Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №640/19837/20 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Київ справа №640/19837/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Держвуглепостач»

до 1) Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими

платниками податків, як відокремлений підрозділ ДПС

2) Головного управління ДПС у м. Києві

третя особа Державна податкова служба України

про визнання протиправним та скасування вимоги від 07.07.2020 № Ю-50-10,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Держвуглепостач» з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа – Державна податкова служба України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.07.2020 № Ю-50-10.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та безпідставністю оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску про сплату боргу на суму 421 242,73 грн. Так, позивач вказує, що зважаючи на арешт основного рахунку у зв`язку зі здійсненням виконавчого провадження, єдиним рахунком, який використовується для виплати заробітної плати та сплати обов`язкових податків та зборів, є розрахунковий рахунок Відокремленого підрозділу «Управління з контролю якості та збагачення вугілля» Державного підприємства «Держвуглепостач». Позивачем стверджується, що відокремленим підрозділом здійснено вчасну сплату зобов`язань за ЄСВ, однак через функціональну обмеженість Системи електронного адміністрування податків та зборів та внутрішні процеси ДПС, відповідні записи вносяться із значним запізненням, а сума заборгованості, зазначена у вимозі – не відповідає дійсності.

Позивач стверджує, що на дату винесення оскаржуваної вимоги заборгованість у позивача відсутня, і станом на 02.07.2020 є переплата у розмірі 2 107,27 грн.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків у відзиві зазначило, що станом на 30.06.2020 у ДП «Держвуглепостач» виник обов`язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 421 242,73 грн. Вказав, що сплата єдиного внеску ВП «Управління з контролю якості та збагачення вугілля» ДП «Держвуглепостач» прямо суперечить вимогам частини 7 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Головного управління ДПС у м. Києві своїм правом на надання відзиву не скористалось.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 17.01.2023 № 03-19/2922/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи № 640/19837/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

30.05.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про заміну сторони у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у задоволенні клопотання представника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про заміну сторони у справі № 640/19837/20 відмовлено. Залучено до участі у справі №640/19837/20 другим відповідачем Головне управління ДПС у м. Києві. Розпочато розгляд адміністративної справи № 640/19837/20 спочатку та здійснити його за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати до суду відзив та належним чином засвідченні копії документів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві 27.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Держвуглепостач» створено відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 16.01.2016 № 19, є юридичною особою, яка зареєстрована в якості платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У складі ДП «Держвуглепостач» наявний відокремлений підрозділ «Управління з контролю якості та збагачення вугілля», правовий статус якого визначений Положенням про відокремлений підрозділ «Управління з контролю якості та збагачення вугілля» ДП «Держвуглепостач», затвердженим наказом підприємства від 31.10.2017 № 40.

Згідно п. 3.1 Положення про ВП «Управління з контролю якості та збагачення вугілля» підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси та реалізує свої цілі і задачі в межах цього Положення та Статуту Підприємства. Пунктом 3.2. встановлено, що підрозділ має поточні рахунки в установах банків, відкриті відповідно до закону, за яким має право здійснювати операції, окремий баланс, круглу печатку, кутовий штамп та бланки зі своїми реквізитами, веде касові операції. Пунктом 4.6, визначено, що підрозділ здійснює господарську діяльність від імені та в інтересах Підприємства.

07.07.2020 Офісом великих платників податків ДПС у м. Києві прийнято вимогу № Ю-50-10 про сплату боргу (недоїмки), згідно якої станом на 30.06.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальообов`язкове державне соціальне страхування ДП «Держвуглепостач» становить 421 242,73 грн.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що у період з 19.05.2020 по 24.06.2020 з розрахункового рахунку ВП «Управління з контролю якості та збагачення вугілля» ДП «Держвуглепостач» на відповідний казначейський рахунок контролюючого органу (UA278999980000355659201002810) було перераховано суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 526 750,00 грн, що підтверджується наданими копіями квитанцій від 19.05.2020 № 35, від 22.05.2020 № 56, від 11.06.2020 № 3012, від 24.06.2020 № 125.

Однак, відповідно до даних Системи електронного адміністрування податків та зборів зараховані із запізненням, а саме: платіж за дорученням від 19.05.2020 № 35 на суму 152 000,00 грн зараховано 02.07.2020, платіж за дорученням від 22.05.2020 № 56 на суму 106 250,00 грн зараховано 02.07.2020, платіж за дорученням від 11.06.2020 № 3012 на суму 163 000,00 грн зараховано 03.07.2020, платіж за дорученням від 24.06.2020 № 125 на суму 105 500,00 грн зараховано 24.07.2020.

Таким чином, вважаючи податку вимогу про сплати боргу (недоїмки) від 07.07.2020 № Ю-50-10 безпідставною і як наслідок такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктами 1, 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою у день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно із частиною сьомою статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу (пункт 1 частини десятої статті 9 Закону № 2464-VI).

Згідно з положеннями частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI, податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як було попередньо встановлено судом, з платіжних доручень платника – Відокремленого підрозділу «Управління з контролю якості та збагачення вугілля» ДП «Держвуглепостач» від 19.05.2020 № 35, від 22.05.2020 № 56, від 11.06.2020 № 3012, від 24.06.2020 № 125, перерахування коштів здійснювалось на користь контролюючого органу за місцем податкового обліку ДП «Держвуглепостач», а саме на рахунок UA278999980000355659201002810, отримувач – Офіс великих платників податків ДПС, банк отримувача – Казначейство України.

