Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №303/2721/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Провадження №1-кп/303/235/26

Справа 303/2721/26

ВИРОК

Іменем України

03 квітня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадження №12026071120000055 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 1 статті 119 КК України,-

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2026 року до суду звернувся прокурор з обвинувальним актом, затвердженим в порядку статті 291 КПК України, щодо якого ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 119 КК України.

У підготовчому судовому засіданні, в порядку пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, сторонами надано угоду про примирення.

28 січня 2026 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на території поля поблизу дамби неподалік ТОВ «Блуберті», що розташоване за адресою село Великі Лучки, вулиця Латорична, 20, Мукачівського району, під час полювання на хижих тварин з використанням власної вогнепальної зброї — рушниці марки «Remington» моделі 783 (серійний номер RA38509C), калібру 308 Win, оснащеної тепловізійним прицілом марки «iRay Saim моделі SCP19W», діяв необережно.

ОСОБА_3 , проявляючи злочинну недбалість, не переконався належним чином у безпечності пострілу та в ідентифікації цілі, внаслідок чого не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті іншій людині, хоча за обставинами, що настали, повинен був і міг їх передбачити. Здійснивши постріл у напрямку теплового об`єкта, який він помилково сприйняв за тварину, ОСОБА_3 спричинив вогнепальне поранення потерпілому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на відстані близько 200 метрів від нього. Від отриманих травм ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у реанімаційному відділенні КНП «Лікарня святого Мартина». Згідно висновку експерта Мукачівського районного відділення СМЕ смерть ОСОБА_7 настала внаслідок вогнепального одинарного проникаючого наскрізного поранення черева з пошкодженням печінки, правої нирки, правого сечовода, товстого і тонкого кишківника, поперечних відростків 2-4 поперекових хребців справа, 8-10 ребер зправа, великого поперекового м`язу справа з розвитком травматичного та геморагічного шоку, що і стало безпосередньою причиною його смерті та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями ОСОБА_3 .

Такі дії ОСОБА_3 суд кваліфікує зачастиною 1 статті 119 КК України – вбивство, вчинене через необережність.

02 квітня 2026 року сторонами була укладена угода про примирення відповідно до якої ОСОБА_3 повністю визнав себе винним і сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_3 покарання за частиною 1 статті 119 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням статей 75,76 КК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти затвердження угоди про примирення, зазначивши що така угода відповідає положенням статей 468-471 КПК України.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про примирення розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний, характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, з ним узгоджено та є цілком зрозумілим, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив що викладені вище факти та обставини вчинення злочину, відповідають дійсності. 28 січня 2026 року, перебуваючи поблизу дамби у АДРЕСА_2 , під час полювання на тварин з використанням власної вогнепальної зброї - рушниці, здійснив постріл у потерпілого ОСОБА_7 сприйнявши його через тепловізор за тварину.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечила щодо затвердження угоди про примирення, ствердила що примирилася з обвинуваченим.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Суд вважає необхідним затвердити умови угоди і ухвалити вирок на підставі такої угоди відповідно до положення статті 475 КПК України з наступних мотивів.

Матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, свідчать про наявність події злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 і що в його діях, є склад кримінального, передбаченого частиною 1 статті 119 КК України до категорії нетяжких злочинів. Угода, сторонами укладена до призначення судового розгляду, про що заявлено в підготовчому судовому засіданні.

Частинами 1 та 2 статті 474 КПК України визначено, що в разі досягнення угоди під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з частиною 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Умови угоди щодо міри кримінального покарання відповідають положенням санкцій передбачених частиною 1 статті 119 КК України, а застосування до ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням статей 75,76 КК України, допускається, і таке покарання, відповідає обставинам справи і даним про особу обвинуваченого.

Крім того, угода про примирення укладена добровільно і відсутні підстави, передбачені частиною 7 статті 474 КПК України, які б суд міг використати для відмови в затвердженні такої угоди.

Укладання угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені статтею 473 КПК України.

Зазначене узгоджується із положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27 лютого 1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який сприяв розкриттю злочину, примирився з потерпілою, відшкодував заподіяну шкоду, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити йому покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, виходячи з обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину, не перебуває на обліку у психіатра фтизіатра, нарколога, по місцю проживання характеризується позитивно, аналізуючи конкретні обставин справи, суд вважає за необхідне ухвалити в даному провадженні вирок згідно положень угоди про примирення та призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди, міру покарання позбавлення волі із застосуванням статей 75,76 КК України.

Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого в порядку статті 124 КПК України

Долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.314,315,373-376 та ст.ст.468,471,474 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 02 квітня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника, у кримінальному провадженні №12026071120000055.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 119 КК України.

ОСОБА_3 призначити за частиною 1 статті 119 КК України покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на орган пробації за місцем його проживання.

Речовий доказ: 11 набоїв, з маркуванням, упаковані до спецпакета AR 1883562; змиви, відібрані зі вказаних патронів, упаковані до паперового пакета НПУ СУ; 57 гільз до патронів, з різного роду маркуванням, лаковані до спец пакета NPU 5343707; 10 набоїв, з різного роду маркуванням, упаковані до спецпакета WAR 1111758;- знищити.

Речовий доказ : куртку чорного кольору з пошкодженнями, упаковану до паперового пакета; кофту синього кольору з пошкодженнями та слідами бурої речовини, лаковану до паперового пакета НПУ; мобільний телефон марки Redmi 9С, упакований до спец пакету NPU139488; ранець камуфляжного кольору, упакований до паперового конверта – повернути власнику.

Речовий доказ: рушницю, з маркуванням «Remington», серійний номер RA 38509С , упаковану до полімерного пакета, скріплений биркою № В 705572; рушницю, з маркуванням «ТОЗ 34 3», серійний номер 0315021, упаковану до полімерного пакета, скріплений биркою № В 705587; три паперові коробки з-під набоїв, упаковані до паперового конверта; 21 предмет, схожий на набої, з маркуванням в пластикових колодках, упаковані до спец пакета NPU 45343590; 7 предметів, схожих на набої, у картонній коробці, та тканинний пояс патронташ з 24 предметами, схожими на набої, упаковані до спец пакета QHY 0033976; пристрій для безшумної стрільби, упакований до спец пакета NPU 5343583; посвідчення мисливця серії НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_3 , упаковане до паперового конверта; тканевий чохол чорного кольору до зброї, упакований до спец пакета QHY 0033977; предмет, схожий на револьвер, з маркуванням E3UP-1460109 4 мм., упаакований до спец пакета NPU 5288061; тепловізійний приціл марки «SAIM», модель SСP19W, упакований до спец пакету PSP 4346650; чорний матерчатий чохол в якому знаходилась рушниця марки «Remington», серійний номер RR 58880J, разом із циліндричним предметом, схожим на пристрій для безшумної стрільби, які вилучені разом з чохлом та скріплені биркою з пояснювальним написом, та мобільний телефон марки DOOGEE - повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз (на розрахунковий рахунок UA658999980313070115000007493, Код ЄДРПОУ 37975895, одержувач: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська ТГ/24060300, призначення платежу «за проведення експертизи зброї» в розмірі 1782,80 (одну тисячу сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог статей 394,474 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до частини 6 статті 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуюча ОСОБА_8