Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №523/25774/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/25774/25

Провадження №2/523/2413/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Далеко К.О.,

за участю секретаря - Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , та просить розірвати шлюб між сторонами. Обгрунтовано позов тим, що шлюб між сторонами було укладено 31 липня 2010 року. З початку сімейного життя у сторін були різні погляди на сімейне життя та обов`язки, сім`я трималася завдяки сину. Після російського вторгнення, син разом із бабусею 14 березня 2022 року покинули Україну, та знаходяться по цей час в Болгарії. З 30 грудня 2023 року позивач також проживає в Болгарії, займається вихованням та освітою сина. Відповідачка залишилась працювати та проживати в Україні, у зв`язку із чим їх стосунки втратили сенс сумісного проживання. Подружні відносини між сторонами припинилися майже два роки тому. З цього часу сторони проживають окремо, не ведуть сумісний бюджет, крім цього спільно не проживають. За весь цей час відповідачка не намагалась налагодити стосунки, тільки обіцяла приїхати до Болгарії та об`єднатися із сім`єю, займатися вихованням сина, але поверталася до України, та жила своє життя. Рішення про розірвання шлюбу позивач прийняв остаточно, та змінювати його не збирається.

Ухвалою судді Далеко К.О. від 09.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 20.01.2026 року: клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення по цивільній справі № 523/25774/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено частково. Надано подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення строком на 2 (два) місяці, до 20.03.2026 року. Провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23.03.2026 року: поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено розгляд справи на 31 березня 2026 року на 09год. 45хв.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Представник позивача адвокат Старостіна С.О. надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав, просив провести розгляд справи у їх із позивачем відсутність та ухвалити рішення, також зазначив, що наданий судом строк для примирення не надав результату, відповідачка навіть не намагалась примиритись, та налагодити сімейні стосунки. Позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду про поновлення провадження у справі, в якій зазначена дата судового засідання, до її електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позов слід задовольнити, з таких підстав.

Сторони уклали шлюб, зареєстрований 31 липня 2010 року, Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 539.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

Причинами розірвання шлюбу є те, що сторони фактично припинили шлюбні стосунки, спільного господарства не ведуть, позивач не має наміру поновлювати сімейні відносини, подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить його інтересам.

Згідно ст.111 Сімейного кодексу України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно з ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст.18 ч.2 п.3, ст.ст.51,56 ч.3, ст.110 ч.1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу, у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз сім`ю шлюб, не може мати місце.

За обставин даної справи, суд констатує, що вживав заходів для примирення подружжя, надав строк для примирення, разом із тим, як зазначає представник позивача у заяві, сторони не примирились, відповідачка не намагалась навіть примиритися, позивач наполягає на розірванні шлюбу. В свою чергу, відповідачка не з`явилась у судове засідання, після сплину строку для примирення, не надала суду жодних доказів вжиття нею реальних заходів для збереження шлюбу.

Тому, суд дійшов висновку, що у сторін сім`я розпалася, позивач не бажає зберігати шлюб, спільного господарства сторони не ведуть, доказів іншого матеріали справи не містять.

Суд не може примушувати подружжя проживати разом, цікавитися їх приватним життям, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків, а надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду (постанова Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 761/33261/16-ц).

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому шлюб слід розірвати, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Керуючись статтями 110, 111, 112 СК України, статтями 263, 264, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 31 липня 2010 року, Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 539.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 02.04.2026р.

Суддя: К.О. Далеко