Дані платіжні документи були прийняті банком до виконання та проведено в ті ж самі дні, або протягом декількох наступних днів після сплати, що підтверджується відмітками банку на таких платіжних дорученнях.

У відповідності до частини шостої статті 9 Закону № 2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54 (далі – Положення № 54 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у відповідності до пункту 1 розділу II якого ДПС України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків ДПС (далі – головні управління ДПС) відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 (далі – рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення № 54 страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДПС.

Страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДПС, наприкінці операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Казначейством на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДПС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719 ДПС на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків.

Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДПС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» (далі - рахунок 3717) на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством з власниками рахунків.

Як було визначено, пунктом 1 частини десятої статті 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 05.04.2001 № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Позивач у позовній заяві вказує на вчасність сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується копіями платіжних доручень від 19.05.2020 № 35 на суму 152 000,00 грн, від 22.05.2020 № 56 на суму 106 250,00 грн, від 11.06.2020 № 3012 на суму 163 000,00 грн, від 24.06.2020 № 125 на суму 105 500,00 грн.

Однак, як підтверджують дані Системи електронного адміністрування податків та зборів, зазначені суми коштів зараховані із запізненням, а саме: платіж за дорученням від 19.05.2020 № 35 на суму 152 000,00 грн зараховано 02.07.2020, платіж за дорученням від 22.05.2020 № 56 на суму 106 250,00 грн зараховано 02.07.2020, платіж за дорученням від 11.06.2020 № 3012 на суму 163 000,00 грн зараховано 03.07.2020, платіж за дорученням від 24.06.2020 № 125 на суму 105 500,00 грн зараховано 24.07.2020.

Таким чином, суд доходить до висновку про вчасну оплату позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Щодо тверджень відповідача, що сплата єдиного внеску ВП «Управління з контролю якості та збагачення вугілля» ДП «Держвуглепостач» прямо суперечить положенням частини сьомої статті 9 Закону № 2464-VI, суд зазначає наступне.

У відповідності до частин четвертої-п`ятої статті 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття «єдиний казначейський рахунок» на момент виникнення спірних відносин було закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (далі – Положення №122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Згідно з пунктом 2.1 Положення № 122, єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Таким чином, зі змісту пунктів Положення № 122 слідує, що всі сплачені податки і збори, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок –єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до пункту 8 розділу II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, відокремлені підрозділи обліковуються як страхувальники з урахуванням таких особливостей:

- у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

- у разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. У зазначеному випадку на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується як платник єдиного внеску;

- якщо юридичною особою прийнято рішення про реорганізацію відокремленого підрозділу - страхувальника в такий підрозділ, який не має обов`язків чи повноважень щодо ведення окремого балансу та самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У цьому випадку за умови відсутності заборгованості на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

- наявність у відокремленого підрозділу окремого балансу, самостійного ведення розрахунків з оплати праці із застрахованими особами може бути встановлена контролюючим органом під час проведення перевірки платника єдиного внеску, при опрацюванні його звітності.

Тобто, відокремлений підрозділ, не маючи статусу юридичної особи та окремого балансу, не береться на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням, а нараховування, утримання і сплату (перерахування) єдиного внеску за такий підрозділ здійснює централізовано з рахунку головне підприємство - юридична особа за місцем його реєстрації.

Зі змісту пунктів 3.1., 3.2., 4.6. Положення про ВП «Управління з контролю якості та збагачення вугілля» підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси та реалізує свої цілі і задачі в межах цього Положення та Статуту Підприємства. Підрозділ має поточні рахунки в установах банків, відкриті відповідно до закону, за яким має право здійснювати операції, окремий баланс, круглу печатку, кутовий штамп та бланки зі своїми реквізитами, веде касові операції. Підрозділ здійснює господарську діяльність від імені та в інтересах Підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії позивача щодо перерахування сум єдиного внеску одночасно при виплаті заробітної плати з поточного рахунку відокремленого підрозділу, який не є страхувальником, на казначейський рахунок контролюючого органу за місцем обліку головного підприємства не суперечить нормам чинного законодавства, та свідчать про виконання позивачем свого обов`язку по сплаті нарахованих сум єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі.

При цьому, суд виходить з того, що, оскільки відокремлений підрозділ позивача не зареєстрований в якості окремої юридичної особи, то будь - яку дію, в тому числі і сплату зобов`язань зі сплати внеску, відокремлений підрозділ виконує від імені юридичної особи - платника внеску, оскільки відокремлений підрозділ не є юридичною особою.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 КАС України).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

Питання дотримання відповідачем порядку проведення та оформлення результатів фактичної перевірки й прийняття податкового повідомлення-рішення є істотним для правильного вирішення цієї справи, а обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки і прийняття рішення входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору й підлягають першочерговому дослідженню.

Суд акцентує увагу на тому, що надання судом оцінки всім важливим аргументам, що були передумовою прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного індивідуального акта, який є предметом судового контролю, є визначеною процесуальним законом гарантією справедливого судового розгляду, одним із елементів якого є мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 6 318,63 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, оскільки прийняте саме ним рішення призвело до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Офісу великих платників податків ДПС про сплату боргу (недоїмки) від 07.07.2020 № Ю-50-10.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 44082145) на користь Державного підприємства «Держвуглепостач» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 40225511) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 318 (шість тисяч триста вісімнадцять) гривень 63 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.