Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №280/11323/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/11323/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№55)” на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 ( суддя Прасов О.О.) в адміністративній справі №280/11323/25 за позовом Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№55)” до Запорізького відділу Державної виконавчої служби у Вільнянському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» звернулося до суду з вимогами:

визнати протиправною та скасувати Постанову головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Манзенко Т.Л. про арешт коштів боржника №79418977 від 05.12.2025 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 11 211 919,70 грн.;

визнати протиправною та скасувати Постанову головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Манзенко Т.Л. про арешт коштів боржника №79418977 від 12.12.2025 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 23 686 333,95 грн.;

визнати протиправною та скасувати Постанову головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Манзенко Т.Л. про арешт коштів боржника №79418977 від 12.12.2025 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 23 686 333,95 грн.;

визнати дії головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Манзенко Т.Л. щодо стягнення з рахунку Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» грошових коштів в сумі 10 917 138,34 грн. за виконавчими провадженнями №78921967, №78921998, №79020944, №79095737, №79097752, №79096361, №79097342, №79097486, №79097649, №79021939, №79022030, №79021639, №79021350, №79316926, №79317881, №79317183, №79317388, №79317609, №79317957, №79318099, №79318299, №79324042, №79324230, №79322842, що перебувають у складі зведеного виконавчого провадження №78989715 - протиправними.

Відповідно до Ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» до Запорізького відділу Державної виконавчої служби у Вільнянському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов. Суд роз`яснив позивачу про необхідність розгляду скарги за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, у Господарському суді Запорізької області, оскільки спірні правовідносини виникли при виконанні виключно Наказів виданих Господарським судом Запорізької області.

Таким чином, спірні правовідносини не пов`язані з публічними, а виникли під час виконання судових рішень, прийнятих Господарським судом Запорізької області і підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень на звернення до суду та неможливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства є передчасним і не відповідає обставинам справи, тому ухвала про відмову у відкритті провадження у справі підлягає скасуванню.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають під час виконання наказів господарського суду, регулюються господарським процесуальним законодавством та законодавством про виконавче провадження.

Основними аспектами юрисдикції є судовий контроль, а саме, розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС (або приватного виконавця) щодо виконання наказу здійснює саме той господарський суд, який видав цей наказ та процесуальні питання, а саме, питання про відстрочку, розстрочку виконання, зміну способу та порядку виконання, поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання або визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, вирішуються господарським судом у межах тієї ж справи.

Виключенням є та обставина, якщо оскаржуються дії виконавця, які стосуються виконання зведеного виконавчого провадження (де виконуються рішення різних судів), юрисдикція може належати суду загальної юрисдикції (адміністративному суду), залежно від складу учасників та характеру провадження.

Таким чином, контроль за виконанням наказу залишається за господарським судом, який його видав, попри те, що саму процедуру здійснюють органи ДВС чи приватні виконавці.

З матеріалів справи вбачається, до складу зведеного виконавчого провадження №78989715 увійшли відкриті Головним державним виконавцем Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м.Одеса) на виконання рішень Господарського суду Запорізької області (ас33-40).

Правові засади юрисдикції щодо виконання наказів господарських судів базуються на принципі виключного судового контролю того суду, який видав виконавчий документ.

Якщо наказ господарського суду виконується у складі зведеного виконавчого провадження (разом із рішеннями судів інших юрисдикцій), спори щодо дій виконавця, які стосуються всього зведеного провадження, підсудні адміністративному суду.

З оскаржених постанов за виконавчими провадженнями №78921967, №78921998, №79020944, №79095737, №79097752, №79096361, №79097342, №79097486, №79097649, №79021939, №79022030, №79021639, №79021350, №79316926, №79317881, №79317183, №79317388, №79317609, №79317957, №79318099, №79318299, №79324042, №79324230, №79322842, що перебувають у складі зведеного виконавчого провадження №78989715 вбачається, що арешт на грошові кошти накладено в межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів (ас37, зворот.39).

Крім того, позовна заява подана на оскарження постанови про арешт коштів боржника, в якій також зазначено про звернення стягнення виконавчого збору, основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.

Отже, юрисдикція такого спору є змішаною, що вимагає розділення позовних вимог між різними судами: оскарження арешту коштів, розглядається господарським судом, який видав наказ, в свою чергу, оскарження стягнення виконавчого збору, винагороди, витрат та штрафів, розглядається адміністративним судом.

У зв`язку з реформами (зокрема, скасуванням Господарського кодексу у 2025 році), основний акцент зміщено на Господарський процесуальний кодекс як єдине джерело процедурних правил. Принцип "суд, який ухвалив рішення, контролює його виконання" залишається непохитним для забезпечення єдності судової практики.

Згідно зі ст. 339 ГПК України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його виніс.

Оскільки арешт коштів є прямою дією з виконання наказу господарського суду, скарга на таку постанову подається саме до цього господарського суду в порядку ст. 340 ГПК України (протягом 10 календарних днів).

Юрисдикція щодо супутніх стягнень (збір, витрати, штрафи).

Постанови про стягнення виконавчого збору (або основної винагороди приватного виконавця), витрат виконавчого провадження та накладення штрафів є окремими виконавчими документами.

Верховний Суд (Велика Палата) неодноразово підтверджував, що оскарження таких постанов належить до адміністративної юрисдикції, оскільки при винесенні таких постанов виконавець діє як суб`єкт владних повноважень щодо нарахування публічних коштів (збору/штрафу), а не просто виконує рішення суду.

Досліджуючи оскаржувану ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року, колегія суддів зазначає про обґрунтованість дій суду першої інстанції з огляду на те, що дії адміністративного суду в даному випадку з урахуванням обставин справи, базуються на принципі процесуальної автономії та пріоритетності основного провадження.

Оскільки стягнення збору та штрафів є похідним від факту виконання (або невиконання) основного рішення, суд правомірно відмовив у відкритті провадження без розмежування вимог та не зупиняючи розгляд справи щодо збору та штрафів до набрання законної сили рішенням господарського суду (ст. 236 КАСУ), з урахуванням того, якщо господарський суд визнає арешт або дії виконавця незаконними, це автоматично ставить під сумнів правомірність нарахування збору чи штрафу і навпаки, рішення господарського суду про незаконність дій виконавця стане обов`язковим аргументом для адміністративного суду.

Отже, на підставі викладеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№55)” залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 в адміністративній справі №280/11323/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 30 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко