Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №133/4297/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №133/4297/25

Суддя: Дем'янова Ж. М.

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/4297/25

26.03.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді – Дем`янової Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області 14.11.2025 звернувся заявник ОСОБА_1 з указаним адміністративним позовом, в якому просив поновити строк на оскарження, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування вимог позовної заяви, позивачем зазначається, що постановою №762 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 03.07.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення – установив, що ОСОБА_1 , 17.07.2024 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. 00 коп.

В позові вказав, що до оскаржуваної постанови не було долучено відомості щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо позивача, як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідача та не виконує правила військового обліку.

Також вказав що йому не повідомлялось про розгляд даної справи.

Позивач в позові зазначив, що не отримував копію оскаржуваної постанови. Вперше про її існування та зміст він дізнався 07.11.2025 у зв`язку із блокуванням банківського рахунку ДВС та особистого відвідування ТЦК та СП для з`ясування причин накладення стягнення. Ця обставина є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на оскарження постанови відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскільки право на оскарження не могло бути реалізоване через незалежні від Позивача дії відповідача. Зазначив, що вказана обставина є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Також у позові звертає увагу суду, що у позивача наявна відстрочка до кінця мобілізації згідно п.3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (має на утриманні трьох дітей).

Тому, вважає, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю, у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач вважає винесену відповідачем постанову необґрунтованою, а інкриміноване йому правопорушення не правдивим, оскільки що не отримував копії оскаржуваної постанови. Вперше про її існування та зміст він дізнався 07.11.2025 у зв`язку із блокуванням банківського рахунку ДВС та особистого відвідування ТЦК та СП для з`ясування причин накладення стягнення

На підставі вищевикладеного, просив суд поновити строк на оскарження постанови відповідача №762 від 03.07.2025 та задовольнити його позов.

Ухвалою судді від 17.02.2026 було поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами і запропоновано відповідачу подати відзив на позов.

До суду 10.03.2026 від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив у якому, ІНФОРМАЦІЯ_4 вважає вимоги Позивача необґрунтованими, позов не визнає повністю і позовні вимоги заперечує з наступних причин.

Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований та проживає у селі Марківці, Хмільницького району по відношенню до військового обов`язку являється військовозобов`язаним.

Уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 працівником ЗСУ ОСОБА_3 19 червня 2025 року було складено протокол № 762 від 19.06.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Тому, за порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно статті 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» та по теперішній час в Україні діє особливий період то громадянин ОСОБА_1 підлягав притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

ОСОБА_1 на розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився. В ході розгляду, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до його повноважень передбачених ст.235 КУпАП, керуючись статтею 285 КУпАП, була винесена Постанова №762 від 03.07.2025 року щодо Позивача, якою на останнього за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, накладено штраф у сумі 17000 грн. 00 коп. Крім того на розгляді повідомив, що Постанову отримає особисто.

При встановленні розміру штрафу на виконання загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, що передбачені ст.33 КУпАП було встановлено, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності: офіційно працевлаштована, правопорушення вчинено умисно, оскільки особа яка притягується до адміністративної відповідальності усвідомлювала протиправний характер своєї бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та свідомо допускала настання цих наслідків.

Дослідивши матеріали та докази по справі, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що протоколом №762 від 19.06.2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП встановлено, що 19.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з`явився ОСОБА_4 згідно даних системи АМІК «Оберіг» він протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації затвердженим Верховною Радою України не уточнив свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження та був поданий в розшук як порушник ч.3 ст. 210 КУпАП.

Таким чином, спричинив порушення ч. 3 ст. 1 та ч. 8 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року. (порушення правил військового обліку), та не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних за задекларованим місцем проживання.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та порушив абзац 2 п.21. п.23, абзац 1 п.1 додатку 2 (Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) Постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку, призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Своїми діями громадянин ОСОБА_4 , адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУПАП (правопорушення в порушення призовниками, військовозобов`язаними, саме: a особливий період), резервістами правил військового обліку.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ч.3 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 1 ч. 1 ст.22, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», права та обов`язки військовозобов`язаному доведено та роз`яснено про відповідальність у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 09 год. 30 хв. 03.07.2025 року за адресою АДРЕСА_1 , y ІНФОРМАЦІЯ_7 , кабінет № 1.

В самому позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення він вказав, що «Не отримував копію оскаржуваної постанови. Вперше про її існування та зміст він дізнався 07.11.2025 у зв`язку із блокуванням банківського рахунку ДВС та особистого відвідування ТЦК та СП для з`ясування причин накладення стягнення. Ця обставина є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на оскарження постанови відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскільки право на оскарження не могло бути реалізоване через незалежні від Позивача дії відповідача. Зазначив, що вказана обставина є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.».

Водночас з наданого суду протоколу вбачається, що громадянин ОСОБА_1 надав пояснення 19.06.2025, де вказав, що «Просить врахувати той факт, що має на утриманні трьох дітей, застосувати ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням».

Даним фактом, спростовуються обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, у позовній заяві.

Із матеріалів справи вбачається, що 03.07.2025 постановою №762 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення – установив, що ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП (03.07.2025 не з`явився на розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_6 » та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. 00 коп.

Щодо наведеного в позові аргументу позивача, що у нього наявна відстрочка до кінця мобілізації згідно п.3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (має на утриманні трьох дітей), суд зазначає, що вказані обставини не позбавляли позивача обов`язку протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації затвердженим Верховною Радою України не уточнив свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження

Тобто, закон розмежовує два різні обов`язки: право на відстрочку (не бути призваним), обов`язок військового обліку (оновлювати свої дані).

Суд зазначає: навіть якщо у особи є законна підстава для відстрочки, це не звільняє її від обов`язку протягом 60 днів після оголошення мобілізації уточнити свої облікові дані.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд виходить з такого.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Для кваліфікації діяння як адміністративного правопорушення необхідна сукупність чотирьох елементів його складу: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Види правопорушень та процедура притягнення до адміністративної відповідальності визначені в Особливій частині Кодексу.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя статті 210-1 КУпАП).

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абзац восьмий частини третьої статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.

Наявність складу адміністративного правопорушення підтверджується такими елементами:

Позивач як громадянин України, військовозобов`язаний є суб`єктом цього правопорушення.

Об`єктом правопорушення є встановлений порядок мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період.

Об`єктивна сторона правопорушення: позивач, будучи військовозобов`язаним, правил порушив правила військового обліку в особливий період .

Суб`єктивна сторона правопорушення: свідомо ігнорував законну вимогу про оновлення даних.

На підставі наведених фактів, склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, є доведеним.

Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.

Твердження про те, що ОСОБА_1 особисто не отримував копію оскаржуваної постанови спростовано запереченнями відповідача, викладеними у відзиві, а також доданими письмовими доказами, зокрема: копією протоколу про адміністративне правопорушення від 19.06.2025, копією постанови №762 про адміністративне правопорушення від 03.07.2025, супровідним начальника Козятинського ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області ЦМРУ МЮ (м.Київ) про примусове виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений частиною другою статті 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до положень ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зокрема, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було винесено оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності №762 від 03.07.2025 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги положення ст.139 КАС України, та з огляду на те, що позов до задоволення не підлягає, відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

ухвалив :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 31.03.2026

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua