Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №133/93/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/93/26

02.04.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань Козятинського міськрайонного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025020230000276 від 08.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бодецьке, Козятинського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_5 та поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції ОСОБА_6 , які згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, посади яких згідно з п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну службу» відносяться до посад категорії «В», на службовому автомобілі марки «Peugeot», моделі «301», державний номерний знак НОМЕР_1 , в складі екіпажу «Юнкер-305», в період часу з 08 годин 00 хвилин 08.07.2025 по 20 годину 00 хвилин 08.07.2025 відповідно до розстановки сил та засобів взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженого командиром батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, майором поліції ОСОБА_7 , здійснювали патрулювання міста, району. Під час несення служби, 08.07.2025 о 09 годині 35 хвилин поліцейськими взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, під руху автодорогою М21 сполученням «Виступовичі - Житомир Могилів-Подільський» 240 км, за порушення правил ПДР, а саме п. 8.5.1, керуючись ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та постановою Кабінету Міністрів України № 1456, якою затверджено «Порядок перевірки документів у осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів подано сигнал зупинки водію автомобіля марки «Skoda», моделі «Karoq», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .

У подальшому під час спілкуванням з працівниками поліції у водія ОСОБА_4 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме звуження зіниць, тремтіння рук та поведінка, яка не відповідає дійсності, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота у зв`язку з чим останньому на підставі п. 2.5 Правил дорожнього руху України запропоновано в установленому порядку пройти тестування приладом «Alcotest Dragger» або пройти тестування у найближчому лікувальному закладі з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на що останній погодився, а саме пройти тестування безпосередньо на місці його зупинки приладом «Alcotest Dragger».

Далі, поліцейськими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 роз`яснено ОСОБА_4 , що у випадку позитивного результату на проходження тестування приладом «Alcotest Dragger», відносно нього буде складено адміністративні матеріали за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В момент, коли поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходились поблизу службового автомобіля марки «Peugeot», моделі «301», державний номерний знак НОМЕР_1 разом із ОСОБА_4 останній розуміючи, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що тест на стан алкогольного сп`яніння може бути позитивний та на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, маючи умисел на надання вказаним працівникам поліції неправомірної вигоди з метою уникнення проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння та уникнення адміністративної відповідальності в цілому, розуміючи незаконність своїх дій, діючи умисно, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами представниками влади, які згідно зі ст. 222 КУпАП уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, неодноразово висловив пропозицію до поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_5 , про надання йому неправомірної вигоди в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень, за вирішення питання про не проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим поліцейським був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України.

Від отримання неправомірної вигоди поліцейський патрульної поліції ОСОБА_5 відмовився, після чого вказані злочинні дії ОСОБА_4 були ним припинені та він повідомив про вчинення даного кримінального правопорушення на лінію «102», та викликав слідчо-оперативну групу.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, а саме: пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю та беззастережно, визнав усі обставини викладені в обвинувальному акті. Відповідаючи на поставлені питання дав показання, які повністю узгоджуються з обставинами викладеними у інкримінованому йому обвинуваченні. Зазначив, що 07.07.2025 в нього був день народження і він добре випив алкоголю. На наступний день він не планував нікуди їхати. Однак, 08.07.2025 виникла раптова необхідність виїхати у справах, тому він зранку 08.07.2025 сів за кермо автомобіля та поїхав у своїх справах. Одразу був зупинений працівниками патрульної поліції, які перевіряли його документи. Він сам відчував від себе запах алкоголю. Працівник патрульної поліції теж відчули від нього запах алкоголю і запропонували йому пройти медичний огляд для встановлення чи перебуває він у стані алкогольного сп`яніння. Після вказаної пропозиції ОСОБА_4 запропонував працівнику патрульної поліції ОСОБА_5 17000 гривень щоб не проходити вказаний медичний огляд. Працівник поліції відмовився на вказану пропозицію. ОСОБА_4 декілька разів пропонував ОСОБА_5 17 000 гривень, але працівник поліції відмовився та викликав слідчо-оперативну групу. Також зазначив, що будь-яких сумнівів у тому що перед ним працівники поліції в нього не було, оскільки вони перебували у форменному одязі та представились працівниками поліції.

У зв`язку з повним визнанням вини обвинуваченим, прокурор просив суд обмежити обсяг дослідження доказів у справі, а саме просив не досліджувати докази по доказуванню події кримінального правопорушення, винуватості ОСОБА_4 , оскільки обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, визнав час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення. Прокурор просив суд дослідити докази, що впливають на ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, обставини, що характеризують його особу, пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 , проти обмеження обсягу дослідження доказів у справі не заперечували та наголосили, що розуміють, що в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 під час судового розгляду справи свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся, дав викривальні показання. За таких обставин, суд вважає, що визнання ОСОБА_4 фактичних обставин справи є добровільними та істинними, а обвинувачений проінформований про відсутність в подальшому в нього права оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними в справі доказами, які не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, визнає фактичні обставини справи доведеними.

Суд дійшов висновку, що кримінальне правопорушення, а саме: пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 винний у його вчиненні та підлягає покаранню за вчинення цього кримінального правопорушення.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обвинувачений у судовому засіданні погодився з позицією прокурора.

Заслухавши обвинуваченого та прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд дійшов до таких висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення відноситься до не тяжкого злочину.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні. Також, суд враховує, що обвинувачений не судимий, має місце проживання, де характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи особу ОСОБА_4 , повне та беззастережне визнання ним винуватості, наявність пом`якшуючих обставин, а також відсутність обтяжуючих обставин, суд доходить висновку про необхідність призначити покарання у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу на рівні мінімальної межі, а саме однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Призначення обвинуваченому більш суворого покарання, буде явно несправедливим через його суворість.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

В ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувався. Підстав для його застосування до вступу вироку у законну силу суд не вбачає.

Щодо речових доказів прийняти рішення у порядку ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчим суддею не застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 127-129, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бодецьке, Козятинського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Речовий доказ – флеш носій формату micro SD ємністю 16 GB з відеозаписами з службових нагрудних портативних відеореєстраторів, які були закріпленні на форменому одязі працівників поліції залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирокнабирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій, захиснику.

Суддя ОСОБА_8

02.04.2026