Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №303/2748/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2748/26

Провадження № 3/303/665/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 квітня 2026 року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Маргитич О.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,

- за пунктом 6 частиною 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У період з 17 березня 2026 року по 18 березня 2026 року, на підставі статті 37 Закону України «Про державну таємницю» Управління Служби безпеки України в Закарпатській області здійснено комплексну перевірку стану охорони державної таємниці.

За результатами комплексної перевірки стану ОДТ у ЗЦРС, комісією СБУ України виявлено порушення відповідно до вимог законодавства України про державну таємницю з боку начальника сектору РСВІБ установи ОСОБА_1 , який згідно зі статтею 21 Закону України «Про державну таємницю» п.п.41,42 «Порядку №939» відповідає за здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в установі та постійного контролю за їх додержанням.

У порушення вимог пункту 939 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (затвердженого Постановою Кабміну України від 18 грудня 2013 № 939) виявлено, що ОСОБА_1 не вірно визначив тривалість та періодичність проведення секретних робіт. У вказаних режимних приміщеннях тривалість проведення секретних робіт - виключно цілодобово, що підтверджується спеціальним дозволом на провадження діяльності пов`язаної з державною таємницею ЗА1-2024-10 від 13 червня 2024 року наданий УСБУ в Закарпатській області вказаній установі (у режимній зоні №1 цілодобово проводяться секретні роботи, протягом робочих, вихідних та святкових днів); у порушення вимог п. 117 «Порядку №939» ОСОБА_1 перед наданням відповідного доступу до державної таємниці, не проводить перевірку знань у секретоносіїв ЗЦРС щодо вимог чинного законодавства про державну таємницю в частині, що їх стосується (відсутні довідки) після надання (переоформлення) - громадянам допуску до державної таємниці (до прикладу: у підполковника ОСОБА_2 відсутня вищезазначена довідка за грудень 2024 року, якому розпорядженням УСБУ в Закарпатській області від 17 грудня 2024 року №86д надано допуск за формою 2 та доступ до відомостей зі ступенем секретності «цілком таємно» відповідно до наказу начальника ЗЦРС від 02 січня 2025 року №04-03-02/1); у порушення вимог п.п. 54, 74 «Порядку №939» під час переоформлення попуску до державної таємниці секретоносіям ЗЦРС, ОСОБА_1 не відбирає письмові зобов`язання громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці згідно податку 9 до «Порядку №939» (до прикладу: у підполковника ОСОБА_2 відсутнє письмове зобов`язання за грудень 2024 року, якому розпорядженням УСБУ в Закарпатській області від 17 грудня 2024 року №86д надано допуск до державної таємниці за формою 2; (комісією СБУ в ході опрацювання облікових карток громадян про надання допуску та доступу до державної таємниці (за формою згідно з додатком 6 до «Порядку №939»), встановлено відсутність відомостей (в графі «Трудова діяльність, пов`язана з державною таємницею») про місце знаходження ЗЦРС (до прикладу: облікові картки №80 від 11 липня 2019 року, №102 від 23 травня 2024 року, №99 від 01 лютого 2025 року), що є порушенням вимог п.56 «Порядку №939»;у порушення вимог п.п. 98, 234 «Порядку №939» ОСОБА_1 не склав список працівників установи, які мають доступ до режимної зони №1 ЗЦРС;у порушення вимог статті 28 Закону України «Про державну таємницю», п.п.116, 696 «Порядку № 939» ОСОБА_1 19 лютого 2025 року перед виїздом за межі України у приватних справах письмово не повідомив керівника установи, який надав йому доступ до державної таємниці (у наявності лише заява у зв`язку з виїздом за кордон на адресу РСО).

Також, суттєвою обставиною правопорушення є той факт, що як начальник сектору РСВІБ ЗЦРС Юрченко І.В. повинен вимагати від всіх працівників установи неухильного виконання вимог законодавства щодо забезпечення сторони державної таємниці (п.«а» ч.9 cm.21 Закону України «Про державну таємницю») та здійснювати контроль за станом режиму секретності в установі п. «є» частини 8 cтатті 21 Закону України «Про державну таємницю»), однак, як було встановлено - особисто порушує чинне законодавство України у сфері охорони державної таємниці.

Таким чином, ОСОБА_1 , не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці – режиму секретності у підпорядкованому підрозділі установи, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене пунктом 6 частиною 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, слід прийти до висновку про наявність вини в діях ОСОБА_1 , в інкримінованому правопорушенні з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням згідно з пунктом 6 частиною 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є невжиття заходів щодо забезпечення державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України врегульовані Законом України «Про державну таємницю.

Статтею 1 Закону України «Про державну таємницю» визначено що державна таємниця (далі також - секретна інформація) це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; охорона державної таємниці - це комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну таємницю» спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України. Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Згідно зі статтями 20,27 Закону України «Про державну таємницю» керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, мають бути обізнані з чинним законодавством про державну таємницю. Керівники державних органів, за винятком осіб, передбачених частиною шостою цієї статті, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій доступ до державної таємниці у сфері, що стосується діяльності державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, отримують за посадою після надання їм допуску до державної таємниці за відповідною формою.

Статтею 37 Закону України «Про державну таємницю» визначено що саме керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов`язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці.

Слід зазначити що ОСОБА_1 , в силу своїх повноважень, зобов`язаний був вимагати від всіх працівників установи неухильного виконання вимог законодавства забезпечення охорони державної таємниці та здійснювати контроль за станом режиму секретності.

Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом №10 про адміністративне правопорушення від 26 березня 2026 року, копіями наданих документів, а саме витягом з Акту перевірки стану охорони державної таємниці у Західному центрі радіотехнічного спостереження від 26 березня 2026 року № 58/26-1204 дск, наказом Західного центру радіотехнічного спостереження від 15 липня 2024 року №04-03-02/17 про проведення перевірки придатності режимних приміщень (зон,територій) призначено членом комісії ОСОБА_1 наказом Західного центру радіотехнічного спостереження №205-ос від 29 жовтня 2019 року,яким надано з 29 жовтня 2019 року доступ до матеріальних носіїв секретної інформації із грифом секретності «Цілком таємно», наказом №46-ос від 30 березня 2020 року яким переведено ОСОБА_1 на посаду начальником сектору режимно-секретного відділу інформаційної безпеки, поясненням ОСОБА_1 .

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, визначений пунктом 6 частиною 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення невжиття заходів щодо забезпечення державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Відповідно до статей 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність не встановлено .

При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини правопорушника і дані про його особу, визнаю необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень, призначення йому адміністративного стягнення у межах санкції інкримінованої статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 212-2, 280, 282-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 6 частиною 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: UA538999980313030149000007001, отримувач коштів: ГУК у Закарпатській обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37975895, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, назва платежу «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп., який зарахувати : отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/о: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу –судовий збір; пункт ставок судового збору – 5.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду Оксана МАРГИТИЧ