за межами України (Республіка Італія).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько — ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина.

ОСОБА_3 був мобілізований і проходив військову службу.

Позивачку не одразу повідомили про смерть батька, а через перебування за кордоном на момент відкриття спадщини вона не змогла своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про її прийняття.

Листом Чортківської державної нотаріальної контори № 204/02-14 від 04 липня 2025 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск шестимісячного строку. Позивачка вважає причини такого пропуску поважними, оскільки з 21 серпня 2021 року по 26 червня 2025 року вона перебувала за кордоном і не знала про смерть батька.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року позов задоволено. Встановлено ОСОБА_2 додатковий строк у чотири місяці з дня вступу рішення в законну силу для подання заяви про прийняття спадщини після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вважає рішення суду необґрунтованим, прийнятим з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вказує, що згідно ч.1 ст.1270 ЦК України 6-ти місячний строк для прийняття спадщини починається з часу відкриття спадщини. Згідно з положеннями п.20 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи.

Оскільки смерть ОСОБА_3 зареєстрована 28 травня 2024 року, видано свідоцтво про смерть, то початок строку на прийняття спадщини розпочав свій відлік з дати державної реєстрації смерті, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей період позивачка перебувала на території України, оскільки 03 липня 2024 року особисто отримала повторно свідоцтво про смерть батька у Чортківському відділі ДРАЦС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

За таких обставин вважає, що позивачка мала можливість у 6-ти місячний строк з моменту державної реєстрації смерті батька ОСОБА_3 звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Крім того, вважає, що факт перебування за кордоном не є поважною причиною пропуску визначеного законом 6-місячного строку для прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_2 не була позбавлена права подати заяву про прийняття спадщини через консульську установу.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Дейнюк М.П., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника ОСОБА_2 - адвоката Данильчука Н.Б., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановивши, що позивачка на час відкриття спадщини 31 серпня 2023 року перебувала за кордоном та не спілкувалася із своїм батьком та родичами, не знала про його загибель, дійшов висновку, що вона своєчасно не прийняла спадщину з поважних причин, що обумовлено, зокрема, великою відстанню між місцем фактичного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки суд неповно з”ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення.

Обставини справи.

ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Біла Чортківського району Тернопільської області, батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 зареєстрована у АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_1 є матір”ю ОСОБА_3 , бабусею позивачки ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 з 19 лютого 2023 року проходив військову службу у Збройних Силах України та з 31 серпня 2023 року вважався зниклим безвісті.

28 травня 2024 року було складено актовий запис №193 та зареєстровано смерть ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Левадне Пологівського району Запорізької області, Україна, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 28 травня 2023 року.

Як вбачається з витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №108 від 10 січня 2025 року, причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_3 є травми та поранення, отримані внаслідок воєнних дій, спричинені іншими видами вибухівки та уламками; настання смерті пов”язане із захистом Батьківщини.

ОСОБА_3 з 09.09.1996 року по 31.08.2023 року був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

03 липня 2024 року ОСОБА_2 особисто звернулася із заявою до Чортківського відділу ДРАЦС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу їй свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та вказала у заяві, що реєстрація смерті проведена ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що свідоцтво потрібне взамін пошкодженого.

За заявою ОСОБА_2 їй видано повторно свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 03.07.2024 року.

4 липня 2025 року листом №204/02-14 Чортківська державна нотаріальна контора на звернення ОСОБА_2 щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 повідомила, що оскільки ОСОБА_2 не зверталася до нотаріальної контори із заявами про прийняття та/або відмови від прийняття спадщини та не є спадкоємцем, який належним чином прийняв спадщину, тому їй роз`яснено право звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відтак суд зобов`язаний встановити дату відкриття спадщини, дату початку строку для прийняття спадщини та дату закінчення такого строку.

Зазначеного, суд першої інстанції не дотримався, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення.

Щодо дати початку строку на подання заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, саме ця дата є датою відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 смерть ОСОБА_3 була зареєстрована в установленому законом порядку та складено актовий запис про смерть, видано свідоцтво про смерть.

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» № 3450-ІХ від 08 листопада 2023 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 20, у відповідності до якого в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 ЦК України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Зазначено, що положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до набрання чинності Законом України № 3450-ІХ від 08 листопада 2023 року, а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.

Отже, законом встановлено, що строк на прийняття спадщини, яка відкрилась під час військового стану, за умови, що реєстрація смерті відбулась більше ніж через місяць після смерті спадкодавця, обчислюється з дня державної реєстрації смерті особи.

В даному випадку смерть спадкодавця - батька позивачки ОСОБА_3 була зареєстрована 28 травня 2024 року.

За таких обставин, шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 розпочав свій відлік саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що датою початку відліку 6-ти місячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо поважності причин неподання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, в період дії 6-ти місячного строку для прийняття спадщини (починаючи з 28 травня 2024 року) позивачка ОСОБА_2 перебувала на території України, в тому числі перебувала в місці знаходження спадкового майна - в м. Чортків, оскільки особисто звернулася до органів ДРАЦС та 03 липня 2024 року отримала повторно свідоцтво про смерть ОСОБА_3 .

Однак, у встановлений законом строк для прийняття спадщини до нотаріальної контори ОСОБА_2 не звернулась, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину була подана у липні 2025 року, тобто більш ніж через рік після початку відліку строку на звернення з відповідною заявою.

Поважних причин, які б перешкоджали ОСОБА_2 подати заяву про прийняття спадщини у 6-місячний строк, починаючи з 28 травня 2024 року, позивачкою не наведено і судом не встановлено.

Відтак, висновок суду першої інстанції про поважність причин пропуску 6-ти місячного строку, яке обумовлене великою відстанню між місцем фактичного проживання позивачки та місцем знаходженням спадкового майна є помилковим, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується доказами перебування ОСОБА_2 на території України, зокрема, у м.Чортків Тернопільської області у липні 2024 року.

Обставин, які б перешкоджали позивачці у липні 2024 року після отримання свідоцтва про смерть батька подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, позивачкою не наведено та судом не встановлено.

Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховним Судом у постановах від 18 січня 2018 року у справі № 198/476/16-ц (провадження № 61-1750св18); від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц (провадження № 61-2397св18), від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61-200св18), від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).

Крім цього, колегія суддів зазначає, що під час перебування за межами України ОСОБА_2 не була обмежена в праві подати заяву про прийняття спадщини через консульські або дипломатичні представництва України за кордоном.

З огляду на те, що позивачка не довела належними та достатніми доказами існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання нею у період з 28 травня по 28 листопада 2024 року заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , підстави для задоволення її позовних вимог відсутні.

Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини може бути визнано порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є нелегітимним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

З врахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дейнюк Марія Петрівна — задовольнити.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року — скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2026 року.

Головуюча М.В. Хома

Судді Б.О. Гірський

Н.М. Храпак