Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №560/878/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/878/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що він звернувся до відповідача з рапортом про звільнення його з військової служби відповідно до абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через необхідність здійснення постійного догляду за бабусею, яка є особою з інвалідністю I групи, однак отримав відмову у задоволенні рапорту.

Таку відмову вважає протиправною, оскільки зі змісту доданих до рапорту документів вбачається відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за бабусею та підтверджено потребу у постійному догляді. Просить задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з відзивом на позов, відповідач позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що позивачу відмовлено у звільненні з військової служби на підставі абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з огляду на те, що до рапорту військовослужбовець не надав документів, що підтверджують відсутність в його бабусі інших членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення та документів, які підтверджують, що така особа потребує постійного стороннього догляду.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій повторно наголосив на обґрунтованості позовних вимог та безпідставності тверджень відповідача.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за бабусею, яка є особою з інвалідністю I групи та відсутні інших членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення у неї, які реально могли б здійснювати постійний догляд, позивач 15.11.2025 звернувся до командування ІНФОРМАЦІЯ_1 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

До рапорту позивачем подано документи на підтвердження права на звільнення з військової служби, а саме: паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; переклад з російської на українську мову свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00053049111; свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 ; довідка Форми 5 видана військовою частиною НОМЕР_4 ОСОБА_3 ; тимчасова посвідка на постійне місце проживання серії НОМЕР_5 ОСОБА_4 ; картка платника податків ОСОБА_4 ; витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 ; довідка про народження ОСОБА_4 ; довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №134905 ОСОБА_4 ; висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі за формою первинної облікової документації №080-4/о затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 №407, виданий ОСОБА_4 ; довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за вих. №191 від 02.12.2024, видана ОСОБА_4 ; акт обстеження побутово-житлових умов від 27.05.2025, виданий за адресою проживання ОСОБА_4 ; переклад з російської на українську мову свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_5 ; довідка, видана військовою частиною НОМЕР_7 Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 ; лист №1075/33.20-108 від 10.10.2025 відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; лист №444/33.25-23 від 02.10.2025 Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

За наслідками розгляду рапорту позивача від 15.11.2025 та поданих до нього документів, листом № 08/96996/25-Вн від 24.12.2025 відповідач повідомив про те, що позивачем не підтверджено належними документами відсутності у члена сім`ї другого ступеня споріднення, членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, а також не підтверджено потребу такої особи другого ступеня споріднення у постійному догляді.

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача щодо звільнення його з військової служби, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

За приписами частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція №170). Додатком 19 до цієї Інструкції є Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.

Підпункт 28 пункту 5 зазначеного Переліку визначає документи, які підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, передбачених частиною дванадцятою статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, а саме, у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді;

З наведеної норми слідує, що умовами для звільнення з військової служби на зазначеній підставі є одночасна наявність таких обставин:

інвалідність І чи ІІ групи у члена сім`ї другого ступеня споріднення;

потреба здійснювати постійний догляд за такою особою, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді;

відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи (якщо такі наявні - вони мають самі потребувати постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи).

Частиною 1 статті 264 Сімейного кодексу України передбачено, що внуки, правнуки зобов`язані піклуватися про своїх бабу, діда, прабабу, прадіда.

Повнолітні внуки, правнуки зобов`язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу (стаття 266 Сімейного кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 викладено правовий висновок, що "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує.

У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.

З наданих позивачем документами підтверджується, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_3 , який проходить військову службу військовій частині НОМЕР_4 , бабусею позивача та ОСОБА_5 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_7 .

Інші особи, ніж зазначені вище, першого та другого ступеня споріднення у ОСОБА_4 відсутні.

Відмовляючи позивачу у погодженні рапорту фактично з підстав відсутності документа (документів), який неможливо надати, відповідач покладає на позивача надмірний тягар по збиранню доказів.

Натомість, суд зазначає, що відповідачем застосовано формальний підхід та не надано належної оцінки всім документам, долученим до рапорту позивача про звільнення зі служби.

З урахуванням наведеного, на думку суду, позивачем вжито всіх передбачених чинним законодавством України заходів та подано сукупність належних і допустимих доказів, якими підтверджено відсутність у ОСОБА_4 осіб першого та другого ступеня споріднення, які могли б фактично здійснювати постійний догляд за нею, а також об`єктивну неможливість виконання такого догляду її сином та онуком у зв`язку з проходженням ними військової служби.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не підтверджено потребу у постійному догляді ОСОБА_4 , то суд зазначає таке.

Як вбачається згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №134905, ОСОБА_4 встановлено першу "Б" групу інвалідності безтерміново, додатково зазначено, що вона потребує стороннього догляду.

З 1 січня 2025 року в Україні запроваджено нову систему оцінювання повсякденного функціонування особи замість медико-соціальної експертизи. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова № 1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критерії встановлення інвалідності.

Згідно з пунктом 26 Постанови № 1338, особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

До підгрупи Б I групи інвалідності належать особи з високим ступенем втрати здоров`я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування. Критеріями встановлення підгрупи Б I групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб.

З наведених критеріїв встановлення особі I групи інвалідності підгрупи Б вбачається, що така неспроможна до самообслуговування і має потребу у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

З огляду на викладене та беручи до уваги сутність статусу «особа з інвалідністю I групи інвалідності підгрупи Б» та критерії встановлення такої групи інвалідності, на думку суду, потреба такої особи в догляді презюмується, і документ, який підтверджує інвалідність, одночасно є і доказом того, що власник цього документа потребує догляду.

Беручи до уваги критерії для встановлення I групи інвалідності підгрупи "Б", подана позивачем до рапорту довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №134905 ОСОБА_4 , якою їй встановлено першу "Б" групу інвалідності безтерміново та додатково зазначено, що вона потребує стороннього догляду, не тільки підтверджує встановлення інвалідності першої групи, а й одночасно є і доказом того, що вона потребує постійного догляду в розумінні абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».

Додатково на підтвердження потреби у постійному догляді ОСОБА_4 , позивачем до рапорту було подано висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі за формою первинної облікової документації №080-4/о затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407, виданий ОСОБА_4 від 29.11.2024.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 (щодо меж дискреційних повноважень військового командування при звільненні) зазначено, що закон не передбачає будь-яких альтернативних варіантів дій суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду рапорту військовослужбовця у разі встановлення судом факту наявності підстав для його звільнення.

Оскільки позивачем поданий повний та вичерпний перелік документів, які безальтернативно підтверджують його право на звільнення з військової служби на підставі абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ, у відповідача відсутні дискреційні повноваження діяти на власний розсуд.

У цьому випадку уповноважений орган зобов`язаний прийняти єдине можливе законне рішення - про звільнення військовослужбовця.

Відтак, враховуючи те, що позивачу протиправно відмовлено у звільненні з військової служби, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде покладення на відповідача зобов`язання прийняти рішення про його звільнення з військової служби на підставі абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ, а саме: за сімейними обставинами (необхідністю здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_8 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_9 )

Головуючий суддя Я.В. Драновський