Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №580/1858/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року справа № 580/1858/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – відповідач 2) в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 22.10.2025 року №232450003240 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.12.2025 року №232450003240 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає у: незарахуванні до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 ; неврахуванні пільгового стажу роботи за Списком №2; невжитті заходів щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду поданих документів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу позивача: періоди роботи з 08.04.1986 по 18.06.1986; з 26.07.1988 по 01.01.1999; період роботи з 03.04.1989 по 29.10.2001 на посаді монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій як пільговий стаж за Списком №2; період навчання з 16.05.1983 по 01.12.1983. 5;

- зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах за Списком №2, з дня первинного звернення — 15.10.2025 року, з урахуванням усіх зарахованих періодів страхового та пільгового стажу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що 15.10.2025 та 06.12.2025 року він звертався до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області для призначення пенсії. За принципом екстериторіальності заяви на призначення пенсії були розглянути Головними управліннями Пенсійного фонду в інших областях. Заява на призначення пенсії від 15.10.2025 розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Відповідач 2) яким прийнято рішення 22.10.2025року №232450003240 про відмову у призначенні пенсії. Добравши додаткові документи позивач вдруге звернувся для призначення пенсії, звернення було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (Відповідач 1) і прийнято рішення з тим самим номером №232450003240 від 12.12.2025, яким також відмовлено. На момент звернення позивач досяг 60-річного віку та має необхідний страховий стаж більше 30років, в тому числі і пільговий 12років 6місяців. Позивач зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Ухвалою суду від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало відзив на адміністративний позов у якому зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю, виходячи з наступного. Відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, заява позивача від 15.10.2025 про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким й було прийнято рішення 22.10.2025року №232450003240 про відмову у призначенні пенсії, оскільки, за принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії від 15.10.2025 розглядало Головне управління ПФУ в Чернівецька області та здійснювало розрахунок пенсії позивача, тому Головне управління ПФУ в Донецькій області не є належним відповідачем у справі. За доданими документами до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.04.1986: - з 08.04.1986 по 18.06.1986, з 26.07.1988 по 31.12.1998, оскільки трудова книжка долучена не в повному обсязі, прізвище не відповідає паспортним даним, а саме « ОСОБА_2 », а згідно паспортних даних - « ОСОБА_3 », що є порушенням вимог пункту 26 Порядку №637. Таким чином, відомості про трудову діяльність особи повинні бути внесені до трудової книжки акуратно та розбірливо, оскільки від якості заповнення трудової книжки та внесення усіх необхідних записів, що стосуються трудової діяльності особи, залежить можливість підтвердження наявного страхового стажу такої особи для призначення пенсії, за відсутності інших документів, зокрема архівних довідок про періоди роботи такої особи. Страховий стаж з 01.01.1999 враховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ок-5. Період навчання 16.05.1983 по 01.12.1983 згідно наданого атестата №4504, зараховано до страхового стажу. Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах за Списком №2, з дня первинного звернення — 15.10.2025 року, з урахуванням усіх зарахованих періодів страхового та пільгового стажу., Головне управління зазначає наступне. Як вже було зазначено вище та не заперечується позивачем, заява від 15.10.2025 була розглянута ГУ ПФУ в Чернівецькій області та саме цим органо ПФУ було прийнято рішення від 22.10.2025 про відмову в призначенні пенсії. Отже, вимога позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області не підлягає задоволенню, оскільки ГУ ПФУ в Донецькій області не приймало рішення за результатом розгляду заяви позивача від 15.10.2025 року.

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало відзив на адміністративний позов у якому зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю, виходячи з наступного. 15.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058- ІV (далі – Закон №1058), за принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду даної заяви, 22.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення за №232450003240 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, Головним управлінням розраховано стаж, який склав 16 років 10 місяців 19 днів. За результатами розгляду документів доданих до заяви до страхового стажу не зараховано: - період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 08.04.1986, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявне необумовлене виправлення в даті народження заявника; - період навчання 16.05.1983 по 01.12.1983 згідно наданого атестата № 4504, оскільки в атестаті не зазначено реєстраційний номер. Враховуючи вищенаведені факти та норми чинного законодавства вважаємо, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, розрахунок стажу проведено згідно вимог чинного законодавства, таким чином в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком, а саме не менше 32 років.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

У зв`язку з досягненням пенсійного віку ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 15.10.2025 та 06.12.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області для призначення пенсії. За принципом екстериторіальності заяви на призначення пенсії були розглянути Головними управліннями Пенсійного фонду в інших областях.

Рішенням від 22.10.2025 №232450003240 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 08.04.86, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявне необумовлене виправлення в даті народження заявника: період навчання 16.05.1983 по 01.12.1983 згідно наданого атестата № НОМЕР_3 , оскільки в атестаті не зазначено реєстраційний номер. Прийнято рішення в призначенні пенсії за віком відмовити, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

За результатом розгляду другої заяви на призначення пенсії від 06.12.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області12.12.2025року прийняло рішення з тим самим номером №232450003240, яким також відмовило позивачу у призначенні пенсії, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховано згідно трудової книжки від 08.04.1986 НОМЕР_4 періоди роботи: з 08.04.1986 по 18.06.1986, з 26.07.1988 по оскільки трудова книжка долучена не в повному обсязі, прізвище не відповідає паспортним даним, а саме « ОСОБА_2 », а згідно паспортних даних « ОСОБА_3 », що є порушенням вимог пункту 26 Порядку №637.3.01.01.1999 року стаж враховано згідно даних реєстру застрахованих осіб форми ОК-5.

Позивач, вважаючи такі рішення відповідачів протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3, 4ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно з пунктом 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1), якою внесені зміни до Порядку № 22-1. Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.

Так, відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналізуючи вищезазначені норми Порядку №22-1, суд зазначає, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території; після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10); виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Судом встановлено, що позивач 15.10.2025 та 06.12.2025 року звертався до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області для призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяви на призначення пенсії були розглянути Головними управліннями Пенсійного фонду в інших областях.

Заяву позивача про призначення пенсії за віком була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та винесено рішення №232450003240 від 22.10.2025 про відмову у призначенні пенсії з таких підстав: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 08.04.1989, не зараховані, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявне необумовлене виправлення в даті народження заявника; період навчання 16.05.1983 по 01.12.1983 згідно наданого атестата № 4504 не зараховано, оскільки, в атестаті не зазначено реєстраційний номер. Прийнято рішення в призначенні пенсії за віком відмовити, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки, зокрема, у разі недотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Отже рішення відповідача від 22.10.2025 № 232450003240 є протиправним та неправомірним.

Разом з тим, після надання додаткових документів позивач повторно звернувся для призначення пенсії. Звернення було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №232450003240 від 12.12.2025 з таких підстав: за наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки від 08.04.1986 НОМЕР_4 періоди роботи: з 08.04.1986 по 18.06.1986, 26.07.1988 по ….., оскільки трудова книжка долучена не в повному обсязі, а прізвище не відповідає паспортним даним, а саме « ОСОБА_2 », а згідно паспортних даних « ОСОБА_3 », що є порушенням вимог пункту 26 Порядку №637. 3.01.01.1999 року стаж враховано згідно даних реєстру застрахованих осіб форми ОК-5. Особа буде мати право на пенсійну виплату у віці 65 років 15.09.2030.

Також судом досліджено довідку форми ОК-5 з якої вбачається, що ОСОБА_1 страховий стаж з урахуванням перетину періодів складає 30 років 10 місяців та 6 днів (а.с.14зворот.-15).

Тому в подальшому рішенням від 12.12.2025 позивачу зарахований стаж в період навчання 16.05.1983 по 01.12.1983, страховий стаж період роботи з 08.04.1986 по 18.06.1986 та з 26.07.1988 по 29.10.2001у повному обсязі, тому вимога про скасування рішення від 12.12.2025 № 232450003240 задоволенню не підлягає.

Разом з тим, що стосується вимоги позивача щодо призначення пенсії у період роботи з 03.04.1989 по 29.10.2001 на посаді монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій, як пільговий стаж за Списком №2, перевіривши надані документи до позовної заяви та зазначені оскаржувані рішення, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наведених до позову документів, позивач не звертався до відповідачів з заявою про зарахування пенсії на пільгових умовах в зазначений період за Списком №2 та відповідачами у своєму рішенні вказаним обставинам оцінка не надавалась. Оскільки вказана вимога не розглядалась по суті відповідачами та позивач в свою чергу з такою вимогою не звертався, тому суд не може надавати оцінку даним правовідносинам, оскільки зарахування стажу за Списком № 2 не було предметом розгляду відповідачів.

Суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до даних які містяться у трудовій книжці позивача не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи у зазначений період.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що страховий стаж зарахований позивачу, з вимогою стосовно зарахування період роботи з 03.04.1989 по 29.10.2001, як пільговий стаж за Списком № 2 позивач до відповідачів не звертався, у зв`язку з чим відповідачі рішення за результатами розгляду звернення позивача не приймали, таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача внаслідок відмови у зарахуванні пільгового стажу та суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, а рішення відповідача 1 є правомірними.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