Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 30 березня 2026 р.
Справа: №560/1261/26
Суддя: Михайлов О.О.
Справа № 560/1261/26
РІШЕННЯ
іменем України
31 березня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення від 17.12.2025 № 262440031707 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити пенсію відповідно до частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням до страхового стажу періоду згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , а саме з 07.04.1989 по 01.11.1995.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно не взята до відома трудова книжка для призначення пенсії за віком, що порушує її право на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.
Ухвалою суду від 29.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві 16.02.2026 подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.12.2025 № 262440031707 ОСОБА_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно Закону №1058-IV у зв`язку з ненастанням необхідного пенсійного віку (60 років). Також зазначає, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 07.04.1989 по 16.07.1994, оскільки запис про звільнення з роботи засвідчений нечитабельною печаткою;
- період роботи з 16.07.1994 по 01.11.1995, оскільки запис про звільнення з роботи не засвідчений печаткою підприємства або відділу кадрів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом на подачу відзиву не скористалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.12.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №262440031707 від 17.12.2025 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з ненастанням необхідного пенсійного віку (60 років). До страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 07.04.1989 по 16.07.1994, оскільки запис про звільнення з роботи засвідчений нечитабельною печаткою;
- період роботи з 16.07.1994 по 01.11.1995, оскільки запис про звільнення з роботи не засвідчений печаткою підприємства або відділу кадрів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Особи мають право на призначення пенсії за віком, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.
Згідно паспортних даних, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому має право на призначення пенсії за віком, за наявності страхового стажу не менше 33 років.
11.12.2025 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком, враховуючи ст. 26 Закону № 1058-IV.
При оформленні пенсії за віком позивачка надала необхідний пакет документів для призначення пенсії.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до п.3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд звертає увагу, що у трудову книжку серії НОМЕР_1 від 01.08.1984 внесені записи про всі періоди роботи ОСОБА_1 .
Трудова книжка позивача вперше заповнювалась 01.08.1984. На той час діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції №162 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийом на роботу.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції №162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - день звільнень повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
При цьому, відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Також, недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.
Крім того, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо призначення пенсії за віком.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.02.2018 року в справі №687/975/17.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Таким чином, періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1984, а саме з 07.04.1989 по 16.07.1994 та з 16.07.1994 по 01.11.1995 мають бути зараховані до страхового стажу ОСОБА_1 .
Як наслідок, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.04.1989 по 16.07.1994 та з 16.07.1994 по 01.11.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1984.
Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання призначити пенсію відповідно до ч.1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право на призначення дострокової пенсії за віком.
Матеріали справи містять наказ про звільнення ОСОБА_1 від 28 липня 2025 року №277-к, а саме у зв`язку з військовою агресією російської федерації, оскільки підприємство повністю втратило контроль над документацією та всім виробничими потужностями підприємства. Наказом підприємства №130 від 15.06.2022 припинена виробнича діяльність ПрАТ "ЗЗРК".
Згідно пункту 6 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення дострокової пенсії за віком мають особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону.
Оскільки позивачка не надала до суду доказів на підтвердження її реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для неї роботи, у неї відсутнє право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 6 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині зобов`язання призначити пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 гривень, тому ці витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.12.2025 № 262440031707 у частині визначення страхового стажу позивача.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.04.1989 по 01.11.1995.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 42098368)
Головуючий суддя О.О. Михайлов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua