Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №640/19399/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Київ справа №640/19399/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС в м. Києві

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС в м. Києві, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-67362-17.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивачка зазначає, що контролюючий орган не забезпечив належного та своєчасного відображення нарахувань єдиного внеску в інтегрованій картці платника податків, зокрема такі нарахування не вносилися щомісячно, як це випливає із природи відповідного платежу та порядку його адміністрування, а були відображені одночасно за значний попередній період.

На переконання позивачки, така поведінка контролюючого органу позбавила її можливості своєчасно дізнатися про виникнення обов`язку зі сплати ЄСВ (з урахуванням змін у законодавстві) та, відповідно, належним чином виконати цей обов`язок.

Позивачка наголошує, що за умови належного та своєчасного відображення нарахувань у інтегрованій картці платника податків вона мала б реальну можливість відстежити стан розрахунків із бюджетом, усвідомити наявність відповідного обов`язку та вжити заходів для своєчасної сплати ЄСВ, чого фактично була позбавлена внаслідок несвоєчасних дій контролюючого органу.

При цьому, звернула увагу суду, що нею у спірний період не здійснювалась підприємницька діяльність, доходи не отримувалися.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивачка мала обов`язок зі сплати ЄСВ у спірний період, але не виконувала його, у зв`язку з чим недоїмка нарахована правомірно, а отже відсутні підстави для скасування оскаржуваної вимоги .

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 26.12.2022 № 03-19/5353/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали цієї адміністративної справи.

16.05.2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Журавлю В. О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

22.12.2023 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р. В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.

Позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Головне управління ДФС у м. Києві сформувало вимогу від 16.05.2019 № Ф-67362-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн.

Позивачка, не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки), звернулася до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі по тексту також - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 8 Закону №2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (надалі по тексту також - Інструкція №449).

Відповідно до положень Закону №2464-VI та Інструкції № 449 на платника покладено обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Законом України від 06.12.2016 №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2017, зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно з пунктом 2, 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI, у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Отже, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік", встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 - 3200,00 грн, Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року - 3723,00 грн, Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року - 4173,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464-VI, для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.

З 01.01.2017 мінімальний страховий внесок становив 704,00 грн на місяць (3200,00 грн х 22%). З 01.01.2018 мінімальний страховий внесок становив 819,06 грн на місяць (3723,00 грн х 22%). З 01.01.2019 мінімальний страховий внесок становив 918,06 грн на місяць (3200,00 грн х 22%).

Матеріалами справи підтверджено, що за позивачкою станом на 30.04.2019 рахувалась заборгованість з єдиного соціального внеску в загальному розмірі 21030,90 грн, а саме:

- за 2017 рік в розмірі 8448,00 грн (704,00 грн х 12 місяців);

- за 2018 рік в розмірі 9828,72 грн (819,06 грн х 12 місяців);

- за 1 квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн (918,06 грн х 3 місяці).

Пунктом 2 розділу VІ Інструкції № 449 передбачено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до пунктів 3 та 4 розділу VІ Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника-юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника-фізичної особи).

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи податкового органу у випадку, зокрема, якщо такий платник має недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 11.09.2019 у справі №826/11623/16.

Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мали у 2017 - 2019 роках фізичні особи - підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачка має право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе у 2017 - 2019 роках.

Саме у зв`язку з наявністю у позивачки станом на 30.04.2019 недоїмки зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 21030,90 грн, сформовано та надіслано оскаржувану вимогу.

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до Інструкції № 449.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера У (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у фіскальному органі.

Згідно абзацу 9 пункту 4 розділу 6 Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом направлялася оскаржувана вимога рекомендованою кореспонденцією на адресу позивачки. Проте, на адресу податкового органу повернувся конверт з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", копія якого міститься в матеріалах справи.

Тобто вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою) фізичній особі та є узгодженою.

Відповідно до частини 4 статті 25 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином, відповідачем сформовано спірну вимогу у встановленому порядку та дотриманні положення щодо порядку вручення вимоги позивачеві для узгодження.

Доводи позивача, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною, оскільки порушені строки її прийняття спростовується таким.

З матеріалів справи вбачається, що недоїмка позивачки з єдиного внеску виникла за зобов`язаннями, нарахованими з 01.01.2017 по 30.04.2019. Проте, контролюючим органом вимога про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивачки направилась тривалий час, а заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за цей час зростала.

Разом з тим, суд вказує, що порушення податковим органом процедури прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) не може бути підставою для визнання такої вимоги протиправною та скасування останньої.

Прийняття контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) з порушенням строку, визначеного Інструкцією №449, не звільняє платника податку від обов`язку сплатити борг з єдиного внеску.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 №817/1061/17.

Крім того, відповідно до положень статті 25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування та стягнення сум недоїмки не застосовується.

Таким чином, посилання позивача на те, що відповідачем тривалий час не реалізовувалися повноваження по формуванню та направленню вимоги по сплаті боргу, не спростовують її обґрунтованість в частині встановлення зобов`язань позивача зі сплати єдиного соціального внеску.

Суд зазначає, що посилання позивача на відсутність доходу, не ведення підприємницької діяльності - не є належними доказами, які спростовують правомірність нарахування єдиного внеску та не звільняють позивача від обов`язку щодо сплати податків.

Отже, суд вказує, що відповідачем правомірно, відповідно до положень чинного законодавства України, сформована та направлена до позивача оскаржувана податкова вимога.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.