Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №160/19899/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19899/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 р. (суддя Турлакова Н.В) в адміністративній справі №160/19899/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", викладену у рішенні від 08 травня 2025 р. №046350019102 та скасувати рішення; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати йому до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01 вересня 2000 р. по 09 січня 2004 р.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву від 20 березня 2025 р. про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось на те, що позивач має право на зарахування періоду його навчання з 01 вересня 2000 р. по 09 січня 2004 р. до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки після закінчення навчання він влаштувався на роботу за отриманою спеціальністю впродовж трьох місяців, як це передбачено частиною 1 статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Гвідповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що при призначенні пенсії періоди роботи, служби або навчання до 01 січня 2004 р. до страхового стажу зараховуються на підставі трудової книжки, військового квитка, диплома або уточнюючих довідок, а починаючи з 01 січня 2004 р. - на підставі даних про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Період з 01 вересня 2000 р. по 09 січня 2004 р. не є навчанням за фахом, оскільки позивач приступив до роботи за набутою професією "електрослюсар підземний" лише 07 травня 2007 р., тобто наявний розрив між закінченням навчання та роботою більше трьох місяців, що не відповідає вимогам частини 1 статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, наполягаючи на зарахуванні періоду навчання з 01 вересня 2000 р. по 09 січня 2004 р. до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки після закінчення навчання він влаштувався на роботу за отриманою спеціальністю впродовж трьох місяців, як це передбачено частиною 1 статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 20 березня 2025 р. звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням №046350019102 від 08 травня 2025 р. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії з тієї підстави, що його пільговий стаж, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості по професіях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202 (25 років) складає - 2 роки 5 місяців 3 дні; провідні професії (20 років) - 15 років 9 місяців 1 день (з урахуванням кратності - 19 років 6 місяців 1 день). Період з 01 вересня 2000р. по 09 січня 2004 р. не є навчанням за фахом. Загальний страховий стаж для обчислення пенсії становить - 42 роки 3 місяці 18 днів, в т.ч. пільговий стаж із урахуванням кратності - 21 рік 11 місяців 4 дні, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення, визнавши право позивача на зарахування періоду його навчання за спеціальністю з 01.09.2000 по 09.01.2004 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Також під час навчання позивач проходив практику з 04.08.2003 по 03.01.2004 (4 місяці 3 дні), і цей період, на думку суду першої інстанції, підлягає зарахуванню до пільгового стажу. Після закінчення навчання позивач 20.02.2004 (в межах тримісячного строку) був працевлаштований на роботу електрослюсарем, тобто за спеціальністю, що також підтверджує законні підстави для призначення позивачу пенсії відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-ІУ).

Частиною 3 статті 114 цього Закону визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Спірним у цій справі є питання про те, чи підлягає зарахуванню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період навчання позивача у Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2000 по 09.01.2004.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Позивач навчався за спеціальністю "електрослюсар підземний, машиніст підземних установок", що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 09 січня 2004 р. По закінченню навчання йому присвоєно кваліфікацію "електрослюсар підземний ІУ розряду, машиніст підземних установок ІІІ розряду, що підтверджується додатком серії А №216845 від 09 січня 2004 р. до диплома (а.с.7).

Отже, для того, щоб період навчання позивача був зарахований йому до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, необхідним є дотримання наступних умов, визначених частиною 1 статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», а саме: 1) зарахуванням (працевлаштуванням) після навчання на роботу за професією "електрослюсар підземний" або "машиніст підземних установок" та 2) зарахуванням (працевлаштуванням) після навчання за набутою професією протягом трьох місяців після закінчення навчання.

Як вбачається із копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03 лютого 2004 р., навчання у Тернівському професійному гірничому ліцеї позивач завершив 09.01.2004 (запис 4). Після навчання він був прийнятий на роботу 20.02.2004 до шахти "Тернівська" ВАТ "ДХК "Павлоградвугілля" електрослюсарем (слюсарем) черговим по ремонту обладнання 4 розряду на поверхні (запис 5).

Зазначені записи у трудовій книжці позивача підтверджують його працевлаштування протягом трьох місяців після навчання, однак не за спеціальністю, яку він здобув. За спеціальністю "електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті" (тобто за набутою професією) він почав працювати лише з 07.05.2007 (запис 8). Отже, зарахування позивача на цю роботу було здійснено після спливу трьох місяців після завершення навчання.

Враховуючи встановлені колегією суддів обставини справи та в силу дії приписів статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», період навчання позивача у Тернівському професійному гірничому ліцеї не підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

У позовній заяві позивач стверджував про те, що період з 04.08.2003 по 03.01.2004 проходження ним виробничої практики є підставою для зарахування усього періоду навчання до пільгового стажу.

Як свідчить зміст довідки №15/6-672 від 12.05.2025, виданої ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", ОСОБА_1 дійсно працював повний робочий день в ВСП "Шахтоуправління Павлоградське" (ш."Тернівська") за період з 04.08.2023 (наказ № 123 в/к від 04.08.2003) по 03.01.2004 (наказ №5 в/к від 12.01.2004) виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею). Професія - учень електрослюсаря підземного на дільниці з видобутку вугілля (практика). Отримував 100% тарифної ставки електрослюсаря підземного (а.с.11).

За даними форми РС-право (розрахунок стажу), сформованою у зв`язку із зверненням позивача із заявою про призначення пенсії, трудова діяльність за період з 01.08.2003 по 28.11.2003, з 20.12.2003 по 31.12.2003 визнана відповідачем роботою за професією, яка діє право незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (ст.14 пост. 202, підземні, сп.1 р.1 п-р.1, п а-в) - (а.с.13).

Однак, робота позивача повний день в шахті (під землею) під час проходження ним виробничої практики не є підставою для зарахування усього періоду навчання до пільгового стажу, тому доводи позивача у наведеній частині, з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів відхиляє.

За результатом перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про протиправність спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046350019102 від 08 травня 2025 р. не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, що є підставами для скасування оскарженого рішення суду та ухвалення нового судового рішення. У задоволенні адміністративного позову колегія суддів відмовляє з мотивів, наведених у цій постанові.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025р. в адміністративній справі №160/19899/25 - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 березня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак