Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №300/4537/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 рокуЛьвівСправа №300/4537/25 пров. №А/857/51345/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року (головуючий суддя Гомельчук С.В., м.Івано-Франківськ) у справі №300/4537/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

30.06.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування періоду перебування ОСОБА_1 на пенсії по інвалідності у зв`язку із трудовим каліцтвом до страхового стажу, починаючи з дати призначення пенсії по інвалідності (ІІІ група), яка настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період перебування на пенсії по інвалідності у зв`язку із трудовим каліцтвом до страхового стажу, та здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням до страхового стажу періоду знаходження ОСОБА_1 на пенсії по інвалідності у зв`язку із трудовим каліцтвом до страхового стажу, починаючи з дати призначення пенсії по інвалідності (ІІІ група), яка настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання (з 28.02.1995 по 16.01.2024).

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 17.01.2024 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, при призначенні пенсії позивачу за віком, відповідачем не зараховано періоди перебування позивача на пенсії по інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом до страхового стажу. Представниця вважає такі дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області протиправними, адже час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Відтак вважає, що період перебування позивача н пенсії по інвалідності ІІІ групи, спричиненої трудовим каліцтвом, має бути включений до страхового стажу.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, зазначає, що п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» деталізує, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Тобто обов`язковою умовою для зарахування такого стажу є те, що особа претендує на призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому, нормативний припис ч. 5 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» повинен для виключення будь-яких правових колізій гармоніювати із положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де чітко зазначено, що зараховувати період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві можливо лише для призначення пенсії на пільгових умовах, таким чином відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувати оспорюваний період до страхового стажу можливе лише при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Вказує, що в позивача відсутній стаж роботи із шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 28.02.1995 отримував пенсію по інвалідності (ІІІ група) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 17.01.2024 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На адвокатський запит від 01.05.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 06.05.2025 №0900-0202-8/24249 повідомило, що умови зарахування стажу для обчислення пенсії визначено ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Оскільки, у ОСОБА_1 відсутній стаж роботи із шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, немає підстав перераховувати його пенсію з урахуванням до стажу періоду знаходження на пенсії по інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (Закон №1058).

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Абзацом 2 частини 1 статті 24 вказаного Закону визначено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Тобто вказана правова норма, передбачає зарахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку (у разі, коли особа в цей період не працює), зокрема, для визначення розміру пенсії по інвалідності, однак такий період не може бути врахований при визначені пенсії за віком чи по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 24 Закону №1058(в редакції закону після 03.10.2017), час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

На момент перебування позивача на пенсії по інвалідності, у зв`язку із трудовим каліцтвом і до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» за №2148-VIII від 03.10.2017 до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» редакція абзацу 4 частини 1статті 24 Закону №1058була викладена наступного змісту.

Абзацом 4 частини 1 статті 24 Закону №1058 передбачено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Позивач, обґрунтовуючи доводи щодо необхідності врахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до страхового стажу, з якого обчислюється розмір пенсії за віком, посилається на положення частини 5статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (Закон №1788-XII), відповідно до якої час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Щодо наявності правових підстав для врахування часу перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до страхового стажу, з якого обчислюється розмір пенсії за віком, з урахуванням наведених доводів позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційний суд зазначає, що до 03.10.2017, діяла норма Закону №1058, яка передбачала зарахування часу перебування особи на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до страхового стажу для призначення пенсії за віком.

Проте, в період переходу (17.01.2024) з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, абзац 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» викладений у новій редакції та передбачає зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, тільки до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин, наведена правова норма не містить положень, які б визначали право позивача на врахування часу його перебування на інвалідності у зв`язку із професійним захворюванням до страхового стажу для призначення пенсії за віком, та на підставі яких ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зобов`язано б було здійснити відповідний перерахунок.

Отже, на час спірних правовідносин, наведена правова норма не містить положень, які б визначали право позивача на врахування часу його перебування на інвалідності у зв`язку із професійним захворюванням до страхового стажу для призначення пенсії за віком.

Колегія суддів наголошує, що це має суттєве значення, адже позивач просить зарахувати час перебування на інвалідності у зв`язку з хронічним професійним захворюванням саме до страхового стажу.

Відтак, здійснивши аналіз вищезазначених нормативно-правових актів, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на те, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується тільки до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, а тому доводи позивача є необґрунтованими.

Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 по справі №392/17/17 зазначено, що законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону № 1788-ХІІ. Отже, до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах. Законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи саме для призначення пенсії, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право саме на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 року у справі №392/17/17.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 300/4537/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар