Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №560/1402/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1402/26

РІШЕННЯ

іменем України

31 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом МОУ від 07.06.2018 №260 за 2025 рік. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим-особам, затвердженої наказом МОУ від 07.06.2018 №260 за 2025 рік.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.01.2026 позивачем було подано до стройової частини військової частини НОМЕР_1 заяву щодо зазначення причини невиплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом МОУ від 07.06.2018 №260 за 2025 рік.

Станом на день подання позовної зави до Хмельницького окружного адміністративного суду відповідачем по справі військова частина НОМЕР_1 відповіді не надала.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивачем в період проходження ним військової служби не було подано рапорту про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік. Позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 28.12.2025. Заява ж Позивача від 23.01.2026, копію якої він долучив до позовної заяви, не є рапортом військовослужбовця, який передбачений п. 9 розділу XXIV Порядку №260 як підстава виплати спірної допомоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справ належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 28.12.2025 сержанта ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 17.12.2025 №409-РС, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №368 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, за наявності інвалідності) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

В період з 29.08.2022 по 27.10.2024 ОСОБА_1 , проходив військову службу під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 (правонаступником є ВЧ НОМЕР_1 ), з 27.10.2024 по 28.12.2025 - у військовій частині НОМЕР_1 .

23.01.2026 позивачем було подано до стройової частини військової частини НОМЕР_1 заяву щодо зазначення причини невиплати матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Єил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом МОУ від 07.06.2018 №260 за 2025 рік.

Згідно Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.12.2025 №368 вказано, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік не отримував.

Відповідач вважає, що оскільки позивачем в період проходження ним військової служби не було подано рапорту про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, та при цьому заява позивача від 23.01.2026, копію якої він долучив до позовної заяви, не є рапортом військовослужбовця, який передбачений п. 9 розділу XXIV Порядку №260 як підстава виплати спірної допомоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За приписами ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована, на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з ч.3, 4 ст.9 цього ж Закону грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення. підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 № 745/32197 (далі Порядок №260).

Згідно п.4 розділу І Порядку №260 визначено, що Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

Порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань регламентовано розділом XXIV Порядку №260, у п.1 якого передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно п.2 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому-вони призначені та вступили до виконання обов`язків за посадами.

Відповідно до п.7 розділу XXIV Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно п. 9 розд. XXIV Порядку №260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Отже, виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом, а не обов`язком керівника, та рішення про її надання приймається на підставі поданої військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Суд вважає, що особа, звільнена з військової служби, може отримати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, якщо це право виникло під час служби, але не було реалізоване до моменту звільнення

Згідно Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.12.2025 №368 встановлено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік позивач не отримував, отже не реалізував своє право.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, за їх заявою та на підставі наказу командира один раз на рік в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, який установлюється за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

А тому, враховуючи те, що позивачем не було отримано відповідної допомоги за 2025 рік, та не реалізовано своє право під час військової служби, та при цьому позивач звертався до відповідача з заявою про виплату такої допомоги після звільнення з військової служби, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом МОУ від 07.06.2018 №260 за 2025 рік, є протиправною.

А тому, з огляду на наведене вище, суд вважає, що за для захисту прав позивача необхідно зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим-особам, затвердженої наказом МОУ від 07.06.2018 №260 за 2025 рік.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 за 2025 рік.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим-особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 за 2025 рік.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук