Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №620/13803/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/13803/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить наступне.

Визнати за ОСОБА_1 з 01.12.2025 року право на щомісячне отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі не менш 1770,75 грн/місяць та протиправним її призначення, виплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області у розмірі 227,76 грн/місяць.

Присудити, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щомісяця і довічно, починаючи з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю за грудень 2025 року, на користь ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, але не менш 1770,75 грн/місяць.

У відповідності до п.1 ч.І ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення СУДУ, У межах суми стягнення 1542,99 грн, що є недоплаченим розміром пенсії за грудень місяць 2025 року.

Ухвалою судді від 23.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи, як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі — Закон № 796-ХІІ).

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Такі положення щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом № 796-ХІІ.

На виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 за №1- р(ІІ)/2021 Верховною Радою України було внесено зміни до статті 54 Закону №796-ХІІ. Зміни внесені Законом України від 29.06.2021 за №1584-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб”, який набрав чинності з 1 липня 2021 року (далі - Закон №1584-ІХ).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №1584-ІХ установлено, що у разі якщо в осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону № 796-ХІІ, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також в осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат та компенсацій до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю I групи - 100 відсотків, в осіб з інвалідністю II групи — 80 відсотків, в осіб з інвалідністю III групи - 60 відсотків розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік, таким особам з інвалідністю виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.

Статтею 54 Закону № 796-ХІІ передбачено, зокрема, що пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи може призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для для II групи інвалідності - 4800 гривень.

Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011 року затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі - Порядок №1210).

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796- ХІІ (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

З поданих суду доказів убачається, що позивач не є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за документами пенсійної справи захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС.

Розмір пенсії позивача обчислено відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ і до основного розміру пенсії також встановлено щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров`ю, особам з інвалідністю 2 групи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, яка виплачується у розмірі 227,76грн.

За документами пенсійної справи пенсія призначена та виплачується відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до рішення Першого сенату Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року №4-р(І)/2024 (далі - Рішення № 4-р) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-XII зі змінами.

Частина третя статті 54 Закону № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Крім того, передбачена ст. 50 Закону № 796-XII додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, не є основним грошовим забезпеченням, а є додатковою соціальною пільгою (виплатою) та поширюється на певне коло осіб, тобто не передбачена ч. 1 ст.46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів.

Передбачена статтею 50 Закону № 796-XII додаткова пенсія за заподіяну шкоду здоров`ю є важливою формою державної підтримки в системі соціального захисту населення. Вона має допоміжний і стимулювальний характер, спрямована на створення гідних умов для життєзабезпечення осіб і захист їхніх прав і інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері. Цей вид пенсії покликаний забезпечити додаткові гарантії для тих, хто зазнав шкоди здоров`ю, сприяючи їхній соціальній стабільності та відновленню життєвих можливостей.

Оскільки нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до першої категорії, встановлено прямою нормою закону й водночас цей вид виплат не визначений у Конституції України як обов`язкова складова права на соціальний захист, гарантованого ст. 46, Верховна Рада України має законодавчу свободу у формуванні порядку надання цієї державної допомоги.

Така свобода дій дозволяє парламенту самостійно визначати умови, розміри та механізми виплат, забезпечуючи при цьому баланс між соціальними гарантіями громадянам і можливостями державного регулювання в галузі соціального захисту.

Верховна Рада України 28.12.2014 прийняла Закон № 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, яким ст. 50 Закону № 796-XII викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 13 Порядку № 1210 передбачено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону № 796-XII виплачується у таких розмірах: для осіб з інвалідністю 2 групи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою — 227,76 гривні.

Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до категорії 1, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 ст. 116 Конституції України.

У Рішенні від 02.03.1999 № 2-рп/99 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення загалом політики соціального захисту не належить до виняткових повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади. Політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі п.3 ст. 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, Кабінет Міністрів України може регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги на підставі наданого йому Верховною Радою України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги.

Положення Закону № 76-VIII в цій частині неконституційними не визнавалися, положення Порядку № 1210 є також чинними.

Відтак, у спірний період, відсутні правові підстави для перерахунку та виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі більше 227,76грн.

У позовній заяві позивач висуває вимоги про зобов`язання стягнути з Головного управління додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю за грудень 2025 року в сумі 1770,75грн самостійно обчислену ним суму.

З поданих суду доказів убачається, що вказані позивачем суми Головним управлінням не обчислювались і не нараховувались, а заявлені ним вимоги ґрунтуються на власних, довільних розрахунках.

При цьому процесу виплати пенсійних нарахувань безумовно має передувати процес їх розрахунку, який здійснюється уповноваженими органами, а визначення конкретного розміру пенсійних виплат належить виключно до повноважень органів Пенсійного фонду

Тобто позивач помилково стверджує про наявність у нього права на отримання доплати за грудень 2025 року в сумі 1770,75грн.

Отже, підстав для встановлення відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАСУ негайного виконання рішення суду, у межах суми стягнення 1542,99грн, що є не доплаченим розміром пенсії за грудень місяць 2025 року відсутні та не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А, м.Чернігів,Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14005) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,– відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 31 березня 2026 року

Суддя Сергій КЛОПОТ